Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №539/691/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/691/26

Провадження № 3/539/191/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши матеріал, що надійшов із Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №593775 від 17.02.2026 року, водій ОСОБА_1 16.02.2026 року о 01 год 13 хв в м.Лубни по вул.Монастирській, 4, керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконала законну вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та звукового сигналу і гучномовця. У зв`язку з чим водій ОСОБА_1 порушила п.2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, провину визнає, щиро кається та просить суворо не карати.

З огляду на вищезазначене, суд керуючись ч. 2 ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП, вважає необхідним розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 за наявності доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п.2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися дотриманням Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Положеннями ч.1 ст. 122-2 КУпАП передбачено, що невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку, а водіями військових транспортних засобів – вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для використання доказів при розгляді справи необхідно, щоб вони був належними і допустимими.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП повністю доведена, оскільки підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 №593775 від 17.02.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.02.2026 року, відповідно до яких 16.02.2026 року близько 01:00 год вона рухалась в сторону вул.Монастирська в напрямку вул.Грушевського. Через погодні умови, а саме туману та дощу, не одразу зрозуміла, що її зупиняють працівники поліції. А потім злякалася та продовжила рух. Прямувала додому у зв`язку з поганим самопочуттям. Свою вину визнає, зобов`язується більше не повторювати.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст.122-2 КУпАП, як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставиною, що пом`якшує правопорушення суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує правопорушення судом не встановлено.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, те, що особа вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне піддати правопорушника такому виду адміністративного стягнення, як штраф, в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією ч.1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Також суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в вигляді 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Будь-яких даних про те, що остання підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 122-2, 283 - 285 КУпАП, статтями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на рахунок для зарахування до державного бюджету України.

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у десятиденний строк з дня її проголошення.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.

Суддя Я.В. Просіна