Суд: Таращанський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №379/187/26
Суддя: Шабрацький Г. О.
Єдиний унікальний номер: 379/187/26
Провадження № 1-кп/379/26/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2026 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час підготовчого судового засідання, в залі суду м. Тараща Білоцерківського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111290000015 від 15.01.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Чернин Таращанського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 , з професійно-технічною освітою, розлученої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Так, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 01.01.2026 близько 08 години (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де напередодні святкувала Новий рік, у одній із кімнат на столі під ялинкою помітила належний ОСОБА_6 мобільний телефон марки «ZTE Blade A35», 4 GВ+64 GВ із захисник склом, чохлом та картою пам`яті на 128 GВ та у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Відразу після цього, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно, достовірно знаючи, що на території України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено, в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за її діями ніхто не спостерігає, оскільки власниця телефону ОСОБА_6 ще спала, шляхом вільного доступу таємно викрала вищевказаний мобільний телефон із захисним склом, чохлом та картою пам`яті загальною вартістю 3685,45 грн. (три тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 45 копійок).
Після цього, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, із місця скоєння злочину зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду, у розмірі 3685,45 грн. (три тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 45 копійок).
Обвинувачена ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
02.02.2026 потерпіла ОСОБА_6 надала згоду на укладання між обвинуваченою та прокурором угоди про визнання винуватості, оскільки матеріальну шкоду відшкодовано повністю та претензій матеріального або морального характеру до ОСОБА_5 не має.
02 лютого 2026 року між начальником Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_7 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, в якій сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участю сторін угоди (ч.2 ст.474 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє та відмовляється від прав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, їй роз`яснені та зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала вину у пред`явленому їй обвинуваченні, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити їй узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченої – адвокат ОСОБА_7 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченою та прокурором, та призначити узгоджене сторонами покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час проведення засідання повідомлена належно, до суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Просить суд розглянути угоду яку вона підтримує.
Суд, заслухавши думку прокурора, який наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначення обвинуваченій узгодженої міри покарання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, і її дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, - не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання із застосуванням звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 371, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 02 лютого 2026 року між начальником Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026111290000015.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE Blade A35», який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 – залишити ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_8
Оригінал: reyestr.court.gov.ua