Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №359/10657/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10657/25

Провадження №2/359/1309/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року представник позивача звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.06.2021 між ТОВ «Арагон» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7422388. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор надав відповідачу в тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2000 грн. строком на 30 дні зі сплатою відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом у розмірі 1.90%. ТОВ «Арагон» належним чином виконав свої зобов`язання. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконує. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена. Загальна сума заборгованості станом на день звернення до суду становить 8698,00 грн., з яких: 7520,00 грн. – розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 1178,00 грн. – сума нарахованих відсотків станом на 08.01.2025. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання складається зі збитків, завданих інфляцією за період з 10.21.2021 до 24.02.2022, в сумі 307,76 грн.; трьох процентів річних від простроченої суми за період з 10.21.2021 до 24.02.2022 в сумі 67,92 грн. В подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ». Тому просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» вказану заборгованість а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 10.02.2026, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Сторони у справі у судове засідання не з`явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 08.06.2021 між ТОВ «ФК«АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено договір №7422388 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та всі інші платежі на умовах, визначених цим договором (п.2.1);

Кредит надається строком на 30 днів до 08 липня 2021 року від дати отримання позичальником кредиту, але не більше 30 днів (п.3.1);

Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в строк, визначений п. 3.1 цього договору (п.3.2);

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї цілі у особистому кабінеті на сайті кредитодавця; датою отримання кредиту позичальником вважається дата зарахування відповідної суми на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої позичальником у особистому кабінеті на сайті кредитодавця (п. 3.3-3.4).

Згідно з підтвердженням, щодо здійснення переказу грошових коштів, наданих ТОВ «ПрофітГід» на картковий рахунок НОМЕР_1 було зараховану суму у розмірі 2000 грн.

Відповідно до копії довідки щодо ідентифікації позичальника в системі ТОВ «ФК«АРАГОН» від 08.06.2021, ОСОБА_1 підписав кредитний договір №7422388 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В частині першій статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до копії договору про надання фінансових послуг факторингу №21/10.2021 від 21.10.2021, укладеного між ТОВ «ФК «АРГОН» та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ», в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнту усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, які виникли та існують на дату укладення цього договору та визначені в додатку №1 до даного договору; в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із договорів, визначених в додатку №1 до договору, відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі; для реалізації фактором придбаних ним прав клієнт передає під час підписання цього договору усі документи, які засвідчують право вимоги до боржників, визначених в додатку №1 до договору відповідно до акту прийому-передачі.

Згідно з копією акту прийому-передачі до договору про надання фінансових послуг факторингу №21/10.2021 від 21.10.2021, ТОВ «ФК«АРГОН», з однієї сторони, та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ», з другої сторони, підтверджують, що клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги, передбачені договором про надання фінансових послуг факторингу №21/10.2021 від 21.10.2021 з наданням всіх документів, які засвідчують дійсність прав вимоги, зазначені в додатку №1 до договору про надання фінансових послуг факторингу №21/10.2021 від 21.10.2021.

Відповідно до копії реєстру боржників (додаток №1 до договору про надання фінансових послуг факторингу №21/10.2021 від 21.10.2021), ТОВ «ФК «АРГОН», з однієї сторони та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ», з другої сторони, підтверджують, що клієнт передав, а фактор прийняв права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №7422388 від 08.06.2021 в загальній сумі 7520,00 грн, з яких: 2000,00 грн – прострочена заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 1140,00 грн – прострочена заборгованість по відсотках; 4380,00 грн – прострочена заборгованість по підвищених відсотках; 100,00 грн. – ціна продажу вимоги.

Вгідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Таким чином, ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальна сума заборгованості, станом на день звернення до суду у розмірі 9073,68 грн., з яких: 7520,00 грн. – розмір заборгованості на дату відступлення права вимоги; 1178,00 грн. – сума нарахованих відсотків станом на 08.01.2025. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання складається зі збитків, завданих інфляцією за період з 10.21.2021 до 24.02.2022, в сумі 307,76 грн.; трьох процентів річних від простроченої суми за період з 10.21.2021 до 24.02.2022 в сумі 67,92 грн.

Як вбачається із таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором від 08.06.2021, дата погашення кредиту – 08.07.2021, загальна вартість кредиту становить 3140,50 грн, з яких: 2000,00 грн – сума кредиту; 1140,00 грн. – проценти за користування кредитом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між фінансовою установою і відповідачем кредитного договору від 08 червня 2021 року дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов`язувалась повернути наданий кредит в повному обсязі у визначений договором строк до 08 оипня 2021 року.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 08 липня 2021 року.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «ВВС Факторинг вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період понад 30 днів, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за кредитним договором №7422388 від 08 червня 2021 року в розмірі, що становить 3140,00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, розраховані за період з 21.10.2021 до 24.02.2022, у розмірі 137,11 грн. та 3% річних за той же період у розмірі 32,78 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС факторинг» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 3309,89 грн., що складається з: 2000,00 грн. – сума кредиту; 1140,00 грн. – проценти за користування кредитом, 137,11 грн. – інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 32,78 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З акту №12 прийому-передачі наданих послуг від 21 серпня 2025 року встановлено, що позивачем понесено документально підтверджені обґрунтовані витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5 000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Так як позов задоволено частково (36,47%), то суд вважає за необхідне стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору в розмірі 883,64 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1823,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 1049, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС факторинг» (код ЄДРПОУ 37686875; адреса місцезнаходження: м. Київ, провул. Бутишів,12 заборгованість за кредитним договором у розмірі 3309,89 грн. , судовий збір в розмірі 883,64 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1823,5 грн.

В задоволені вимог в більшому розмірі відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2026 року.

Суддя Чирка С.С.