Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №355/2670/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2670/25

Провадження № 2/355/390/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник ТОВ «Споживчий центр» Медведєва Н.О. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.01.2025-100000656 від 09 січня 2025 року у розмірі 12400,00 гривень, а також понесені судові витрати під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2422,40 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 09 січня 2025 року укладено Кредитний договір (оферта) № 09.01.2025-100000656. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі – 4000,00 гривень, на строк, вказаний у заявці. Відповідно до умов кредитного договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 09.01.2025-100000656 від 09 січня 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. дата надання/видачі кредиту: 09.01.2025, 2. сума кредиту: 4000,00 гривень; 3. Строк, на який надається кредит: 140 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту: 28.05.2025 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлений договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет позичальника на вебсайті кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється позичальнику при укладенні ним даного кредитного договору, або створюється позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача; 6. Процентна ставка– фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов`язана з наданням кредиту– 20 % від суми кредиту та дорівнює 800,00 гривень. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. 10. Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87 % (денна процентна ставка) = (4890,91/4000)/140*100 %. 11. Проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Неустойка 40,00 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконання зобов`язання.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 12 400,00 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 гривень, по процентам в розмірі 5600,00 гривень, по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 800,00 гривень, по неустойці 2000,00 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві, просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника – за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до висновку про можливе часткове задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до заявки кредитного договору № 09.01.2025-100000656 (кредитної лінії) відповідача ОСОБА_1 слід, що він звернувся до ТОВ «Споживчий центр» за наданням кредиту з укладенням електронного договору на суму 4000,00 гривень, строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 28 травня 2025 року. Фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20% від суми кредиту та дорівнює 800,00 гривень. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику 4149-60хх-хххх-6625, позичальник: Паспорт серія та номер НОМЕР_1 , дата видачі: 18.12.2023, орган, що видав: 3213, ІПН: 3832008639. Підписано одноразовим ідентифікатором Е195 (зворот а.с. 17)

Як слід з копії пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 09 січня 2025 року, сторона позивача уклала з відповідачем кредитний договір. Згідно з п. 2.1 означеної пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), надається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Проценти за користування (проценти): встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Підписаний одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е195 (а.с. 17)

З копії договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-11-2024/01-2 від 04 січня 2024 року слід, що ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» уклали договір згідно п. 1.1 платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з передачі коштів без відкриття рахунку, а саме: здійснювати від імені торговця прийом на розрахунковий рахунок платіжної установи безготівкових платежів споживачів, що звертаються до платіжної установи з метою здійснення переказу коштів в якості оплати торговцю вартості його товарів робіт або послуг, та виконувати платіжні операції з переказу торговцю отриманих від споживачів платежів в порядку, в розмірі та у строки передбачені цим договором. Згідно п. 1.1.2 виконувати платіжні операції з переказу споживачем виплат в порядку в розмірі та у строки передбачені цим договором.(а.с. 19-20)

З копії довідки iPay.ua сервіс онлайн платежів генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Євгена Веліканова за вих. № 1-0912 від 09.12.2025 слід, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надають послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України № 3 від 11 липня 2013 року. Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 09.01.2025 11:02:25 на суму 4000,00 гривень, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 619327429, призначення платежу: видача за договором кредиту № 09.01.2025-100000656. (а.с. 22)

З копії довідки-розрахунку слід, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 09.012025-100000656 від 09.01.2025 12400,00 гривень, з яких: основний борг: 4000,00 гривень, проценти: 5600,00 гривень, комісія: 800,00 гривень, неустойка: 2000,00 гривень. Проценти нараховані за період з 09.01.2025 по 28.05.2025 (а.с. 15).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону, уклав договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору підписав його електронним підписом та отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, як було встановлено судом, сторона позивача на умовах кредитного договору надала споживчий кредит відповідачу, який отримав гроші, однак з свого боку договір не виконав, не повернув як тіло кредиту, так і проценти за користуванням грошовими коштами. З таких підстав вимоги сторони позивача в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню, а саме у розмірі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 4000,00 гривень – тіло кредиту; процентів: 5600,00 гривень.

Стосовно стягнення комісії у розмірі 800,00 гривень, неустойки у розмірі 2000,00 гривень, разом 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки відповідно до Закону «2120-ІХ «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період воєнного стану «неустойка»(штрафи, пеня) та інші платежі, сплатити яких передбачені договором про споживчий кредит нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткові виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем.

Також у відповідності до цього закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк його припинення або скасування у разі прострочення за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком, або інших кредитодавців (позикодавців) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штраф, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем(позикодавцем).

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422.40 гривень, була задоволена частина позовних вимог: з 12400,00 гривень позовних вимог задоволено 9600,00 гривень (9600,00 х100%):12400,00 гривень=77.41%, судовий збір 2422,40 гривень, задоволено 77,41% , (2422,40х77.42%):100%= 1875,18 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєвої Наталії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 3052299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором 09.01.2025-100000656 від 09 січня 2025 року у розмірі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, відмовити як необґрунтовано заявлених.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 3052299, р/р НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять) гривень 18 копійок .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов