Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №293/1468/25 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/1468/25

Провадження № 3/293/6/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Людмили Йосипівни, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за ч.1 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521726 від 23.11.2025 убачається, що ОСОБА_1 23.11.2025 о 20:57:00 год. в селищі Черняхів по вул.Коростенська, 30, керував автомобілем НYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, не чітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського 857118, чим порушив п.2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

26.12.2025 та 03.02.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням адвоката.

03.02.2026 через систему «Електронний суд» адвокат Войдевич О.А., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1173457 від 08.12.2025, подала клопотання про закриття адміністративного провадження. У клопотанні вказує, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, перебуває в зоні бойових дій та виконує бойові завдання. 23.11.2025 він перебував у короткостроковій відпустці в с-щі Черняхів. Близько 21 год. ОСОБА_1 , рухаючись на транспортному засобі, побачив, що за ним їде поліцейський автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, тому зупинив авто. Поліцейські перевірили його документи та повідомили його, що будуть складати відносно нього протокол, оскільки, на їх думку, він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції вказали, що причиною зупинки є те, що ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та почали оформлювати документи.

Вважає, що дії працівників поліції є неправомірними, оскільки ОСОБА_1 жодних правил дорожнього руху не порушив та не перетинав суцільну лінію. Не погоджуючись з рішенням поліцейського щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 23.11.2025.

Самостійною підставою для закриття провадження по справі вважає ту обставину, що ОСОБА_1 жодних порушень ПДР не допустив, тому підстав для зупинки транспортного засобу не існувало та, як наслідок, поліцейські не мали права вимагати проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Адвокат також вказує на порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, оскільки відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовослужбовцій ЗСУ на стан алкогольного, наркотичого чи іншого сп`яніння проводиться посадовою особою уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ і станом на день складання протоколу та по даний час виконує відповідні обов`язки при військовій частині, тому працівники патрульної поліції не мали права діяти на підставі ст.266 КУпАП, в зв`язку з чим огляд на стан сп`яніння є недійсним.

Також в протоколі про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння такими як: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, нечітка мова.

Натомість в акті огляду б/н та дати зазначено такі ознаки алкогольного сп`яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук; а в направленні на огляд: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук.

Адвокат також звернув увагу, що в направленні на огляд водія, складеного 23.11.2025 о 21:00 вже внесено номер та серію протоколу про адміністративне правопорушення «ЕПР1 №521726», що ставить під сумнів оформлення даного направлення до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення 23.11.2025 о 21:24:22 за допомогою електронного засобу та автоматичного присвоєння номера даного протоколу.

Ці розбіжності, на думку адвоката, свідчать про те, що працівники поліції свідомо підлаштовували та заповнювали бланки без реальних відображень подій, лише формально, задля того, щоб виконати план по складанню протоколів.

Натомість ОСОБА_1 в ході спілкування з поліцейськими був спокійним, викладав послідовно та логічно свої думки, заперечення та пояснення, що підтверджує відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 не був відсторонений від права керування транспортним засобом (а.с.35-50).

26.02.2026 ОСОБА_1 та його представник – адвокат Войдечив О.А. в судове засідання не з`явились. Через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Просила взяти до уваги письмові пояснення, а також рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 12.02.2026 по справі №293/1616/25, яким скасовано постанову від 23.11.2025 серії ЕНА №6209866 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Просила закрити провадження у справі з тих підстав, що жодних порушень ПДР ОСОБА_1 допущено не було, що підтверджується рішенням суду. Тому підстав для зупинки транспортного засобу не існувало. У зв`язку з цим всі наступні вимоги працівників поліції водій не зобов`язаний був виконувати. Всі складені відносно нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такі висновки закріплені у правових позиціях Верховного суду висловлені в постанові від 15.03.2019 по справі №686/11314/17; постанові від 23.10.2019 по справі № 357/10134/17. З вказаних підстав, просить провадження по справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.52-67).

Дослідивши матеріали справи та встановивши відповідні їм правовідносини, суд зазначає наступне.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно положень ст.1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Так, згідно положень ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції Розділу І).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п.7 Інструкції Розділу І).

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

Так, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521726 від 23.11.2025 видно, що ОСОБА_1 23.11.2025 о 20:57:00 год. в селищі Черняхів по вул.Коростенська, 30, керував автомобілем НYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера ДРАГЕР 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний відеореєстратор поліцейського 857118, чим порушив п.2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Разом з тим, суд встановив, що долучений до матеріалів справи акт огляду б/н та дати містить інші ознаки алкогольного сп`яніння, а ніж ті, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Водночас в направленні заначені інші ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук.

Вказане свідчить про непослідовність та неузгодженість дій поліцейського, який складав зазначені документи.

Також, за змістом частин 1-5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1 статті 130 КУпАП.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521726 від 23.11.2025, де у всіх графах для підпису водія вказано – «відмовився» (а.с.2);

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6209866 від 23.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, від підпису в якій ОСОБА_1 також відмовився (а.с.7).

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Результати огляду на стан сп`яніння – «відмовився» (а.с.3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.11.2025 о 21 год 00 хв, за наявністю ознак алкогольного сп`яніння таких як: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Результат огляду – відмовився від проходження (а.с.4);

- оптичний диск з відеозаписом з портативного відео реєстратора та реєстратора встановленого в середині службового автомобіля (а.с.10).

Матеріали справи також містять:

- розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статями 55,56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.5)

- розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу від 23.11.2025 (а.с.6);

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/6064 від 20.10.2025 чинне до 20.10.2026 (а.с.9).

Надаючи оцінку наданим вище доказам в сукупності, суд не може визнати їх належними, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, за змістом норм ст.35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).

В судовому засіданні під час дослідження відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що він допустив порушення ПДР, а саме: перетнув суцільну розмітку проїжджої частини дороги, чим порушив п.8.5.1. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Також працівник поліції вказав, на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, таких як: запах алкоголю з порожнини рота та нечітка мова. ОСОБА_1 , сперечаючись та доводячи працівникам поліції безпідставність його зупинки, так як він не перетинав суцільну розмітку проїжджої частини дороги, не давав чіткої відмови від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі.

При цьому суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як в даному випадку, так як на переконання суду, поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відео не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного чи іншого сп`яніння у момент зупинки та після неї, а працівники поліції не проводили попередній огляд на тремтіння пальців рук та склали протокол за відсутності будь-яких ознак сп`яніння (мовна здатність та координація рухів не порушені, міміка звичайна, поведінка водія повністю відповідала обстановці).

З оглянутого відеофайлу з патрульного автомобіля вбачається, що автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON» рухався по своїй смузі руху, не пересікав суцільну лінію дорожньої розмітки, однак був зупинений поліцейськими.

Вказане підтверджується рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 12.02.2026 в справі №293/1616/25, яким скасовано постанову від 23.11.2025 серії ЕНА №6209866 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 340,00 грн. Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням суду, зокрема, встановлено, що пересікання суцільної лінії дорожньої розмітки технічними засобами не зафіксовано, тобто не зафіксовано вчинення водієм правопорушення, яке зазначено в оскаржуваній постанові.

Дані обставини свідчать про те, що зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки він не допустив порушень Правил дорожнього руху та не вчинив інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупиняти.

Таким чином, постанова серії ЕНА №6209866 від 23.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП є неналежним доказом у даній справі.

Відтак, з матеріалів даної справи не вбачається дій ОСОБА_1 щодо відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законодавством порядку, винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом.

В силу положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17 із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас, відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд уважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст.256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Вказаної позиції дотримується Житомирський апеляційний суд у своїх рішеннях у вказаній категорії справ.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Серед іншого, у справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Повний текст постанови складено 02.03.2026.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО