Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №286/247/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/247/26

П О С ТА Н О В А

25 лютого 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В.,

з секретарем Грищенко Н.А.,

за участю ОСОБА_1 ,

захисника Удовіченка І.О.,

розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з другої комендатури (з. м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_2 , непрацюючого, інваліда 3 групи, за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Інспектором прикордонної служби 1 категорії - снайпером 3 групи ІПС 2 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м. д. АДРЕСА_1 ) старшим сержантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047529, згідно якого 21.01.2026 року о 08 год. 30 хв. в контрольованому прикордонному районі на напрямку прикордонного знаку №1359 на південній околиці н.п. Заріччя (до лінії ДК 13 км) було здійснено зупинку транспортного засобу марки «Шкода» н.з. НОМЕР_1 , в якому слідував водій громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_3 , спільно з пасажирами громадянами України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які рухались в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону. Тобто вчинили спробу незаконного перетину державного кордону державного кордону з України в республіку білорусь. У зв`язку зі збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між РБ та Україною закриті, дані громадяни порушили вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинили адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав.

Адвокат Удовіченко І.О. просить суд провадження у справі закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення посилаючись на те, що працівниками прикордонної служби під час складання протоколу допущено низку порушень, зокрема протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в порушення ст. 251 КУпАП до протоколу не додано жодного доказу факту вчинення правопорушення. Також, ОСОБА_1 , не є військовозобов`язаним, непридатним до військової служби, має інвалідність 3-ї групи внаслідок інвалідності з дитинства. І більше того, ОСОБА_1 без будь-яких обмежень, відповідно до абзацу другого пункту 2-1 Правил перетину державного кордону громадянами України, має право під час дії воєнного стану перетинати державний кордон, у встановленому порядку. Фактичні дані, які як докази були зібрані інспектором прикордонної служби, дають підстави стверджувати, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 204-1, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого, про що також зазначив у письмових запереченнях.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Частиною 2 ст.204-1 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 26.02.2022 №188-р у зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28 лютого 2022 року пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю на всій ділянці кордону з РФ, РБ, а також на центральній ділянці українсько-молдовського кордону (Придністров`я).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", п. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 (надалі - Положення), з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Так, контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

У п. 8 Положення громадяни України, Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №047529, містяться: рапорт ІПС 1 категорії - снайпера 3 групи ІПС 2 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м. д. АДРЕСА_1 ) старшого сержанта ОСОБА_2 ; копія паспорта серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; схема виявлення порушника на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_6 ( з м.д. АДРЕСА_1 ) від 21.01.2026; протокол про адміністративне затримання від 21.01.2026 року.

Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби в порушення вимог ст.255 КУпАП не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, оскільки з протоколу не вбачається того, які безпосередні дії він вчинив з метою здійснення спроби перетину кордону.

Так, ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 21.01.2026 пояснив, що 21.01.2026 року виїхав з м. Карлівка Полтавської області до м. Овруч Житомирської області з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за авто ОСОБА_5 , яка продавалась на сайті ОЛХ в м. Овруч. Коли їх зупинили представники ДПС у н.п. Заріччя вони сказали, що їх затримано через те, що на попередньому блокпосту в Ігнатполі вони не зупинились, проте на цьому блокпосту їх ніхто не зупиняв.

В рапорті ІПС 1 категорії - снайпера 3 групи ІПС 2 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 (з м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м. д. АДРЕСА_1 ) старший сержант ОСОБА_2 зазначив, що він виконував наказ на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Контрольний пост». О 08 год. 30 хв. в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку №1359 на південній околиці н.п. Заріччя (до лінії ДК 13 км) було зупинено транспортний засіб марки «Шкода» н.з. НОМЕР_1 , в якому слідував водій громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_3 , спільно з пасажирами громадянами України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які рухалися в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону з України в РБ. У зв`язку зі збройною агресією РФ в Україні пункти пропуску між РБ та Україною закриті, дані громадяни порушили вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинили адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.204-1 КУпАП.

Відповідно транспортний засіб в якому слідував ОСОБА_1 був зупинений для перевіри документів на контрольному посту на західній околиці н.п. Заріччя на напрямку прикордонного знаку 1359, що за 13 км до лінії державного кордону України.

Суддя зазначає, що сам по собі факт присутності особи у населеному пункті розташованому за 13 км від державного кордону, ніяким чином не доводить умислу цієї особи, направленого на незаконний перетин кордону, а також і факту спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Рапорт же інспектора без наявності інших доказів не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту правопорушення.

Крім того, копія довідки із Резерв + свідчить, що ОСОБА_1 має інвалідність 3 групи (внаслідок інвалідності з дитинства), за постановою ВЛК непридатний.

Таким чином, до протоколу не додано жодного доказу факту вчинення правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Я. В. Кулініч