Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №645/3191/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3191/24

Провадження № 3/645/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Федорова О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Карпунець Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в:

До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов на розгляд адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 та його уповноважений представник - адвокат Мамай А.С. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. 02.03.2026 року віл адвоката Мамай А.С. до матеріалів справи надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення (порушення вимог п. 2.9.а ПДР України). Так, в обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 603017 від 23.05.2024 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 , останній обвинувачується в тому, що він 23.05.2024 року о 01 год 44 хв нібито керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Героїв Харкова, 136а в місті Харкові у стані алкогольного сп`яніння; огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820; результат 0,85 проміле згідно тесту № 2943; водій з результатом згоден, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, у рапорті інспектора Миколи Пономаренка від 23.05.2024 року зазначено про те, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП ХОР “ОКНЛ” ОСОБА_1 нібито відмовився. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Згідно з п. вказаного 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно з п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 за № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я). Крім того, відповідно до ч. 6 ст. ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 8 Розділу ІІ Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Однак, дослідивши відеозаписи з бодікамер інспекторів № 47769 та № 474317 було встановлено, що жоден присутній на місці події інспектор, в тому числі інспектор Пономаренко Микола Миколайович, який проводив процедуру огляду та складав протокол, не роз`яснили ОСОБА_1 його право оспорити результат огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і пройти повторний такий огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 23.05.2025 р. о 02:00 год. інспектором роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Таніко Абасиндзе. Однак, як вбачається зі змісту відеозаписів інспекторів № 47769 та № 474317 вказаний документ не оголошувався водію ОСОБА_1 , а його другий примірник чи копія цього документу не вручалася; інспектор Таніко Абасиндзе просто склав цей документ і без відома та обізнаності ОСОБА_1 , поклав його до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Більш того, взагалі залишається невідомим той факт, з яких підстав інспектор Таніко Абасиндзе склав вказане направлення, враховуючи, що цей інспектор взагалі не проводив процедуру огляду водія на стан сп`яніння, не складав протокол і не оформляв інші матеріали (адже це зробив інспектор Пономаренко М. М.). Таким чином, у рапорті інспектора Миколи Пономаренка від 23.05.2024 року зазначено недостовірні відомості про те, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП ХОР “ОКНЛ” ОСОБА_1 нібито відмовився. Відтак, в даному випадку інспекторами було умисно замовчено належну процедуру огляду водія на стан сп`яніння і грубо порушено право ОСОБА_1 пройти повторний огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Таким чином, вбачається, що результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння підлягають визнанню недійсним на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП, оскільки такий огляд був проведений працівниками поліції з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а саме ч. ч. 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП, п. п. 5, 6, 8 Порядку № 1103 від 17.12.2008 року, п. 7 розділу І, п. 8 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 за № 1452/735. Як наслідок, за вказаних вище обставин в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак порушення ним вимог п. 2.9.а ПДР та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів з бодікамер інспекторів вбачається, що інспекторам з самого початку процесуального спілкування з ОСОБА_1 було достеменно відомо той факт, що він є діючим військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , про що безпосередньо також зазначено в самому протоколі та рапорті працівника поліції. Відтак, працівники поліції були обізнані, що вони зупинили транспортний засіб під керуванням діючого військовослужбовця. Відповідно до Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 01.11.1999 № 330 (у редакції наказу Міністра оборони України 15.05.2007 № 243), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 1999 р. за № 804/4097, це Положення визначає структуру, завдання та функції, порядок роботи органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, обов`язки їх посадових осіб. Відповідно до п. 1.2, 1.3 Положення, до складу органів безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України входять військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - ВІБДР), служба безпеки дорожнього руху розвідувального органу Міністерства оборони України (далі - РО Міноборони) та служби безпеки дорожнього руху (далі - СБДР) видів Збройних Сил України (далі - ЗС України), Озброєння Збройних Сил України (далі - Озброєння ЗС України), інших органів військового управління (армійські корпуси, повітряні командування та прирівняні до них військові командування), об`єднань, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - організації). Органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України у своїй діяльності керуються Законами України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", "Про дорожній рух", Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), Положенням про службу безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, їх об`єднань, установ і організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 227, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. п. 6.6, 6.7 Положення, контроль за дотриманням ПДР та порядку використання військових транспортних засобів здійснюється на рухомих або нерухомих контрольних постах. Інспектор ВІБДР повинен перебувати в зоні видимості водіїв транспортних засобів. Інспектори ВІБДР зупиняють військові транспортні засоби в разі порушення їх водіями ПДР, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно- транспортним документам. Перевірці не підлягають автомобілі з увімкненими спеціальними звуковими та світловими сигналами, а також автомобілі фельд`єгерського зв`язку та спеціального призначення, якщо пред`явлено відповідні документи. Відповідно до п. 2.5 Положення, посадові особи ВІБДР стосовно водіїв військових транспортних засобів мають право направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів; затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, уживати щодо водіїв інших заходів, передбачених законодавством. Відповідно до п. 6.12 Положення, водії та інші особи, які керують військовими транспортними засобами, щодо яких в інспектора ВІБДР є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та доставленню в найближчий відповідний заклад охорони здоров`я для огляду в установленому порядку на стан сп`яніння. У разі підтвердження стану сп`яніння уповноважена посадова особа ВІБДР складає протокол про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа ВІБДР в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому фіксує ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що контроль за дотриманням ПДР та порядку використання військових транспортних засобів та транспортних засобів під керуванням діючих військовослужбовців здійснюється інспекторами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, і саме зазначені посадові особи уповноважені здійснювати зупинку транспортного засобу під керуванням діючих військовослужбовців, фіксувати порушення ними ПДР та проводити процедуру огляду на стан сп`яніння у випадку встановлення у водія-військовослужбовця ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Зазначеним Положенням не передбачено випадків проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У всіх випадках такі водії направляються інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху до закладу охорони здоров`я з метою проведення відповідного огляду. Але у даній справі зазначені вимоги чинного законодавства дотримані не були. Транспортний засіб під керуванням діючих військовослужбовців був безпідставно і безпричинно зупинений працівником поліції, а не інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Огляд діючого військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений працівником поліції, а не інспектором військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (хоча такий інспектор ВСП був присутній на місці події, розпочинав процедуру огляду, але не завершив її). При цьому, достеменно знаючи, що ним було здійснено зупинку транспортного засобу, яким керує діючий військовослужбовець, працівник поліції не забезпечив виконання вимог Положення, вимог ст. 266-1 КУпАП. Відповідно, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та його вина у порушенні вимог п. 2.9.а ПДР не були доведені поза розумним сумнівом і не підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення (допустимими доказами), ця справа має бути припинена (закрита) судом за відсутності в діях особи складу інкримінованого адміністративного правопорушення та підлягає закриттю.

Також, у зв`язку із невизнанням притягуваним вини у вчиненні адміністративного правопорушення та не згоди із проведеним оглядом, за клопотанням сторони захисту в судове засідання неодноразово викликались поліцейські для з`ясування обставин складання вказаного адміністративного матеріалу, проте, належним чином повідомлені поліцейські в судове засідання за викликом не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №603017 від 23.05.2024 року, ОСОБА_1 23.05.2024 року о 01 год. 44 хв. в м. Харкові по пр-ту Героїв Харкова, 138а, керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager alcotest 6820, результат тесту 0,85%.

Так, в матеріалах справи міститься направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2024 року, вбачається, що огляд не проводився.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

З викладеного слід дійти висновку, що працівники правоохоронних органів зобов`язані були запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в державному закладі охорони здоров`я, проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначеної процедури уповноваженими особами відносно правопорушника проведено не було, що суперечить положенням Розділу І відповідної Інструкції.

Такі роз`яснення працівника поліції могли істотно вплинути на розуміння особою процедури огляду та наслідків своїх дій.

Таким чином, ОСОБА_1 не була належним чином роз`яснена процедура огляду на стан сп`яніння.

Згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Спираючись на викладене, суд вважає, що у зв`язку з порушенням положень Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року працівниками правоохоронних органів при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 603017 від 23.05.2024 року є недійсним, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з абз. 1, 2 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі Коробов проти України, Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд позбавлений права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Перевіривши докази на їх належність та допустимість, кожен окремо та у їх сукупності, на думку суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами. За таких обставин, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови буде складено не пізніше 10 днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2026 року.

Суддя О.В. Федорова