Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №644/8032/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №644/8032/25

Суддя: Зайцева М. С.

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/8032/25

Провадження № 3/644/57/26

26.02.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

27 серпня 2025 року о 09.52 годині ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ-21074 , державний номерний знак НОМЕР_1 в Харківській області, Шевченківська ТГ по вулиці Харківський Шлях, б. 5, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛу встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2 на виклики до суду не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Пільгуй А.О. просила провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В письмовому клопотанні, поданому через канцелярію суду зазначила, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 була здійснена працівниками поліції без визначених законом підстав, водію не повідомлено конкретної причини зупинки, відсутні об`єктивні докази на підтвердження того, що у працівників поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 був зупинений поліцейськими без законних підстав, а тому складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом. Крім того, огляд водія на стан сп`яніння проводиться лише за наявності встановлених законом ознак. Констатація працівником поліції узагальненого формулювання свідчить про недоведеність події правопорушення. Із відеозапису події за участі ОСОБА_2 «відмова» від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я не була чітко висловленою, усвідомленою чи підтвердженою належним процесуальним шляхом, а тому не може кваліфікуватися як відмова в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відео не зафіксовано належного роз`яснення наслідків відмови, як то вимагає Інструкція МВС. З відеозапису можна бачити, що поліцейським було відомо, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, про це свідчать документи долучені до матеріалів справи та відеофайли. Не зважаючи на це, поліцейські на місце зупинки транспортного засобу Військову службу правопорядку не викликали. Складання протоколу без участі ВСП є незаконним і не може бути підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Крім того, захисник посилалася на те, що огляд військовослужбовця ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП, а отже всі додані до протоколу докази слід визнати недопустимими.

Суд, дослідивши матеріали адміністративного провадження, оглянувши відеозапис події від 27.08.2025 року оцінивши зібрані докази, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 6 розділу І Інструкції).

Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обставини скоєного ОСОБА_2 адміністративного правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 913309 від 27.08.2025 року. Ці обставини підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме:

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_2 не проводився, оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду.

- Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.08.2025 року, згідно якого огляд ОСОБА_2 в медичному закладі не проводився, в зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду. В направленні також зазначені виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

- Відомостями з відеозаписів фіксації обставин правопорушення, згідно яких 27.08.2025 року о 09.52 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-21074, державний номерний знак НОМЕР_1 в Харківській області, Шевченківська ТГ по вулиці Харківський Шлях, б. 5 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. З порушеннями ПДР ОСОБА_2 був згоден. Під час перевірки особи, у ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_2 відмовився, сказав, що дійсно випив 200 гр. пива та з порушеннями згоден.

- Довідкою начальника САП Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, згідно якої ОСОБА_2 отримував посвідчення водія.

- Розпискою ОСОБА_3 , який прийняв право керування від ОСОБА_2 .

Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 був зупинений без законних підстав, суд відхиляє, оскільки водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, був зупинений 27.08.2025 року за порушення правил дорожнього руху, а саме п. 2.3В ПДР України, згідно яких: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Вказане підтверджується копією постанови серії ББА № 635979 від 27.08.2025 року. ОСОБА_2 був цілком обізнаний з підставою зупинки, незгоди щодо його зупинки не висловлював, що також підтверджується оглянутим відеозаписом.

Щодо посилання захисника на відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейським у водія ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Вказані ознаки алкогольного сп`яніння вказані поліцейським в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та в направлені на огляд. Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Посилання захисника на те, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_2 наслідки його відмови від проходження огляду, щодо неоднозначної відмови від проходження огляду спростовуються відеозаписом події, з якого чітко видно, як поліцейський роз`яснює ОСОБА_2 його права та обов`язки, будь-яких заперечень ОСОБА_2 не висловлює, зазначає, що права йому зрозумілі, після чого вказує, що випив 200 гр. пива, так як у племінниці день народження. Крім того, в протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_2 скориставшись цим правом зазначив, що випив та керував транспортним засобом, з порушенням згоден, в наркоцентр не поїде.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, а тому наслідком не залучення поліцейськими під час огляду на стан сп`яніння представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України є недійсність такого огляду, суд відхиляє, оскільки у даній справі ОСОБА_2 був учасником дорожнього руху, а тому за змістом ст. 15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом обов`язків військової служби. Військового квитка працівникам поліції ОСОБА_2 не пред`являв, на питання «ким працюєте ?» відповів що він волонтер.

Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд враховує наявні дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, тяжкість ймовірних наслідків. При цьому суд враховує, що відсутні обставини, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_2 ,які передбачені ст. 17 КУпАП.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що з метою виховання та попередження скоєння нових правопорушень на ОСОБА_2 слід накласти стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти діб через суд першої інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Повний текст постанови складений 03 березня 2026 року.

Суддя М.С. Зайцева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua