Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №643/3812/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/683/26

Справа № 643/3812/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026226200000008 від 08.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Борівське Шевченківського району Харківської області, громадянина України, має середню освіту, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину, раніше неодноразово судимого: 1) 03.07.1997 Шевченківським райсудом Харківської області за ст. 140 ч.1 КК України до 1-го року виправних робіт 2) 16.03.2021 року Куп`янським райсудом Харківської області за ст. ст. 81 ч.3 43 КК України до 3 років 08 місяців позбавлення волі, звільнений 07.04.2001 з ВК у зв`язку із відбуттям строку покарання 3) 28.08.2003 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ст. ст. 185 ч.3, 75 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 4) 30.08.2004 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст. ст. 302 ч. 2, 357 ч.З, 187ч.2, 69, 187 ч.З, 122 ч.1, 70, 71 КК України до 8-ми років позбавлення волі, звільнений з ВК 09.07.2010 року умовно-достроково на 1 рік 9 міс. 26 дн; 5) 05.04.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ст. ст. 186 ч.2, 71 КК України до 5-ти років позбавлення волі. 6) 09.12.2011 Артемівським райсудом м. Луганська за ст. ст. 263 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5-ти років позбавлення волі, звільнений з ВК 22.09.2014 умовно-достроково на 1 рік 04 дн. 7) 09.07.2018 за ст. 289 ч.2 КК України до 5-ти років 02 міс, позбавлення волі, звільнений з ВК 25.11.2022 умовно-достроково на 7 міс. 10 дн.. 8) 04.02.2025 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.4 ст. 296 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений 04.06.2025 умовно-достроково для військової служби у ЗСУ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою : АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника Генерального Штабу ЗСУ (по особовому складу) від 20.10.2025 № 1824-РС ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На момент вчинення кримінального правопорушення, відповідно до витягу з наказу № 339, солдат ОСОБА_3 вважався таким, що самовільно залишив військову частину з 26.12.2025 та був знятий з усіх видів забезпечення. Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV (зі змінами), та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати й виконувати свої обов`язки, дотримуватися вимог військових статутів, виявляти повагу до командирів і старших за званням, сприяти підтриманню порядку й дисципліни, берегти військову честь, поводитися з гідністю та честю, утримуватися від негідних вчинків і стримувати інших від їх вчинення. Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства, солдат ОСОБА_3 став на шлях протиправної діяльності та вчинив умисне кримінальне правопорушення за таких обставин. Так, 07 січня 2026 року приблизно о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до будинку АДРЕСА_3 , в якому мешкає раніше знайома йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою він раніше підтримував близькі стосунки, узявши з собою кухонний ніж задля здійснення своїх протиправних цілей. Подзвонивши ОСОБА_4 на мобільний телефон ОСОБА_3 під вигаданим приводом повернення грошових коштів, виманив її на вулицю. Того ж дня біля 21 годині 15 хвилин коли ОСОБА_4 вийшла із 2 під`їзду будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою висловлення їй погрози вбивством, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи залякати та примусити потерпілу до виконання його вимог, підійшов до ОСОБА_4 , схопив її правою рукою за праве плече, після чого реалізуючи свій протиправний умисел, лівою рукою підніс до її горла вістря кухонного ножа та висловив їй погрозу вбивством, зокрема вербально про намір перерізати їй горло, а також завдати смертельних тілесних ушкоджень. Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи висловлювати погрози вбивством та демонструючи ніж, притуляючи його до тулубу ОСОБА_4 і тримаючи її за одяг, примусив її прямувати до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , чим створив реальні підстави у потерпілої побоюватись здійснення висловленої з його боку погрози вбивства. Перебуваючи у під`їзді № 2 вказаного будинку, ОСОБА_3 продовжував висловлювати на адресу ОСОБА_4 погрози позбавленням життя із застосуванням кухонного ножа, контролював її пересування та утримував за одяг, чим підтримував стан страху та психологічного тиску на потерпілу, яка сприймала його погрози як реальні і під його тиском, побоюючись втілення висловленої погрози, прослідувала разом з ним, відчинила двері своєї квартири АДРЕСА_5 і впустила ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 зайшовши в квартиру потерпілої, одразу сів на стілець, розташований в коридорі, а потерпіла ОСОБА_4 скориставшись тим, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння та на певний час ослабив контроль за її діями, побоюючись втілення висловленої їй з його боку погрози вбивством, раптово відчинила вхідні двері квартири, вибігла у під`їзд та зачинила двері на замок, залишивши ОСОБА_3 у квартирі, після чого будучі наляканою, хвилюючись за своє життя та здоров`я, викликала працівників поліції, які припинили подальші протиправні дії ОСОБА_3 .

Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ст. 302 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні згідно положень ст.ст.381,382 КПК України, суд враховує те, що обвинувачений, який був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Так, згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яку він підписав в присутності захисника ОСОБА_5 , згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку, та розуміє наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_4 також надано письмову заяву, яка долучена до обвинувального акту, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

За таких обставин, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 129 КК України, а саме - погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу ОСОБА_3 , який раніше судимий, є військовослужбовцем, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, згідно висновку експерта № 113 ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до свого психічного стану примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі.

Крім того, вироком від 04.02.2025 Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.05.2025 ОСОБА_3 звільнено умовно-достроково від відбування покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.

Згідно ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з п.п."б" п.1 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , до якого було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, невідбута частина якого становить 2 роки 4 місяці 15 днів позбавлення волі, вчинив нове кримінальне протягом невідбутої частини покарання, то призначене за цим вироком покарання у виді обмеження волі належить перевести у позбавлення волі за правилами ст.72 КК України і частково приєднати до нього невідбуту частину.

Ухвалою Сальтівського районного суду міста Харкова від 29.01.2026 накладено арешт на майно, а саме: предмет візуально схожий на ніж.

У відповідності до ст. 174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт майна, накладений ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.01.2026.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати за проведення експертизи відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.302,368-371,373,374, 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання, яке з урахуванням правил, передбачених ст.72 КК України, відповідає позбавленню волі на строк один рік, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.02.2025 і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 29.01.2026.

Речові докази:

CD-R диски, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження,

Предмет візуально схожий на ніж - знищити

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1