Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №638/17430/23 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17430/23

Провадження № 1-кп/638/657/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів

судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №42016220000000537 від 02.06.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2007 р.н., 2015 р.н. та 2024 р.н., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, неодруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 згідно обвинувального акту, обвинувачуються в тому, що вони вчинили вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища таперевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, супроводжувалися погрозою застосування насильства, діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_7 відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області №41 о/с від 11.02.2016 призначено на посаду старшого оперуповноваженого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області (далі - Шевченківський ВП ), присвоєно спеціальне звання капітана поліції; останній являвся співробітником правоохоронного органу та виконував повноваження представника влади, керувався у своїй діяльності Конституцією України та Законом України «Про Національну поліцію».

30.05.2016 близько 09.00 год., знаходячись у приміщенні Шевченківського ВП за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 дізнався про те, що до відділу поліції вночі цього же дня було доставлено ОСОБА_12 , у якого працівниками слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП вилучено речовину, схожу на наркотичну.

Вступивши у злочинну змову з оперуповноваженими Шевченківського ВП ОСОБА_8 та невстановленою особою, ОСОБА_7 близько 10.00 год. 30.05.2016 запросив ОСОБА_12 до свого службового кабінету №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП та у присутності ОСОБА_8 та невстановленої особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на особисте збагачення за рахунок вимагання грошових коштів, належних ОСОБА_12 та його родині, з метою звернення їх на свою користь, діючи з корисливих мотивів, під час розмови з ОСОБА_12 створив у останнього негативне уявлення можливих подій, у разі надання законного руху матеріалів за фактом виявлення у останнього речовини, схожої на наркотичну.

Таким чином ОСОБА_7 висловив погрозу обмеження конституційних прав і свобод ОСОБА_12 , а саме: на свободу та особисту недоторканість, свободу пересування, недопущення втручання у особисте життя. При цьому ОСОБА_8 , на виконання спільного злочинного умислу, демонстрував ОСОБА_12 роботу електрошокеру, створюючи у останнього переконання щодо його застосування.

У подальшому невстановлена особа у присутності ОСОБА_8 та за попереднім погодженням з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного наміру, у службовому кабінеті №516 адміністративного приміщення Шевченківського ВП висловив ОСОБА_12 усну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США зане притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичної речовини.

30.05.2016 близько 16-30 год. ОСОБА_7 , знаходячись у кабінеті №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП , діючи умисно та за попередньою змовою у групі з невстановленою особою та ОСОБА_8 , висловив дружині ОСОБА_12 - ОСОБА_13 аналогічну вимогу передачі грошових коштів у сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичної речовини. При цьому ОСОБА_7 висловив погрозу ОСОБА_13 подальшого обмеження прав і свобод ОСОБА_12 , у разі відмови у передачі обумовлених грошових коштів.

Крім того, 30.05.2016 близько 10-00 год. під час знаходження ОСОБА_12 у службовому кабінеті ОСОБА_7 №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП , ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ОСОБА_7 та невстановленою особою про створення штучних негативних умов для схиляння ОСОБА_12 до передачі їм грошових коштів, неодноразово тривало демонстрував ОСОБА_12 роботу електрошокеру.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_8 та невстановленою особою, з метою досягнення мети неправомірних дій - отримання грошових коштів, незаконно обмежили свободу пересування та інші, передбачені Конституцією України права людини, безпідставним триманням ОСОБА_12 під своїм контролем, у т.ч. у приміщенні Шевченківського ВП , у період часу з 09.00 год. до 21.30 год. 30.05.2016.

Вказані дії відбувалися в порушення службових обов`язків працівників поліції, ст. 28 Конституції України «ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню», ст.ст. 2, 18 Закону України «Про національну поліцію», та, крім іншого, були спрямовані на демонстрацію своєї переваги над ОСОБА_12 , бажанні шляхом погрози застосування насильства принизити людську гідність.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області №41 о/с від 11.02.2016 призначено на посаду оперуповноваженого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області (далі - Шевченківський ВП ), присвоєно спеціальне звання лейтенанта поліції; останній являвся співробітником правоохоронного органу та виконував повноваження представника влади, керувався у своїй діяльності Конституцією України та Законом України «Про Національну поліцію».

30.05.2016 близько 09.00 год., знаходячись у приміщенні Шевченківського ВП за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 дізнався про те, що до відділу поліції вночі цього же дня було доставлено ОСОБА_12 , у якого працівниками слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП вилучено речовину, схожу на наркотичну.

ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з оперуповноваженими Шевченківського ВП ОСОБА_7 та невстановленою особою, близько 10.00 год. 30.05.2016 запросив ОСОБА_12 до ОСОБА_7 у службовий кабінет №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП , де останнім у присутності ОСОБА_8 та невстановленої особи, реалізуючи їх злочинний намір, направлений на особисте збагачення за рахунок вимагання грошових коштів, належних ОСОБА_12 та його родині, з метою звернення їх на свою користь, діючи з корисливих мотивів, під час розмови з ОСОБА_12 створив у останнього негативне уявлення можливих подій, у разі надання законного руху матеріалів за фактом виявлення у останнього речовини, схожої на наркотичну.

Таким чином ОСОБА_7 висловив погрозу обмеження конституційних прав і свобод ОСОБА_12 , а саме: на свободу та особисту недоторканість, свободу пересування, недопущення втручання у особисте життя. При цьому ОСОБА_8 , на виконання спільного злочинного умислу, демонстрував ОСОБА_12 роботу електрошокеру, створюючи у останнього переконання щодо його застосування.

У подальшому невстановлена особа у присутності ОСОБА_8 та за попереднім погодженням з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію злочинного наміру, у службовому кабінеті №516 адміністративного приміщення Шевченківського ВП висловив ОСОБА_12 усну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США зане притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичної речовини.

30.05.2016 близько 16-30 год. ОСОБА_7 , знаходячись у кабінеті №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП , діючи умисно та за попередньою змовою у групі з ОСОБА_8 та невстановленою особою, висловив дружині ОСОБА_12 - ОСОБА_13 аналогічну вимогу передачі грошових коштів у сумі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичної речовини. При цьому ОСОБА_7 , у зв`язку з реалізацією спільного злочинного наміру, висловив погрозу ОСОБА_13 подальшого обмеження прав і свобод ОСОБА_12 , у разі відмови у передачі обумовлених грошових коштів.

Крім того, 30.05.2016 близько 10-00 год. під час знаходження ОСОБА_12 у службовому кабінеті ОСОБА_7 №524 адміністративного приміщенні Шевченківського ВП , ОСОБА_8 , попередньо домовившись з ОСОБА_7 та невстановленою особою про створення штучних негативних умов для схиляння ОСОБА_12 до передачі їм грошових коштів, неодноразово тривало демонстрував ОСОБА_12 роботу електрошокеру.

ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_7 та невстановленою особою, з метою досягнення мети неправомірних дій - отримання грошових коштів, незаконно обмежили свободу пересування та інші, передбачені Конституцією України права людини, безпідставним триманням ОСОБА_12 під своїм контролем, у т.ч. у приміщенні Шевченківського ВП , у період часу з 09.00 год. до 21.30 год. 30.05.2016.

Вказані дії відбувалися в порушення службових обов`язків працівників поліції, ст. 28 Конституції України «ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню», ст.ст. 2, 18 Закону України «Про національну поліцію», та, крім іншого, були спрямовані на демонстрацію своєї переваги над ОСОБА_12 , бажанні шляхом погрози застосування насильства принизити людську гідність.

Дії ОСОБА_7 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища та за ч.2 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, як перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, супроводжувалися погрозою застосування насильства, діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_8 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища та за ч.2 ст.28, ч.2 ст.365 КК України, як перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, супроводжувалися погрозою застосування насильства, діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали обвинувачення і вважають, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доведена належними та допустимими доказами, які були надані стороною обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_12 допитаний в ході судового розгляду, повідомив суду, що в травні 2016 року він дійсно страждав наркозалежністю та вживав наркотичні засоби. 30.05.2016 року він їхав до матері та замовив «закладку». В момент, коли її підібрав, його затримали працівники поліції та відвезли до відділку, де він пробув півтора дні. Також повідомив, що його кудись возили, він давав покази та підписував документи. В день затримання він їздив за таблетками, що містили в собі кадеїн, однак де саме перебувала «закладка» він не пам`ятає. Коли він її забрав, пройшовся по вулиці близько 10 хвилин, після чого до нього підійшли поліцейські. Причину його зупинки він не пам`ятає. Після затримання працівники поліції оформили документи на місці та забрали його до поліцейського відділку. Прибувши до Шевченківського РВ його завели до кабінету, де він перебував до ранку. Діалогів, які відбувались у кабінеті він не пам`ятає. Зранку до кабінету зайшов працівник поліції, кремезний чоловік із темним волоссям. Зазначив, що йому не пропонували кудись їхати, а в кабінеті він не їв та не спав, просто чекав. Зранку працівники поліції дізнались про його родичів, їх номери телефонів. Після всього його посадили в машину та повезли до роботи дружини, у лікарню. Також ОСОБА_12 повідомив суду, що погано пам`ятає деталі подій 30.05.2016 року. Зазначив, що їздив на роботу до дружини у лікарню. Після затримання, із дружиною він не спілкувався та не телефонував їй. Усі речі по прибуттю у відділок поліції в нього забрали. Підкреслив, що жодного фізичного або психологічного тиску на нього з боку працівників поліції застосовано не було, в суд його не возили. Також зазначив, що в момент затримання мав при собі гроші, однак після того як його відпустили, гроші повернули разом із речами. Не пам`ятає, щоб працівники поліції якимось чином погрожували йому. Після всіх подій він повернувся додому пішки. Також вказав, що не пам`ятає, щоб працівники поліції вимагали в нього грошові кошти. Крім того, особисто він нікого не впізнавав, а лише по фото. Із присутніх у залі засідання не пам`ятає, щоб хтось із ним брав участь у подіях 30.05.2016 року. Підкреслив, що жодних претензій до працівників поліції та до обвинувачених він не має та не мав. Коли відбувалось впізнання за фото, під час цієї слідчої дії були присутні лише слідчий та оперуповноважений, понятих не було.

Потерпіла ОСОБА_13 , яка є дружиною ОСОБА_12 допитана в ході судового розгляду, повідомила суду, що в той день 30.05.2016 році її чоловік поїхав до своєї матері. Згодом дізналась, що він знаходиться у відділі поліції, куди і поїхала. Зазначила, що по прибуттю піднялась на другий поверх, де до неї підійшов співробітник поліції в якого вона спитала про чоловіка. Співробітник відповів, щоб остання зачекала. Вказала, що згодом впізнання працівників поліції, з якими спілкувалась відбувалось за фото, особисто в процесі проведення слідчої дії, вона фігурантів не бачила. Також ОСОБА_13 повідомила суду, що не має жодних претензій до обвинувачених як і її чоловік ОСОБА_12 . Потерпіла підтвердила, що її чоловік є наркозалежним та досить тривалий час зловживав таблетками, що мають своєму складі кодеїн. В поліції їй повідомили, що чоловік був затриманий на місці «закладки», яку він підняв. Що було далі по прибуттю до відділку вона не пам`ятає. Також не пам`ятає хто із правоохоронців розмовляв із нею. Також вказала, що не пам`ятає чи вимагали працівники поліції у неї гроші.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, не визнав та дав показання, що 30.05.2016 року зранку він прибув на роботу о 08-00 годині на нараду. Ані з ОСОБА_8 ані з іншою особою, вказаною в обвинувальному акті, у злочинну змову не вступав. Крім того, електрошокери ні він ні його підлеглі не використовують. В обідню перерву він знаходився вдома в АДРЕСА_1 . Зазначив, що не знає і не знав ОСОБА_12 та його дружину ОСОБА_13 . Побачив їх лише у судовому засіданні. Підкреслив, що спочатку це кримінальне провадження було закрите за відсутністю складу злочину. Оскільки пройшло вже майже 9,5 років після викладених в обвинувальному акті подій, він не пам`ятає яку саме посаду обіймав у 2016 році та в якому саме кабінеті працював. Пам`ятає лише, що кабінет знаходився біля сходів зліва. Також вказував, що не пам`ятає чи працювали в той час ОСОБА_8 та інша особа, вказана в обвинувальному акті. Крім того, зважаючи на велику кількість осіб, які доставляються до поліцейського відділку, достеменно не пам`ятає чи був серед них ОСОБА_12 .

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті, не визнав та дав показання, що станом на травень місяць 2016 року він працював оперуповноваженим у Шевченківському РВ . Ані з ОСОБА_7 ані з іншою особою, вказаною в обвинувальному акті, у злочинну змову не вступав. Крім того, вказав, що електрошокер ні до кого не застосовував, тим паче до ОСОБА_12 . Також не обмежував його свободу та не вимагав грошові кошти. ОСОБА_12 та його дружину ОСОБА_13 побачив вперше у суді в рамках розгляду цього кримінального провадження. Оскільки кримінальне провадження спочатку було закрито, а тільки потім поновлено, пройшов тривалий час, він не пам`ятає детально подій того дня. Чи був ОСОБА_12 у Шевченківському РВ він також не пам`ятає. Стосовно того, яку посаду обіймав ОСОБА_7 у 2016 році він також не пам`ятає.

Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 та захисники ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_14 у судовому засіданні вказали, що з аналізу всіх наданих доказів стороною обвинувачення не доведено наявність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Жоден наданий прокурором доказ не містить в собі відомості про наявність в діях ОСОБА_8 та ОСОБА_7 склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України. Наголошували на тому, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про перехід ОСОБА_15 від статусу свідка до статусу потерпілої, а відомості стосовно детальних підстав закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_12 взагалі відсутні. Всі обставини, викладені в матеріалах досудового розслідування будуються на показах потерпілих, натомість у судовому засіданні потерпілі повністю заперечували всі факти, викладені в матеріалах досудового розслідування та наголосили на тому, що претензій до обвинувачених не мають, не впізнають їх серед тих поліцейських з якими вони спілкувались 30.05.2016 року, про що також надали нотаріально завірені заяви, оригінали яких містяться в матеріалах судового провадження. Жоден зі свідків, допитаних у судовому засіданні не підтвердив будь-яких неправомірних дій ОСОБА_8 відносно потерпілих, а надані докази стороною обвинувачення, зокрема таких як аудіозапис наданий потерпілою ОСОБА_13 та всі похідні від нього докази є недопустимими. Слідчий експеримент, проведений слідчими із потерпілими не відповідають загальним ознакам слідчого експерименту за нормами чинного КПК України, а всі дії потеплілими виконувались під вказівку слідчих. Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотокартками також проведено із порушеннями, зокрема потерпілими не вказано за якими конкретно ознаками потерпілі впізнають обвинувачених. В протоколах вказані загальні ознаки, що є неприпустимим. Підкреслили, що всі докази надані стороною обвинувачення отримані с порушенням норм КПК України або не містять жодних відомостей про винність обвинувачених.

Під час судового розгляду досліджені такі докази, надані прокурором:

- протокол огляду документів від 13.02.2017 року, проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_16 у період часу з 16 години 20 хвилин до 17 години 00 хвилин у приміщенні прокуратури Харківської області ( АДРЕСА_4 ) у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження №42016220000000537 від 02.06.2016, а саме копії Журналу доставлених до Шевченківського ВР+ПГУНП в Харківській області від 09.06.2016 №1110/42-20/01-16 на виконання доручення слідчого. Проведеним оглядом встановлено: завірена копія Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Шевченківського ВР ГУНП в Харківській області за період 29-30.05.2016 на 18 арк; запис №44 за 30.10.2016 містить запис про відвідання відділу поліції « ОСОБА_12 », адреса мешкання: АДРЕСА_5 , доставлено « ОСОБА_84 » мета доставлення «допрос», час залишення ОВС відсутній; запис №72 ха 30.10.2016 містить запис про відвідання відділу поліції « ОСОБА_12 », адреса мешкання АДРЕСА_6 , доставлено « 519 » мета доставлення -«опитування», час залишення ОВС - «22.15», наявність претензій «претензій немає»; запис №73 за 30.10.2016 містить запис про відвідання відділу поліції « ОСОБА_17 », адреса мешкання: АДРЕСА_7 , доставлено «519.ОСОБА_83», мета доставлення «опитування», час залишення ОВС «22.15», наявність претензій «претензій немає»;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2017 року з додатками та диском, яке розпочато о 12-10 год. та закінчено о 12-14 год., проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_18 в приміщенні прокуратури Харківської області ( АДРЕСА_4 ) при природному освітленні з дотриманням вимог ст.ст. 104,223, 228, 231 КПК України, за участю ОСОБА_12 , із застосування безперервного відеозапису, провів пред`явлення для впізнання наступних фотознімків працівників поліції відповідно до додатку на 1 арк. Перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілого ОСОБА_12 попередньо з`ясовано чи може він впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На запитання ОСОБА_12 відповів: може впізнати працівника поліції, який утримував у приміщенні відділу поліції та вивозив до лікарні, за рисами обличчя. ОСОБА_12 впізнав під номером 4 працівника, який утримував у приміщенні відділу поліції, їздив до лікарні, заходив до його дружини та вимагав грошові кошти. Ознаки за якими відбулось впізнання - риси обличчя;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2017 року з додатками та диском, яке розпочато о 15-17 год. та закінчено о 15-20 год., проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_18 в приміщенні прокуратури Харківської області ( АДРЕСА_4 ) при природному освітленні з дотриманням вимог ст.ст. 104,223, 228, 231 КПК України, за участю ОСОБА_13 , із застосування безперервного відеозапису, провів пред`явлення для впізнання наступних фотознімків працівників поліції відповідно до додатку на 1 арк. Перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_13 попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання ОСОБА_13 відповіла: може впізнати працівника поліції, який 30.05.2016 підійшов до неї та ОСОБА_19 під час розмови біля приміщення Шевченківського ВП, за рисами обличчя. ОСОБА_13 впізнала під номером 2. Ознаки за якими відбулось впізнання - риси обличчя;

- висновок службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення працівниками Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в області від 12.09.2016 згідно висновків якого у рамках проведення службового розслідування відомості ні підтвердити ні спростувати не вдалося. Рішення про подальше проходження служби в поліції працівниками Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_8 прийняти після набрання законної сили рішення суду щодо притягнення останніх до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення:

- довідку заступника начальника відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_22 згідно якої в Шевченківському ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області від 30.05.2016 року камери відеоспостереження в зв`язку із технічною невправністю (можливо грозою або перепадом напруги) вийшли з ладу та не зберігли інформацію. 31.05.2016 року відеоспостереження hdd wd10ezrx було здано до сервісного центру для подальшого ремонту;

- висновок судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису по кримінальному провадженню №42016220000000537 №1838 від 21.03.2017 року, згідно якого слова, фрази, репліки диктора «Невід.1» усне мовлення якого зафіксоване на фрагмента №1,2, фонограми, зафіксованої у аудіофайлі «Track 23(2).mp3» наведені в Таблиці 1 дослідження;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2016 року з додатками, яке розпочато о 16-20 год. та закінчено о 16-29 год., проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_23 в приміщенні прокуратури Харківської області ( АДРЕСА_4 ) при штучному освітленні з дотриманням вимог ст.ст. 104,223, 228, 231 КПК України, в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 за участю ОСОБА_13 , із застосування безперервного відеозапису, провів пред`явлення для впізнання наступних фотознімків працівників поліції відповідно до додатку на 1 арк. Перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_13 попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання ОСОБА_13 відповіла: може впізнати за рисами обличчя, волоссям, губам. ОСОБА_13 впізнала під номером 4 працівника, який вимагав у неї грошові кошти щоб відпустити її чоловіка ОСОБА_12 з Шевченківського ВП . Ознаки за якими відбулось впізнання - за обличчям, очима, волоссям;

- висновок службового розслідування за фактами викладеними у інформації УВБ в Харківській області ДВБ НПУ щодо несправності реєстратору відеоспостереження Шевченківського ВП Холодногірського ВП від 12.07.2016 згідно висновків якого факти порушення службової дисципліни працівниками Шевченківського ВП Холодногірського ВП вважати такими що знайшли своє підтвердження. За її порушення заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності старший лейтенант поліції ОСОБА_26 , колишній начальник Шевченківського ВП Холодногірського ВП , але враховуючи, що наказом ГУНП в Харківській області від 05.04.2016 №107 о/с його звільнено з органів НПУ, обмежитися раніше вжитими заходами реагування. Крім того за порушення дисципліни заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковних подіції ОСОБА_22 , начальник відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області , але враховуючи, що наказом ГУНП в Харківській області від 21.06.2016 №467 йому оголошено догану, обмежитися раніше вжитими заходами дисциплінарного впливу;

- протокол проведення слідчого експерименту від 12.10.2016 року, який розпочато о 15-12 год та закінчено о 17-59 год, проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_23 в приміщенні прокуратури Харківської області ( АДРЕСА_4 ) за участю свідка ОСОБА_12 , спеціаліста відділу УБЗ прокуратури області ОСОБА_27 та оперуповноваженого УВБ в Харківській області ДВБ НПУ ОСОБА_28 , старшого оперуповноваженого УВБ в Харківській області ДВБ НПУ ОСОБА_29 у присутності понятих ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . Слідчим експериментом встановлено, що свідок ОСОБА_12 показав про те, що 30.05.2016 його було доставлено до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області . Його доставили приблизно о 01-00 год. Він перебував у службовому кабінеті 515 зі співробітником. Вранці його повезли по лікарням. Його постійно супроводжували працівники поліції у кількості двох осіб. Потім його привезли знову до РВ та утримували до 22 години. Працівники поліції під час знаходження у РВ на нього здійснювали тиск та вимагали грошові кошти;

- протокол огляду місця події від 22.07.2016 року, проведений слідчим в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_23 у кримінальному провадженні №42016220000000537 від 02.06.2016 за участю спеціаліста УМЗ ГУНП в Харківській області ОСОБА_32 , оперуповноваженого УВБ в Харківській області ОСОБА_33 , заступника начальника відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 . Проведеним оглядом встановлено: огляд проводився у приміщенні ЧЧ Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області за адресою: АДРЕСА_3 . У приміщенні ЧЧ розташований відео реєстратор на який здійснюється відеозапис. Під час огляду встановлено, що у відеореєстраторі відсутній носій на який здійснюється запис відеофайлів. Відеозапис не зберігається. Жорсткий диск перебуває у приміщенні кабінету заступника начальника відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 . Останній повідомив, що жорсткий диск був несправний приблизно тиждень тому. Викликаний спеціаліст повідомив, що жорсткий диск не бачить на відеореєстраторі. На ПК бачить БІОС. Відформатувати не виходить, стоять утіліти.

Судом також досліджено у судовому засіданні диски з відеозаписами, зокрема слідчого експерименту та пред`явлення особи для впізнання за фотокартками, записи проведення негласних слідчих дій, та аудіозапис зроблений на диктофон ОСОБА_13 .

Проаналізувавши та дослідивши у судовому засіданні вищевказані докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Протоколи огляду документів від 13.02.2017 року, протокол огляду місця події від 22.07.2016 року, висновок службового розслідування за фактом унесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення працівниками Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в області від 12.09.2016, довідка заступника начальника відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_22 , висновок службового розслідування за фактами викладеними у інформації УВБ в Харківській області ДВБ НПУ щодо несправності реєстратору відеоспостереження Шевченківського ВП Холодногірського ВП від 12.07.2016 не містять жодних відомостей, які б підтверджували наявність обставин, викладених в обвинувальному акті. Натомість вони містять в собі обставини внутрішнього функціонування Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області .

Що стосується проведеного слідчого експерименті та відображення його ходу у протоколі від 12.10.2016 року, суд вказує на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Слідча дія починається з того, що слідчий в службовому кабінеті пропонує свідку ОСОБА_12 надати показання, які він вже раніше надавав (але на цей раз під відеозапис). Із вмісту протоколу вбачається, що саме показання було відображено в протоколі слідчого експерименту від 12.10.2016; жодних інших процедурних моментів під час проведення слідчої дії (відтворення дій, обстановки, обставин) протокол не містить. Так як і не містить відтворення місцезнаходження дійових осіб, механізму здійснення тиску на ОСОБА_12 тощо.

Відомості, які надаються під слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої дії - про це у своїй постанові від 14.09.2020 зазначає ККС ВС (справа № 740/3597/17; провадження № 51-6070кмо19).

Саме по собі проведення слідчого експерименту передбачає безпосередню участь залученої особи у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань.

Отримання від особи відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України є документом.

При цьому показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.

Отже, приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

При цьому проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення особою обставин ймовірно вчиненого відносно нього кримінального правопорушення з метою їх процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.

Що стосується даних, отриманих від мобільних операторів, та складених на підставі цього процесуальних документів, то допитаний під час судового розгляду зі сторони захисту свідок ОСОБА_34 , а також надані роздруківки аналізу даних мобільних операторів, якими користувалися обвинувачені, не доводять факт про 100% перебування ОСОБА_12 в приміщенні відділу поліції протягом 30.05.2016 під контролем обвинувачених так і пересування ОСОБА_35 та ОСОБА_36 до лікарні, де працювала ОСОБА_13 , з метою ймовірного вимагання неправомірної вигоди. Технічні особливості роботи вишок мобільного зв`язку, про які повідомив свідок, та отримані внаслідок їх роботи відомості можуть бути використані виключно як оперативна інформація, що не має самостійного доказового значення, що також підтвердив свідок ОСОБА_37 .

Що стосується протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, суд зазначає про те, що опис проведеної слідчої дії не містить, яку саме особу може впізнати та обставини, за яких ОСОБА_12 бачив цю особу. Що стосується опису ознак, за якими ОСОБА_12 спізнав ОСОБА_7 , то вони також мають лише загальний характер (загальний вигляд, погляд, структура обличчя).

Аналогічно у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2016 відсутній опис про зовнішній вигляд, прикмети або сукупність ознак, за якими ОСОБА_13 може впізнати особу, яка нібито вимагала в неї неправомірну вигоду 30.05.2016. Що стосується опису ознак, за якими ОСОБА_13 спізнала ОСОБА_7 , то вони також мають лише загальний характер (зазначено ознаки риси обличчя, без конкретизації).

Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 вересня 2023 року у справі № 208/2160/18, а також у постановах від 24 вересня 2024 року у справі № 336/7732/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/2021/16-к, від 06 лютого 2020 року у справі № 442/6175/18, від 08 лютого 2023 року у справі № 201/2609/20, від 15 травня 2025 року у справі №607/12421/22, щодо допустимості пред`явлення особи для впізнання, Верховний Суд неодноразово зауважив, що частинами 1, 2, 7 ст. 228 КПК передбачено, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор з метою встановлення стійких ідентифікаційних ознак об`єкта, з обов`язковим урахуванням тривалості спостерігання, стану самого спостерігача, освітлення та інших факторів, які впливають на процеси сприйняття та запам`ятовування інформації попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол; якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу; забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання; особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі, за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення.

Крім того у судовому засіданні на допиті ані ОСОБА_12 ані ОСОБА_13 не підтвердили зміст вказаних протоколів.

Під час судового розгляду прокурором надано для дослідження лазерний компакт-диск «VIDEX» CD-R №LH6101TA221009 13 DO, який містить, як стверджує сторона обвинувачення, запис розмови потерпілої ОСОБА_13 із співробітниками Шевченківського відділу поліції у травні 2016 року.

09.02.2017 під час допиту слідчим прокуратури потерпіла ОСОБА_13 , як стверджує сторона обвинувачення, передала диск, на якому міститься файл аудіозапису її розмови зі співробітниками Шевченківського ВП в травні 2016 року, який вона зробила за допомогою диктофона з власної ініціативи.

Слід відмітити, що згідно зі ст. 5 Закону України від 18.02.1992 р. № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон № 2135-XII) така діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 цієї статті, а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

У відповідності до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 р. в аспекті конституційного подання щодо суб`єктів одержання доказів у кримінальній справі в результаті здійснення оперативно-розшукової діяльності положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Відповідно до п. 3.4. мотивувальної частини вказаного рішення при оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому частиною другою статті 66 Кодексу, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних. Конституційний Суд України вважає, що подані будь-якою фізичною або юридичною особою згідно з частиною другою статті 66 Кодексу речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом.

Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді (ч. 1 та 2 ст. 258 КПК України). Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.

Згідно п. 1 ч. 4 цієї ж статті втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є також аудіо-, відеоконтроль особи.

Указана вище правова позиція знайшла своє відображення і в судовій практиці найвищої інстанції. Так, за схожих обставин судом визнано недопустимим доказом ініціативний запис на диктофон розмови з обвинуваченим (постанова ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 305/2022/14-к)

Враховуючи наведене, а також приписи ст. 86, 87 КПК України відомості з аудіофайлу Track23(2) ініціативного запису потерпілої ОСОБА_13 на диктофон суд визнає недопустимим доказом, а тому його вміст суд не бере до уваги при ухваленні остаточного судового рішення у кримінальній справі.

Крім того, аудіофайл на лазерному компакт-диску «VIDEX» CD-R №LH6101TA221009 13 DO був предметом експертного дослідження за наслідками якого надано висновок судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 1838 від 21.03.2017.

Згаданий вище диск та інформація на ньому були предметом огляду, про що було складено протокол від 22.03.2017.

Отже, відомості, зазначені у вищевказаних джерелах, є похідними доказами.

Слід відмітити, що в ч. 1 ст. 87 КПК України зафіксоване правило, котре в англосаксонській системі права отримало назву «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree): недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини.

Доктрина «плодів отруйного дерева» сформульована також і Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

За таких обставин, зважаючи на доктрину «плодів отруйного дерева», висновок судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 1838 від 21.03.2017), а також протокол огляду інформації на електронному носії від 22.03.2017 суд також визнає недопустимими доказами.

Крім того, під час судового розгляду допитані свідки обвинувачення, які дали такі показання:

Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що ця справа стосується його клієнта, а тому в даному випадку діє заборона, встановлена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Знає ОСОБА_7 як працівника поліції. Підрозділ, посада ОСОБА_7 йому не відома. Про ОСОБА_12 йому також нічого не відомо. Оскільки події відбувались у 2016 році, то жодних подробиць він не пам`ятає. Відносно обставин, застосування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 психологічного чи фізичного впливу йому також нічого не відомо. Підкреслив, що якщо він і був у Шевченківському РВ , то тільки в якості адвоката і всі обставини, що могли там відбуватись, пов`язані адвокатською таємницею, однак Ані ОСОБА_7 ані ОСОБА_8 правової допомоги він не надавав.

Свідок ОСОБА_38 повідомив суду, що в період подій, викладених в обвинувальному акті, він працював у Шевченківському РВ у відділі кримінальної поліції . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також в працювали в Шевченківському РВ . ОСОБА_7 був заступником начальника кримінального розшуку. Вказав, що ОСОБА_12 він не знає, а конкретні обставини тих подій не пам`ятає. Зазначив, що вони працювали на п`ятому поверсі, а приходили до них десятки людей. Ані ОСОБА_12 ані ОСОБА_15 він не знає. Також повідомив, що в кабінеті він працював один і жодних електрошокерів в нього та його колег не було.

Свідок ОСОБА_39 повідомив суду, що він з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були колегами. Потерпілого ОСОБА_12 особисто бачив тільки у судовому засіданні в даному провадженні. В день тих подій в 2016 році він як раз здавав зміну. Зазначив, що в той день багато кого доставляли до Шевченківського РВ . ОСОБА_12 тоді був як особа, яка підозрювалась у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 309 КК України. Також підкреслив, що в 2016 році він працював із майновими злочинами, тому ОСОБА_12 він не опитував. Наступного дня стало відомо про події, вказані в обвинувальному акті, натомість йому про це нічого не відомо та особисто не бачив, щоб ОСОБА_40 та ОСОБА_41 у когось вимагали кошти.

Свідок ОСОБА_42 повідомив суду, що він є колишнім колегою обвинувачених. 29.05.2016 - 30.05.2016 р. він працював слідчим в Шевченківському РВ . Стосовно того, чи перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 в його провадженні він не пам`ятає, оскільки подібних проваджень було багато. Зазначив, що із ОСОБА_43 він знайомий особисто, оскільки працював з ним в одному відділі поліції, а ОСОБА_36 знає тільки в обличчя. Також вказав, що не знає адвоката ОСОБА_17 . Стосовно обставин, що стосуються вимагання обвинуваченими грошових коштів, то про це йому нічого не відомо. Жодних конкретних подій того часу не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_44 повідомив суду, що є колишнім колегою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В травні 2016 року він перебував на посаді старшого оперуповноваженого внутрішньої безпеки СВ. Він працював із ОСОБА_7 . На місце події він виїжджав з працівниками УЗБ в Дзержинському РВ , знімав копії з книги відвідувачів та був куратором цього підрозділу. Також вказав, що спілкувався із дружиною ОСОБА_12 однак не пам`ятає про що саме. Він також обстежував робочі кабінети, однак ОСОБА_12 в них не знайшов. Після цих подій перебував у РВ і він з ним спілкувався. Також спілкувався із його дружиною, в ході розмови вона повідомила що її чоловік наркозалежний та знаходиться в Шевченківському РВ . Також підкреслив, що в ході спілкування з ОСОБА_12 останній не повідомляв про застосування відносно нього фізичного або психологічного тиску. Також не повідомляв про те, що з нього вимагають грошові кошти. Крім того, при огляді кабінетів жодних електрошокерів він не знаходив.

Свідок ОСОБА_45 повідомила суду, що в той період вона працювала інспектором кадрового забезпечення Шевченківського РВ . ОСОБА_41 та ОСОБА_40 були її колегами. В той день вона перебувала на чергуванні на 1 посту Шевченківського РВ , пропускала людей, записувала їх в журнал. Чергування проходило з 08-00 години ранку до 08-00 години ранку. Відносно того, чи доставляли в той день ОСОБА_12 до Шевченківського РВ їй не відомо, однак якщо б і так, то їй було б відомо про це. Також зазначила, що в журналі записувався час, прізвище, ім`я та по-батькові особи та до кого йде. Також пам`ятає, що приходили з УВБ та просили показати журнал відвідувань, питали хто приходив. Стосовно ОСОБА_12 її питали усі з УВБ, зокрема як зайшов та чому не був записаний.

Свідок ОСОБА_46 повідомив суду, що на той час він обіймав посаду оперуповноваженого ВБ УВБ. В той день йому було надано доручення виїхати в Дзержинський РВ для збору матеріалів. Кабінети він не оглядав, оскільки це повинен був зробити ОСОБА_44 , натомість останній сказав, що вони зачинені. Самих обвинувачених він не бачив та не спілкувався з ними. Вказав, що виїзд був пов`яханий із заявою про те, що у відділі карного розшуку утримується особа, натомість її вони також не знайшли. Вказав, що вдалось зробити копію журналу та нібито відшукали в ньому відомості цю особу.

Свідок ОСОБА_47 повідомив суду, що в той час працював оперуповноваженим Дзержинського РВ . Не пам`ятає чи був він на виїзді на станції метро «23 серпня» та чи приймав вилучені наркотичні засоби. Вказав, що пам`ятає слідчу Жихарєву, з якою колись чергував. Працював тоді на п`ятому поверсі РВ, а ОСОБА_41 та ОСОБА_40 працювати в карному розшуку і також сиділи на п`ятому поверсі. Підкреслив, що займався здебільшого злочинів, пов`язаних з кишеньковими крадіями. Стосовно того, чи вимагали ОСОБА_41 та ОСОБА_40 якісь кошти, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_48 повідомив суду, що станом на 30.05.2016 року він працював оперуповноваженим сектору кримінальної поліції. Його кабінет знаходився на п`ятому поверсі за адресою АДРЕСА_8 . На той час він працював разом із обвинуваченими. ОСОБА_41 був керівником. Зазначив, що не пам`ятає де конкретно він перебував 30.05.2016 року. Однак якщо на чергуванні, то воно проходило з 09-00 години ранку до 09-00 години ранку наступного дня. Відносно обставин, що стосувались ОСОБА_12 то підкреслив, що йому нічого про це не відомо, натомість на досудовому розслідуванні його залучили в якості свідка, однак він повідомив, що не заводив до Шевченківського РВ ОСОБА_12 та вказав номери в журналі осіб, яких доставив саме він. Також зазначив, що знає адвоката ОСОБА_17 однак не знає чи перебував він в той день в приміщенні Шевченківського РВ .

Свідок ОСОБА_22 , повідомив суду, що станом на 30.05.2016 року він займав посаду заступника начальника відділу Холодногірського ВП , виконував обов`язки начальника штабу. Чергова частина також була підпорядкована йому. Конкретні події від 30.05.2016 року він не пам`ятає як і не знає ОСОБА_12 та чи звертались до нього з приводу роботи камер відеоспостереження у Шевченківському РВ . Пояснює все тим, що у 2021 році переніс інсульт, тому важко чітко вказати на події, що відбували багато років потому.

Свідок ОСОБА_49 повідомила суду, що знає ОСОБА_50 та ОСОБА_36 оскільки колись вони були колегами. Вона тоді працювала слідчою в Дзержинському РВ . Коли відбувались події, описані в обвинувальному акті допускає можливість свого чергування, натомість прізвище « ОСОБА_51 » їй ні про що не каже. Після виїзду за викликом, відомості до ЄРДР вносяться тим, кому передає виклик чергова частина. Вказала, що з 2014 року по 2016 року вона нікого не затримувала. Також не пам`ятає обставини проведення перевірки за фактом утримування ОСОБА_12 . Також підкреслила, що їй взагалі не було відомо про жоден подібний випадок станом на 2016 рік.

Також під час судового розгляду допитані свідки захисту, які дали такі показання:

Свідок ОСОБА_52 повідомив суду, що в 2016 році він працював в Шевченківському РВ та був начальником карного розшуку. ОСОБА_41 був його заступником, а ОСОБА_53 був оперуповноваженим. Вони були його підлеглими. Карний розшук знаходився на п`ятому поверсі. ОСОБА_41 працював в кабінеті №525. Також на тому поверсі є кабінет під номером 515, однак він був порожній, оскільки в ньому тік дах та проявлялась цвіль. Цей кабінет був непридатний для роботи в ньому. Громадяни на п`ятий поверх могли потрапити лише через черговий пост на 1 поверсі, де цю особу записують у журнал. Стосовно воріт внутрішнього двору, то їх використовують для в`їзду-виїзду службового автотранспорту, який також контролюється черговим. Вказує, що не пам`ятає ОСОБА_12 та чи доставлявся він до Шевченківського РВ. 29-30.05.2016 руко він перебував на роботі. Стосовно перевірок, то зазначив, що співробітники внутрішньої безпеки постійно навідувались з перевірками, тому не може конкретно згадати про перевірку у травні 2016 року. Також підкреслив, що у співробітників не було електрошокерів, а дублікати ключів від усіх кабінетів знаходять у чергового.

Свідок ОСОБА_54 повідомив суду, що він є начальником управління головного Управління Національної поліції в Харківській області . Однією із функціональних обов`язків цього структурного підрозділу як і його працівників є аналіз інформації стосовно з`єднань абонентських номерів стільникового зв`язку. Таку інформацію він отримує безпосередньо від операторів зв`язку на виконання ухвал суду. Стосовно визначення відстані від абонента до найближчої вишки (станції) то слід мати на увазі, що така відстань різниться від кількості вишок а відповідно і від місця отримання такої інформації, тобто чи отримана інформація у місті чи в області, оскільки у місті таких станції більше. В місті така відстань становить близько семи кілометрів, в області - до тридцяти. Базові станції діють на умовно три сектори під кутом 120 градусів кожна. Абонентський номер може бути досліджений, але з певною вірогідністю. Ознайомившись із роздруківками проведених негласних слідчий відносно обвинувачених зазначив наступне. В час з 12-00 години до 12-30 години ОСОБА_41 пересувався вулицею Шевченко в бік центра міста, зупинився в районі баз станції в районі вул. Шевченка 233. Це місце мешкання ОСОБА_35 ( АДРЕСА_1 ), а ночував за адресою АДРЕСА_9 . О 13-09 годині ОСОБА_41 вул на АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 та їхав в бік спортивного центру « Тетра ». ОСОБА_40 перебував на АДРЕСА_12 та теоретично міг знаходитись в дитячій лікарні на вул. Муранова. Такий висновок можна зробити за радіусом дії, однак це лише припущення. Підсумовуючи все викладене, вказав, що коли працює базова станція і коли відбувається забиття цих каналів, стверджувати, що хтось знаходився в конкретному місці зі 100 відсотковою впевненістю неможливо. Це лише технічний орієнтир.

Тобто, такі свідчення свідків у своїй сукупності спростовують твердження сторони обвинувачення про те, що обвинувачені ОСОБА_41 та ОСОБА_40 вчинили вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища таперевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, супроводжувалися погрозою застосування насильства, діями, за відсутності ознак катування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Сам факт того, що обвинувачені у 2016 році були працівниками правоохоронного органу не свідчить про те, що саме вони при виконанні своїх службових обов`язків вчинили незаконні дії відносно ОСОБА_12 .

В рамках судового розгляду також були досліджені наступні письмові докази: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016220000000537 від 02.06.2016 року; супровідний лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 31.05.2016 року; заява ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 30.05.2016 року; протокол огляду місця події від 30.05.2016 року, який розпочато о 00-05 год. та закінчено о 00-35 хв, проведений слідчим СВ Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_55 в присутності понятих ОСОБА_56 та ОСОБА_57 за участю спеціаліста ОСОБА_58 за адресою АДРЕСА_9 біля виходу з метро, навпроти аптеки «Здоров`я»; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.05.2016 року ОСОБА_12 ; протокол огляду інформації на електронному носії від 13.02.2017 року; рапорт оперуповноваженого УВБ в Харківській області ДВБ НПУ ОСОБА_33 ; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12016220480002567 від 30.05.2016 року; копію журналу обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області , інвентарний №325 на 2 аркушах, запис від 30.05.2016 року; пояснення старшого слідчого Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_59 від 30.05.2016 року; постанову про проведення освідування ОСОБА_12 від 30.05.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_12 від 30.05.2016 року; письмова відмова від дачі пояснень ОСОБА_7 ; рапорт начальника СУР Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_60 ; письмові пояснення ОСОБА_61 від 30.05.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_62 від 30.05.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_12 від 31.05.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_13 від 30.05.2016 року; лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 31.05.2016 року; письмова відмова від дачі пояснень ОСОБА_8 ; письмова відмова від дачі пояснень ОСОБА_21 ; супровідний лист т.в.о. начальника Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області від 07.06.2016 року; супровідний лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 09.06.2016 року; копію наказу «57 від 12.03.2016 року «Про визначення відповідальних працівників для забезпечення цілодобового функціонування систем відео нагляду та технічного обслуговування Дзержинського ВП Ленінського ВП ГУНП в Харківській області »; копію журналу обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ; листи слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_63 від 16.06.2016 року; супровідний лист №04-28-6525 вих-16 керівника Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_64 від 21.06.2016 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12016220480002567 від 30.05.2016 року; рапорт інспектора 1 роти 2 батальйону УПП у м. Харкові ДПП ОСОБА_65 ; постанову про призначення судово-хімічної експертизи від 30.05.2016 року; супровідний лист №2567/119/60-03/2016 від 30.05.2016 року; запит старшого слідчого Шевченківського ВП Холодногірського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_59 від 15.06.2016 року; відомості ІІПС « АРМОР » відносно ОСОБА_12 ; характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_12 ; копію журналу заяв та повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію; супровідний лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 24.06.2016 року; лист т.в.о. начальника Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області від 07.06.2016 року від 24.06.2016 року; рапорт старшого інспектора-чергового Шевченківського відділення Холодногірського ВП ГУНП (м. Харків) в Харківській області ОСОБА_66 від 29.05.2016 року; звернення ОСОБА_67 від 29.05.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_12 ; розписка ОСОБА_12 від 30.05.2016 року згідно якої вказано, що останній заперечує застосування відносно нього заходів психологічного чи фізичного впливу з боку працівників поліції; договору про надання юридичних послуг від 30.05.2016 року адвокатом ОСОБА_17 ОСОБА_12 ; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію книги нарядів Шевченківського відділення Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області , інвентарний номер 124; відповідь з Харківського регіонального центр з гідрометеорології від 24.06.2016 року №36-07/559; відповідь з АК « Харківобленерго » №11-21/4796 від 24.06.2016 року; акт приймання обладнання від 31.05.2016 року; супровідний лист начальника УКЗ ГУ НП В Харківській області №4128/119-12/01-16 від 24.06.2016 року; витяг з наказу ГУ НП в Харківській області №41 о/с від 11.02.2016 про призначення ОСОБА_7 старшим оперуповноваженим Дзержинського ВП Ленінського ВП ГУ ГП в Харківській області (м. Харків) ; витяг з наказу ГУ НП в Харківській області №41 о/с від 11.02.2016 про призначення ОСОБА_8 оперуповноваженим Дзержинського ВП Ленінського ВП ГУ ГП в Харківській області (м. Харків) ; копію послужного списку ОСОБА_8 , особистий №М-212305; атестаційного листа за період з серпня 2011 року до липня 2014 року ОСОБА_8 ; автобіографію ОСОБА_8 ; анкету ОСОБА_8 ; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_8 ; копію послужного списку ОСОБА_7 особистий №М-234315; атестаційного листа за період з травня 2014 року до грудня 2014 року ОСОБА_7 ; автобіографію ОСОБА_7 ; анкету ОСОБА_7 ; декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_7 за 2014, 2015 р.; т.в.о. начальника Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області від 05.07.2016 року; лист начальника УКЗ ГУ НП В Харківській області №4209/119-12/01-16 від 04.07.2016 року; список особового складу Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області заступавших до добового чергування з 29.05.2016 -30.05.2016, з 30.05.2016-31.05.2016, з 31.05.2016 -01.06.2016; список Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області станом на 29.05.2016 року; ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_68 від 12.10.2016 року про надання тимчасового доступу до речей і документів; протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.10.2016 з описом їх вилучення (журналу обліку відвідувачів, доставлених та запрошених до Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ); лист заступника начальника УКЗ ГУ НП В Харківській області №6671/119-12/0216 від 30.09.2016 року; клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів від 05.10.2016 року; лист керівника Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_64 ; клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 08.02.2017 року; доручення про проведення слідчих (розшукових дій у порядку ст. 40 КПК України; ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_69 про надання тимчасового доступу до речей і документів від 10.02.2017 року; супровідний лист слідчого в особливо важливих справах першого СВ прокуратури Харківської області ОСОБА_70 від 13.02.2017 року №17/1-621-16; супровідний лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 10.02.2017 №430/42-20/01-17; схему; стінограму до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 ; рапорт від 15.02.2017 №17/1-2046 вх-17; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42017220000000134 від 15.02.2017 року; постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від15.02.2017 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016220000000537 від 01.06.2016 року; супровідний лист заступника начальника ВІОС УКЗ ГУ НП в Харківській області від 14.02.2017 №939/119-12-2017; рапорт начальника УКЗ ГУНП в Харківській області ОСОБА_71 ; лист слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; копію журналу розстановки нарядів на 29.05.2016 р.; копію журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за 29-31.05.2016 року; копію наказу «Про визначення відповідального за відеоспостереження; письмові пояснення ОСОБА_7 від 06.09.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_8 від 09.09.2016 року; письмові пояснення ОСОБА_59 від 05.09.2016 року; довідку від 05.09.2016 року про знаходження ОСОБА_8 у черговій відпустці за 2016 рік; довідку від 05.09.2016 року про знаходження оперуповноваженого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_73 на лікарняному; супровідний лист від 26.12.2016 року №17/1-621-16; постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.02.2017 року; аналітичну довідку; протоколи тимчасового доступу до речей і документів з описами від 02.03.2017 року; супровідний лист начальника УВБ в Харківській області ДВП НПУ від 03.03.2017 року №678/42-20/01-17; лист начальника УВБ в Харківській області ДВП НПУ від 20.02.2017 року №521/42-20/01-2017; лист начальника Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області від 23.02.2017 року №1399/119-60/04-2017 зі схемою розташування кабінетів; службову характеристику ОСОБА_7 ; службову характеристику ОСОБА_8 ; довідка КЗОЗ « ОНД » від 20.02.2017 року №1172 відносно ОСОБА_7 ; лист начальника УВБ в Харківській області ДВП НПУ від 20.02.2017 року №621/42-20/02-2017; вимогу УІП КП ГУ НП в Харківській області відносно ОСОБА_7 ; вимогу УІП КП ГУ НП в Харківській області відносно ОСОБА_8 ; відомості з АДП ГУДМС , УДМС України від 21.02.2017 року відносно ОСОБА_7 ; відомості з АДП ГУДМС , УДМС України від 21.02.2017 року відносно ОСОБА_8 ; довідку №1084 від 21.02.2017 року КЗОЗ « ХМПД №3 » відносно ОСОБА_7 ; лист начальника УВБ в Харківській області ДВП НПУ від 20.02.2017 року №621/42-20/02-2017; довідку від 27.02.2017 року №817/03 КЗОЗ РТМО « Дергачівська центральна районна лікарня » відносно ОСОБА_36 ; постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 13.03.2017 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42016220000000537 від 02.06.2016 року; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 13.03.2017 №17/1-621-16; протокол огляду документів від 13.03.2017 року; копію супровідного листа про направлення кримінального провадження №12016220480002567 відносно ОСОБА_12 за ч.1 ст. 309 КК України; копію повідомлення про підозру ОСОБА_12 від грудня 2016 року; копію супровідного листа прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 від 05.01.2017 року №04-26-2567-16; копію висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 01.08.2016 №885; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України від 08.02.2017 року №17/1-621-16; супровідного листа т.в.о. начальника УОТЗ ГУ НП в Харківській області від 21.03.2017 №1034/119-18/03-2017; постанову про визнання предметів речовими доказами від 22.03.2017 року; лист слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області від 08.07.2016 року №17\1-621-16; розпорядження про проведення службового розслідування від 11.07.2016 року; акт по факту проведення службового розслідування; наказ №2/16/ОК про надання відпустки від 30.06.2016 року; лист начальника УВБ в Харківській області ДВП НПУ від 18.07.2016 року №1503/42-20/01-16; лист т.в.о. начальника ГУ НП в Харківській області від 12.07.2016 року №2855/119/01/25-2016; листи слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів від 19.07.2016 року; гарантійний талон №PHk-102562 від 07.06.2016 року; лист слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; супровідний лист начальника УОАЗОР від 27.07.2016 року №3128/119-25/01-2016 року; лист начальника УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 10.06.2016 року №1114/42-20/01-2016; наказ №57 від 12.03.2016 року тв.о. начальника Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ; наказ №113 від 23.06.2016 року про визначення відповідальних працівників для забезпечення цілодобового функціонування систем відео нагляду та технічного обслуговування; листи слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; лист начальника Управління зв`язку та телекомунікацій ГУ НП в Харківській області від 10.08.2016 року №241/119/45/01-2016; лист заступника начальника відділу Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 від 22.07.2016 року; лист начальника УФЗБО ГУНП в Харківській області ОСОБА_74 від 05.08.2016 №1099/119-29/01-2016; лист слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; протокол тимчасового доступу до речей і документів з описом від 22.08.2016 року; лист керівника Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_64 від 16.08.2016 року №04-26-2567-16; пояснення до основних позначень матеріалів тимчасового доступу до телекомунікаційних мереж; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.08.2016 року; листи слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; супровідний лист з висновком експерта №885 від 01.08.2016 року проведеної по кримінальному провадженню №12016220480002567 від 30.05.2016 року; лист слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_72 ; наказ №465 о/с від 30.04.2024 року про нагородження відзнакою МВС України « Вогнепальна зброя » ОСОБА_7 ; заяву ОСОБА_15 про неможливість прибуття у судове засідання; відповідь ДПСУ від 07.05.2025 року №19/37320-25-вих щодо перетину кордону ОСОБА_75 та ОСОБА_15 ; постанову про призначення групи прокурорів від 07.06.2016 року; постанову про зміну групи прокурорів від 14.03.2017 року; постанову від 22.12.2016 року про закриття кримінального провадження №42016220000000537 від 02.06.2016 року; постанову від 26.01.2017 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження №42016220000000537 від 02.06.2016 року; повідомлення про початок досудового розслідування від 30.01.2017 року; повідомлення про початок досудового розслідування (відповідно до ч.6 ст. 214 КПК України) від 06.06.2016 року; супровідні листи начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури; доручення про проведення досудового розслідування від 27.01.2017 року; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 16.06.2016 року; доручення про проведення досудового розслідування від 06.06.2016 року; постанову про призначення складу слідчої групи та старшого слідчого групи від 13.02.2017 року; доручення про проведення досудового розслідування від 15.02.2017 року; повідомлення про початок досудового розслідування від 15.02.2017 року; повідомлення про відкриття додаткових матеріалів стороні обвинувачення); запит на отримання публічної інформації від 17.03.2025 року ; відповідь заступника начальника управління начальника СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_76 ; відповідь начальника Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ; запит Харківської обласної прокуратури від 03.09.2025 №31/2-642-16; відповідь начальника ГУ НП в Харківській області від 19.09.2025 року №220792-2025; висновок службового розслідування за фактом виявлених порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Харківській області від 11.08.2025 року згідно якого ОСОБА_7 було звільнено зі служби поліції за вчинення дисциплінарного проступку, яке мало місце 09.08.2025 року; вимогу від 17.09.2025 року вих№31/2-9537 вих-25 відносно ОСОБА_7 ; запит Харківської обласної прокуратури від 03.09.2025 №31/2-642-16; відповідь т.в.о. заступника начальника ТЦК та СП - начальника сектору мобілізаційно-оборонної роботи Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_77 від 08.09.2025 року №4398/МВ відносно проходження ОСОБА_7 військової служби; запит Харківської обласної прокуратури від 17.09.2025 №31/2-642-16; відповідь ТВО начальника другого відділу Хустського РТЦ та СП від 29.09.2025 №3085; інформацію з вч НОМЕР_2 від 20.10.2025 року №18618; постанову про зміну групи прокурорів від 08.02.2017 року; постанову про призначення групи прокурорів від 15.02.2017 року; постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.02.2017 року; супровідний лист слідчого в ОВС першого СВ прокуратури області ОСОБА_70 від 10.02.2017 року №17/1-621-16; постанову про призначення фоноскопічної експертизи від 10.02.2017 року.

Вище перелічені доказі не є повними та достатніми і не містять в собі жодних прямих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інкримінованих правопорушень.

Виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, проаналізувавши та оцінивши в сукупності всі докази, що були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами за викладених в обвинувальному акті обставин, що в діянні обвинувачених є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України.

Так, положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Так ч.2 ст. 189 КК України передбачає настання кримінальної відповідальності за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), і таке вимагання в даному випадку, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Предметом вимагання є не тільки майно, але і право на майно, а також дії майнового характеру. Право на майно - документ, що дозволяє отримати у свою власність майно (наприклад, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо). Дії майнового характеру - це, наприклад, вимога підвищити в посаді, видати безкоштовну путівку на курорт тощо.

Об`єктивна сторона вимагання виражається у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчиненні будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Таким чином, діяння може виявлятися лише в активній поведінці - у незаконній вимозі: а) чужого майна; б) права на чуже майно; в) вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.

Цією ознакою вимагання відрізняється від складу примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань (ст. 355 КК), які за своїм змістом є дійсно законними (наприклад, вимога віддати борг, пов`язана з погрозою насильством до особи, яка дійсно є боржником).

Потерпілими від вимагання можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб (батьки, діти, бабуся, дідусь, сестри, брати).

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є спосіб вимагання - погроза заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним. Це не лише погроза насильством (наприклад, нанести побої), а й обмеженням прав, свобод або законних інтересів вказаних осіб (наприклад, заборонити роботу на ринку), пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною (наприклад, спалити гараж), або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (наприклад, оголосити дані про усиновлення потерпілим дитини, про наявність захворювання, про інтимне життя тощо). Ці відомості можуть бути дійсними або вигаданими, ганебними або ні, важливо лише, щоб потерпілий чи його близькі родичі бажали зберегти їх у таємниці.

Погроза може бути виражена усно, письмово, жестами, демонстрацією зброї тощо. У будь-якому разі важливо встановити, що винний, застосовуючи погрозу, залякує потерпілого, прагне до того, щоб у потерпілого склалося переконання про реальність, дійсність реалізації цієї погрози, якщо він не виконає пред`явленої вимоги. Тому, навіть у тому випадку, якщо винний і не думав розголошувати відомості або погрожував непридатною зброєю чи її макетом, а потерпілий сприймав таку погрозу як реальну (на що саме і розраховував винний), - вчинене є вимаганням.

Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.

Отже, кваліфікуючи вимагання слід виходити з того, що об`єктивна сторона вимагання (ст.189 КК України) полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є спосіб вимагання - погроза заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним, але у будь-якому разі важливо встановити, що винний прагне до того, щоб потерпілий сприймав таку погрозу як реальну, якщо не виконає пред`явленої вимоги. Відтак, потерпілими вимагання можуть бути власник; особа, якій майно ввірене на законній підставі, а також близькі родичі таких осіб. Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.189 КК України - тільки прямий умисел, корисливий мотив (спонуканні до незаконного збагачення за рахунок чужого майна) та корислива мета (збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний).

Проте, стороною обвинувачення не надано жодного допустимого та достатнього доказу на обґрунтування форми вини, мотиву і мети, об`єкту, об`єктивної і суб`єктивної сторони правопорушення за ч.2 ст.189 КК України, яке інкримінується ОСОБА_78 та ОСОБА_79 .

Жоден із досліджених доказів, визнаних судом допустимими не підтверджують факту вимагання від потерпілих грошових коштів та застосування до ОСОБА_12 фізичного, психологічного або будь-якого іншого незаконного впливу. Крім того, самі потерпілі, допитані у судовому засідання вказували на це.

Стосовно інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 КК перевищенням влади або службових повноважень визнається умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо ними заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Суб`єктом злочину за ст. 365 ККУ є спеціальний суб`єкт - працівник правоохоронного органу. Це означає, що звинуватити за цією статтею можуть лише особу, яка: постійно чи тимчасово займає посаду в правоохоронному органі; має організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки; виконує функції представника влади, навіть якщо ці повноваження здійснюються тимчасово або за спеціальним дорученням. До таких осіб належать працівники поліції, Служби безпеки України, прокуратури, митної та прикордонної служби, а також інші особи, які виконують представницькі функції держави у сфері правоохоронної діяльності. В окремих випадках суб`єктом злочину може бути навіть особа, яка тимчасово виконує відповідні функції на підставі доручення чи за наказом.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Особа усвідомлює протиправність своїх дій, передбачає можливість настання негативних наслідків і бажає їх настання або свідомо допускає це.

Об`єктивна сторона полягає в наявності трьох обов`язкових ознак: вчинення дій, які явно виходять за межі наданих повноважень - це можуть бути як дії, що прямо заборонені законом, так і такі, які не передбачені жодним нормативним актом. Умисний характер дій - працівник усвідомлює, що діє поза межами своїх повноважень. Настання істотної шкоди - прямі матеріальні збитки, порушення прав і свобод громадян, підрив авторитету влади, створення перешкод для роботи установи тощо.

Слід відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем. В останньому випадку службова особа незаконно, всупереч інтересам служби використовує надані їй законом права і повноваження (ст. 364 КК) Під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 365 КК, є заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

В свою чергу з досліджених у судовому засіданні доказів та обставин кримінальної справи судом встановлено наявність лише суб`єкту злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

В даному випадку у складі інкримінованого правопорушення відсутні інші складові злочину, зокрема суб`єктивна сторона, об`єкт та об`єктивна сторона, а тому твердження органів досудового слідства та прокурора в обвинувальному акті, що в діях ОСОБА_35 та ОСОБА_80 є склад злочину передбачений ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України, на переконання суду є безпідставними та ніякими доказами в суді не доведено.

Суд погоджується з доводами захисників, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_78 та ОСОБА_81 є недоведеним та не має під собою підґрунтя прямих доказів вчинення інкримінованих правопорушень.

Потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судовому засіданні чітко заявили суду, що не мають жодних претензій до обвинувачених, не впізнають їх серед тих осіб з якими вони спілкували у відділку в день затримання ОСОБА_12 . Про що також надали нотаріально завірені заяви, які долучені до матеріалів судової справи.

Інші докази, на які посилається сторона обвинувачення, є похідними, і не можуть служити доказом винуватості обвинувачених по справі.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_35 та ОСОБА_36 є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.189, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України.

А тому, з огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_35 та ОСОБА_36 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.189, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України належить виправдати, ухваливши відносно них виправдувальний вирок з підстав, передбачених п.3) ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в їх діях є склад інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 124 КПК України суд стягує судові витрати з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку, оскільки в даній справі ухвалюється виправдувальний вирок, то витрати на залучення експерта необхідно віднести на рахунок держави.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не подавався.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.

ОСОБА_8 визнати невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365КК України.

ОСОБА_7 визнати невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

ОСОБА_7 визнати невинуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст.373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 365 КК України.

Процесуальні витрати по залученню експерта віднести на рахунок держави.

Речовий доказ: CD -диск з написом «Запис ОСОБА_13 Підпис ОСОБА_82 », «Videx» CD - R №LH6101TA221009 13 DO - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя