Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №397/213/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/213/26

н/п : 3/397/93/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Гайдар Н.І., розглядаючи матеріали, які надійшли з відділу поліції № 1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не працює, РНОКПП та паспорті дані на час розгляду справи не відомі,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 ,

адвоката — Шамоти Л.Л.,

В С Т А Н О В И В :

04.02.2026 о 10:08 год. в сел. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, по вул. Б. Хмельницького, 88, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 211540, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук та почервоніння шкіри обличчя), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Усудовому засідані ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушення не визнав та пояснив, що не керував транспортним засобом, а перебував в автомобілі, який стояв на дорозі в нерухомому стані. У зв`язку з тим, що хворіє на цукровий діабет, в автомобілі вколов собі інсулін, далі вживав солодкий сік. Продувати Драгер відмовився, оскільки працівники поліції погрожували йому, вели себе зухвало та боявся що вони сфабрикують покази Драгера. Також, в письмових поясненнях просив закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Адвокат Шамота Л.Л. в судовому засіданні підтримала письмові пояснення ОСОБА_1 , які були подані ним до суду 02.03.2026. Просила закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки у поліцейських не було жодних законних підстав для проведення огляду на стан сп`яніння та обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам, які зафіксовані на відеозаписі.

Заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Шамоту Л.Л. та дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582615 від 04.02.2026; рапортом поліцейського з реагування патрульної поліції СПД №1 ВП №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Ткачова С. від 04.02.2026; відеозаписом, наданим працівниками поліції, яким встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я, які відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами по справі.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейськог опройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп`яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, що має бути зафіксовано за допомогою технічних засобів відеозапису, і у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров`я.

Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції у зв`язку з керуванням транспортним засобом без увімкненого покажчика повороту, про що було повідомлено ОСОБА_1 . Після перевірки документів працівником поліції було встановлено відповідні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , такі як запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук та почервоніння шкіри обличчя, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (за допомогою алкостеру «Драгер») та в медичному закладі, на що останній відмовився.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні та в письмових поясненнях не заперечує щодо факту його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також, судом встановлено, що твердження ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом спростовується відеозаписом, з якого встановлено, що останній керував транспортним засобом.

Суд також звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, що здійснював оформлення правопорушення є безперервним, відтак є належним до допустимим доказом у справі.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд також враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

З урахуванням викладеного, на підставі зібраних у справі доказів, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння) та його вина повністю доведена, що підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у судовому засіданні.

Заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд вважає способом захисту та бажанням уникнути адміністративної відповідальності останнім.

Обираючи вид стягнення особі, відносно якої складено адміністративний протокол, враховую характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, особу ОСОБА_1 ,який притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд дійшов висновку про необхідність притягнення порушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що буде достатнім для попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення та становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 40-1, 130, 279-280, 283-285, 289 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити на рахунок: отримувач коштів ГУК в Кіровоградській області/Кіровоградська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230, рахунок отримувача UA658999980313000149000011001, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм. подат.), код класифікації доходів бюджету - 21081300, «Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У разі несплати правопорушником у зазначений термін штрафу у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подвійний розмір штрафу, який становить 34000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який необхідно сплатити на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді може бути оскарженою до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Н.І. Гайдар