Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №391/32/26 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/32/26

Провадження № 3/391/22/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026р. селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Капиш В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, підполковника, працюючого на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Підполковник ОСОБА_1 у період з 30.08.2025 по 16.01.2026 (на момент проведення перевірки), будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 № 4351/уд/5 та розпорядження заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.08.2025 № 938/10162, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині організації використання бодікамер, вжиття заходів щодо своєчасної постановки їх на облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 та які повинні обов`язково використовуватись під час проведення заходів оповіщення громадян, перевірки військово- облікових документів у період проведення мобілізації та/або дії правового режиму воєнного стану та контролю за виконанням наказу відповідальною особою за зберігання, видачу та приймання портативних відеокамер (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відеокамер (нагрудних камер) та ведення відповідної документації в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 належного та об`єктивного контролю за виконанням працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 своїх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-15 КУпАП.

У судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, зазначив, що відеорестратори не використовувались у зв`язку з тим, що акт введення в експлуатацію з визначеними інвентарними номерами перебував в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 19.01.2026 року зазначений акт отримано та на відеорестраторам присвоєні інвентарні номери і вони готові до використання. Крім того відповідно до наказу від 15.01.2026 про створення груп оповіщення військовозобов`язаних працівники, які знаходяться в його підпорядкуванні здійснювали оповіщення разом з працівниками поліції. При цьому у працівників поліції є в наявності бодікамери, які здійснюють відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів. Вказав на те, що ним не було здійснено жодних порушень, а тому просив закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Безпосереднім об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов`язків.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов`язків.

Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом МО України № 532 від 06 серпня 2024 року наказом керівника ТЦК та СП призначається відповідальна особа з числа посадових осіб ТЦК та СП (далі - відповідальна особа), яка забезпечує: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті; 3) неможливість зміни системної дати та часу; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з п. 4 Розділу IV Інструкції, контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису, здійснює відповідальна особа, а за інформацією, отриманою за їх допомогою,-безпосередньо керівник ТЦК та СП.

Відповідно до п. 9 Розділу IV Інструкції, для здійснення моніторингу виконання обов`язків уповноваженими представниками під час виконання заходів оповіщення, перевірки військово-облікових документів керівник ТЦК та СП не рідше одного разу на тиждень вибірково проводить онлайн-перегляд матеріалів фото- і відеозаписів з портативних відеореєстраторів на предмет дотримання вимог цієї Інструкції.

Тобто зазначеною Інструкцією передбачено використання відеорестраторів саме працівниками ТЦК та СП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, до його обов`язків належить постійний контроль за станом майна та порядок його збереження.

Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язує кожного військовослужбовця виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У свою чергу, ст.ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов`язано додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, його винуватість підтверджується доказами дослідженими у судовому засіданні:

- протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДК №10 від 17.01.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 17.07.2022 року;

- копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1434 від 30.08.2025 про призначення відповідальних осіб за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам`яті, обліку, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відео реєстраторів, ведення відповідної документації, згідно якого постійний контроль за станом і збереженням майна покладено саме на начальника відділу;

- копією акту введення в експлуатацію основних засобів;

- копією доповіді про перевірку від 16.01.2026 року, згідно якої встановлено, що відеореєстратори не використовуються у зв`язку з тим, що вони не введені в експлуатацію.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

На переконання суду, надані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доведена у повному обсязі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

Частиною 2 статті 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Крім того суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 172-15, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 4, 9 Закону України "Про судовий збір", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 172-15 КУпАП, і призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок). Отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313000149000011001, ЄДРПОУ 37918230, Код бюджетної класифікації 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) (ГУК у м. Києві 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання

У разі несплати правопорушником у зазначений термін штрафу у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові, який становить 34000,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області В.М. Капиш