Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №346/4406/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4406/25

Провадження № 2/346/310/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні залу судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ "Акцент-Банк" звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101716285338196 від 21.05.2024 року у розмірі 91394,73 грн. та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

Ухвалою від 02 вересня 2025 року провадження у справі було відкрито, справу було вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження, із проведенням судового засідання та викликом учасників справи на 04 листопада 2025 року о 15 годині 00 хвилин.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. Відповідач у встановлений їй строк правом на подачу відзиву на позов не скористалась.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалася, і будь-які докази суду не надала; була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилася без повідомлення причин; представник позивача не заперечує проти розгляду справи та вирішення справи у заочному порядку.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що між банком та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, зобов`язання за яким банком були виконані шляхом надання відповідачу коштів у розмірі 86500 гривень. А відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування у строки встановлені договором, не виконала. Тому у банка виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалася. Будь-яких заперечень проти вимог банку чи його доказів не подавала.

Оцінка суду щодо фактів.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080) шляхом підписання та подання анкети-заяви, якою по суті, просила надати останній кредит у розмірі 86500 гривень (а.с. 8-9,10-13).

Підписавши анкету-заяву від 21 травня 2024 року, ОСОБА_1 , також підтвердила, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами і тарифами, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, яку вона зобов`язується виконувати (а.с.8-9,16-18).

За договором про надання банківських послуг, акціонерне товариство «Акцент-Банк» взяв на себе зобов`язання відкрити ОСОБА_1 кредитний рахунок та здійснювати платежі з рахунка, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит протягом 60 місяців, а саме 20.05.2029 року включно, сплатити проценти за його користування у строки та порядку, передбаченому цим договором, зокрема: щомісячним платежем (до останнього дня поточного місяця) у розмірі 5632 грн. 20 копійок. Разом з цим у разі порушення нею зобов`язання із погашення заборгованості вона повинна буде сплатити пеню у розмірі 0.07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки (а.с. 16-18).

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» відкрив ОСОБА_1 кредитний рахунок та видав їй грошові кошти, яка у повному обсязі та у вказаний строк не повернула отриманий кредит та не сплачувала процентів за користування кредитними коштами (а.с. 23).

Як наслідок, 29 серпня 2025 року, акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, що виникла за договором про надання банківських послуг від 21 травня 2024 року, через невиконання нею взятих на себе зобов`язань, яка станом на 29.08.2025р. складає 91394 гривні 73 копійки, з яких: 71605 грн. 87 копійок - це борг по кредиту; 18973 грн. 62 коп. - це борг по процентах за користування кредитом та 815 грн. 24 коп. – борг за пенею (а.с.1-4).

Зміст спірних правовідносин.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування через поточний рахунок), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, отримати виданий йому кредит та сплату процентів за його користування.

Оцінка суду щодо права.

Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору. А користуючись положеннями статті 628 вказаного кодексу, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, 21 травня 2024 року ОСОБА_1 та акціонерне товариство «Акцент-Банк» уклали договір про надання банківських послуг, за яким (в частині умов договору, що стосуються кредитування рахунка) банк взяв на себе зобов`язання відкрити ОСОБА_1 кредитний рахунок та видати 86500 гривень кредитних коштів (а.с. 8-9,10-13,16-18).

І банк, взяті на себе зобов`язання виконував (а.с.24).

Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за договором про надання банківських послуг, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит протягом 60 місяців, а саме 20.05.2029 року включно, сплатити проценти за його користування у строки та порядку, передбаченому цим договором, зокрема: щомісячним платежем (до останнього дня поточного місяця) у розмірі 5632 гривні 20 копійок. Разом з цим у разі порушення нею зобов`язання із погашення заборгованості вона повинна буде сплатити пеню у розмірі 0.07% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки (а.с. 16-18).

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Виходячи з документів наданих позивачем, зокрема: розрахунку заборгованості за договором (а.с. 29), ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала. У зв`язку з чим, у неї як позичальника, станом на 29 серпня 2025 року утворилась заборгованість, у розмірі 91394 гривні, 73 копійки з яких: 71605 гривень 87 копійок - борг за кредитом; 18973 гривні 62 копійки - борг за процентами за користування кредитом, 815 гривень 24 копійки – борг по пені (а.с. 1-4).

Тож, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань у вигляді повернення кредиту частинами щомісячно, на підставі договору про надання банківських послуг від 21 травня 2024 року, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача кредиту та процентів за користування ним.

Тому, матеріально-правову вимогу позивача до ОСОБА_1 , про стягнення з неї заборгованості у розмірі 91394 гривні, 73 копійки з яких: 71605 гривень 87 копійок - борг за кредитом; 18973 гривень 62 копійки - борг за процентами за користування кредитом та 815 гривень – заборгованість за пенею, слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.6), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в зазначеному розмірі.

Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ідентифікаційний код: 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; рахунок: НОМЕР_2 ), заборгованість за договором про надання банківських послуг від 21 травня 2024 року, яка утворилась станом на 29 серпня 2025 року, у розмірі 91394 гривні, 73 копійки з яких: 71605 гривень 87 копійок - борг за кредитом; 18973 гривень 62 копійки - борг за процентами за користування кредитом та 815 гривень – заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ідентифікаційний код: 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; рахунок: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 02 березня 2026 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя: Коваленко Д. С.