Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №344/20117/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №344/20117/25

Суддя: Антоняк Т. М.

Справа № 344/20117/25

Провадження № 2/344/1785/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

25 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. В інтересах позивача діє адвокат Белей Оксана Богданівна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син позивача - ОСОБА_2 .

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та початку повномасштабного збройного наступу на територію України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Президента України, 24 лютого 2022 року видано Указ «Про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб», який в послідуючому продовжений і триває на даний час.

Зважаючи на проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України, син позивача - ОСОБА_2 був призваним до лав Збройних Сил України по мобілізації та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 29 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 09.10.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління юстиції. Також, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 04.12.2023 № 338 підтверджується, що будучи у званні молодшого сержанта та знаходячись в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , син позивача загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області внаслідок розтрощення тіла з подальшою термодеструкцією під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, участю у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі стримуванні збройної агресії російської федерації на території Запорізької області (на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора). З 29.06.2023 ОСОБА_3 виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 та позивачу, зокрема, було вирішено виплатити одноразову грошову допомогу у проведенні поховання у розмірі 12945 гривень 00 копійок. Вислуга років сина у Збройних Силах України станом на 29 червня 2023 року становила загальна 02 роки 03 місяців 18 днів.

Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 28.12.2023 № 4699/1390/705/з про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підтверджується участь молодшого сержанта ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н'.п. Роботине Пологівського району, Запорізької області.

Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 155 від 08.07.2024 підтверджується, що травма (28.06.2023) молодшого сержанта ОСОБА_4 , 1994 року народження, «Розтрощення тіла з подальшою термодеструкцією» яка згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.12.2023 № 338, лікарського свідоцтва про смерть №4251 від 06.10.2023 Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.10.2023, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Про смерть сина позивача сповістив начальник Івано-Франківського МТЦК та СП ОСОБА_5 сповіщенням № 20 від 05.10.2023, у якому вказувалось, що його син загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойових завдань, пов`язих і захистом Батьківщини та 03 жовтня його тіло було опізнано методом порівняння біологічних зразків. Фактично тільки через три місяці позивач дізнався, що рештки тіла його сина, яке з поля бою винесли його побратими, а це через чотири тижні після його загибелі ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за результатами ДНК, належить його сину ОСОБА_3 . Така звістка завдала не тільки йому, але і його дружині ОСОБА_6 та їхнім синам - братам ОСОБА_3 : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 невимовного болю.

Поховали сина 10.10.2023 на Алеї Слави Івано-Франківської громади, що розташована на міському кладовищі в селі Чукалівка.

Інформація про сина розміщена на багатьох інтернет ресурсах, зокрема на веб-сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_4 », створеного Івано- Франківською міською радою з метою популяризації українських героїв, які проживали чи діяли у місті (посилання https://geroi.if.ua/feedback), де зазначено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Бабухів Рогатинського району. Закінчив Івано-Франківську загально освітню школу, тепер ліцей № 10, Івано - Франківську дитячу музичну школу № 2 ім. Василя Барвінського по класу кларнета, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. В дитячі та юнацькі роки займався у Футбольній Спеціалізованій Дитячо - ОСОБА_10 », в шаховому в клубі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », багато країн відвідав із фестивальними програмами танцювального колективу «Галицька веселка», був членом національної скаутської організації «Пласт» та Мальтійської служби допомоги. Маючи рідкісну групу крові, завжди за першим дзвоником був у пункті переливання крові, щоб встигнути когось порятувати».

Зазначено, що ОСОБА_3 був активним учасником суспільного життя рідного міста. З початком революції гідності очолив Студентську Раду Майдану, студентське братство Національного Технічного університету Нафти і Газу, а згодом і міську організацію студентського братства. Постійно виступав на мітингах, разом із однодумцями займалися виготовленням засобів захисту, навчанням та відправкою в Київ добровольців. Часто з друзями ОСОБА_11 можна було зустріти на ОСОБА_12 під час революційних подій.

Паралельно із суспільно-політичним життям ОСОБА_3 активно займався музикою. Ще до закінчення музичної школи опанував саксофон, з яким не розлучався до війни. Був учасником музичних колективів «Смерічка», « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 » та найбільше себе віддавав гурту « ОСОБА_15 », де був трембітарем. Колектив виступав в різних куточках держави, також на фестивалі і в довоєнному ОСОБА_16 .

Після закінчення університету був призваний на строкову службу в ЗСУ. Служив в оркестрі почесної варти Президентського полку. Активно займався самоосвітою, дуже багато читав філософської літератури. ОСОБА_17 на курсах свої знання з англійської мови. Опанував скейтборд і у вільний від концертів час працював інструктором на лижному курорті «Буковель».

За пів року до війни одружився із ОСОБА_18 , теж музиканткою. В перші тижні російського вторгнення отримав повістку і не вагаючись пішов до ТЦК. В складі 7 батальйону боронив рідну землю під Ізюмом та ОСОБА_19 . Перевівшись у 47 ОСОБА_20 «Магура», отримав посаду командира відділення, командира бойової машини, а згодом і командира та головного сержанта взводу, також отримав позивний – « ОСОБА_21 ». На початку червня підрозділ був перекинутий на ОСОБА_22 напрямок, де відбувалися важкі бої. Як командир, завжди переживав за свій взвод. Коли недостатньо було коштів на придбання приладів нічного бачення, ОСОБА_3 продав власний автомобіль. Постійно підбадьорював і показував приклад стійкості своїм побратимам у сутичках із ворогом.

28 червня разом із групою не повернувся із бойового завдання біля с. Роботине. Тільки через чотири тижні його побратими, ризикуючи життям, забрали тіло ОСОБА_3 з поля бою. Більше двох місяців тривали експертизи зі встановлення та порівняння ДНК. Нагороджений посмертно: Орденом «За Мужність» III ступеня, ОСОБА_23 , відзнакою міського голови « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Телевізійна служба новин (ТСН) зняла сюжет про сина позивача, розмістивши ІНФОРМАЦІЯ_8 на своєму веб-ресурсі статтю під назвою «Звуки трембіт та останні оплески: у Франківську попрощались із відомим музикантом, який загинув на фронті» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_9 де вказувалось, що з «воїном прощались оплесками та звуками трембіт. На похороні у церкві місця вільного немає - люди стоять на вулиці. З інструментами прийшли не лише музиканти, а й містяни, які знали ОСОБА_3 . Так вони вшановують загиблого музиканта. «У нього постійно мерзли руки. І бабуся все казала: ОСОБА_3 , як ти будеш в армії служити? А він: ще не такі служать, і я буду. Він так жив тим: мушу своїм хлопцям помогти. Коли не ставало грошей на прилади нічного бачення, він продав власний автомобіль», - згадує батько військового.

ОСОБА_24 вмів мотивувати та вести за собою людей. Він взяв собі позивний « ОСОБА_21 » - колись у Карпатах так називали вогнепальну зброю. Спочатку кулеметником 7-го мотопіхотного батальону звільняв Ізюм та ОСОБА_19 . А потім перевівся до штурмовиків, в 47-му бригаду «Магура» головним сержантом взводу.

У Німеччині, на базі НАТО, вже як командир бойової машини, опанував « ОСОБА_25 ». В абсолютно творчої людини на війні прокинувся, схоже вроджений, талант воїна. Військовий із побратимами потрапив у засідку окупантів.

ОСОБА_3 мріяв навчитися грати джаз.

Рідним загиблого пластуни вручають «Залізний хрест» - традиційну посмертну нагороду. Як свого часу ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , ОСОБА_28 був у цій скаутській молодіжній організації. Сотні людей, що прийшли попрощатися з ним, оплесками проводжають жалобний кортеж».

На сторінці вільної енциклопедія ОСОБА_29 (посилання ІНФОРМАЦІЯ_10 присвячено статтю сину позивача, у якій висвітлено його життєпис, зазначено про нагороди: орден «За мужність» III ступеня (9 серпня 2024, посмертно) - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов`язку; відзнака « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (посмертно); відзнака Івано-Франківського міського голови «За честь і звитягу» (посмертно). Також вказується, що 1 грудня 2023 року на честь ОСОБА_30 відбувся пам`ятний захід «Вечір Честі».

ІНФОРМАЦІЯ_12 на фасаді Івано-Франківського ліцею № 10 відкрито анотаційну дошку ОСОБА_31 , таку ж інформацію оприлюднено інтернет виданням Інформатор (посилання ІНФОРМАЦІЯ_13 .

У червні 2024 року в Івано-Франківську започатковано фестиваль «ЧеФест», який присвятили пам`яті ОСОБА_30 .

Також, 16.07.2024 на фасаді Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу було урочисто відкрито і освячено чотири анотаційні дошки, що увічнюють пам`ять випускників закладу, котрі полягли в героїчній боротьбі з російськими загарбниками, зокрема й ОСОБА_31 . Відповідна стаття була опублікована на офіційній сторінці навчального закладу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14

ІНФОРМАЦІЯ_15 в Івано-Франківську вдруге відбувся фестиваль «ЧеFest) пам`яті ОСОБА_30 . Укрінформ на своєму інтернет-ресурсі (посилання ІНФОРМАЦІЯ_16 анонсував таку подію 26.06.2025. У статті йдеться про те, що « ОСОБА_3 був харизматичним і різностороннім... Зранку він міг бути вдома, в обід - на ОСОБА_32 , а під вечір грати на тусовці. Він хотів опанувати не лише саксофон, але й інші інструменти - клавішні, гітару. Коли він їхав на фронт, то зізнався, що зробив собі на день народження дарунок - гітару, яка пізніше була з ним під Ізюмом, під Куп`янськом... Ця гітара зараз у нас вдома і нагадує нам про його драйвові моменти життя». Я був переконаний, що вшанувати сина таким фестом є правильним кроком, бо ОСОБА_3 завше казав, що «вони стоять там, щоб життя тривало тут». «Це те, чим жив ОСОБА_3 . Думаю, в цих фестивалях він буде жити далі і пам`ять про нього має бути у такому драйвовому ракурсі. Таким ОСОБА_3 залишиться в наших думках і серцях».

Втрата позивачем дитини - це найбільше горе, яке могло його спіткати. ОСОБА_3 був не лише його сином, але й другом, порадником, продовженням його життя і сімейної справи. Його смерть зруйнувала звичний уклад їхньої родини, позбавила його моральної опори, сенсу і радості повсякденного життя. Щоденно позивач переживає біль усвідомлення того, що його син - молода, талановита і добра людина, загинув у розквіті сил, виконуючи свій обов`язок перед Батьківщиною. Ця обставина викликає у нього постійні відчуття смутку, безпорадності, провини за неможливість його вберегти, глибокий психологічний дискомфорт, безсоння та нервове виснаження. Особливим випробуванням для нього стали обставини його загибелі, а це розтрощення тіла з подальшою термодеструкцією, а також тривала невизначеність щодо долі сина, коли його рештки були знайдені лише через кілька тижнів після бою і впізнані за результатами ДНК-експертизи. Ці обставини спричинили сильну психотравмуючу дію та душевний біль, який неможливо описати словами.

Після смерті сина позивач фактично втратив можливість вести звичне життя, адже його постійно переслідують нав`язливі спогади, відчуття пустоти та тривоги. Він постійно відчуває біль і глибоку скорботу, що є прямим наслідком протиправних дій держави-агресора, яка позбавила позивача найдорожчого - життя рідної дитини.

Між діями відповідача, який здійснив збройну агресію проти України та загибеллю сина існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, через що позивач є постраждалою особою, а тому визначений ним розмір моральної шкоди в сумі 20 000 000 грн (476 529 доларів США 72 центи), є справедливим та об`єктивно відповідатиме його немайновим втратам, у тому числі сприятиме частковому відновленню його морального (психологічного) здоров`я.

Представник позивача - адвокат Белей О.Б. подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку.

За таких обставин, з урахуванням положень статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, наявні у матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_4 , виданим 19.07.1996 Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області. Зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 13.07.2021 повторно, підтверджується, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області. У графі «Батьки» зазначено: Батько – ОСОБА_1 , Мати – ОСОБА_33 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_17 у віці 29 років. Місце смерті - Україна, Запорізька область, Пологівський район, село Роботине.

Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 28.12.2023 № 4699/1390/705/з про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підтверджується участь молодшого сержанта ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Роботине Пологівського району, Запорізької області.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 04.12.2023 № 338 підтверджується, що будучи у званні молодшого сержанта та знаходячись в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_34 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області, внаслідок розтрощення тіла з подальшою термодеструкцією під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, участю у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі стримуванні збройної агресії російської федерації на території Запорізької області (на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора). З 29.06.2023 ОСОБА_35 виключений зі списків військової частини НОМЕР_2 . ОСОБА_1 було вирішено виплатити одноразову грошову допомогу в проведенні поховання у розмірі 12945 гривень 00 копійок. Вислуга років сина у Збройних Силах України станом на 29 червня 2023 року становила загальна 02 роки 03 місяців 18 днів.

Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 155 від 08.07.2024 підтверджується, що травма (28.06.2023) молодшого сержанта ОСОБА_4 , 1994 року народження, «Розтрощення тіла з подальшою термодеструкцією» яка згідно військово-облікових документів, витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.12.2023 № 338, лікарського свідоцтва про смерть № 4251 від 06.10.2023 Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.10.2023 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Як вбачається зі Сповіщення сім`ї № 20 від 05.10.2023, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойових завдань, пов`язих і захистом Батьківщини та 03 жовтня його тіло було опізнано методом порівняння біологічних зразків.

Інформація про сина позивача ОСОБА_2 розміщена на багатьох інтернет ресурсах, зокрема: на веб-сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Телевізійна служба новин (ТСН) зняла сюжет про сина позивача, розмістивши ІНФОРМАЦІЯ_8 на своєму веб-ресурсі статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_18 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_9

На сторінці вільної енциклопедія ВІКІПЕДІЯ (посилання ІНФОРМАЦІЯ_10 присвячено статтю ОСОБА_2 , у якій висвітлено його життєпис, зазначено про нагороди.

ІНФОРМАЦІЯ_12 на фасаді Івано-Франківського ліцею № 10 відкрито анотаційну дошку ОСОБА_31 , таку ж інформацію оприлюднено інтернет виданням Інформатор (посилання ІНФОРМАЦІЯ_13 .

У червні 2024 року в Івано-Франківську започатковано фестиваль «ЧеФест», який присвятили пам`яті ОСОБА_30 .

16.07.2024 на фасаді Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу було урочисто відкрито і освячено чотири анотаційні дошки, що увічнюють пам`ять випускників закладу, котрі полягли в героїчній боротьбі з російськими загарбниками, зокрема й ОСОБА_31 . Відповідна стаття була опублікована на офіційній сторінці навчального закладу за посиланням https://nung.edu.ua/news/tse-urok-istoriyi).

Конституцією проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28).

Згідно з частиною другою статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, тобто вчиняє дії, визначені статтею 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 14 грудня 1974 року, як акт збройної агресії.

Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).

Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).

Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.

24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії Російської Федерації проти України - повномасштабне вторгнення Збройних Сил Російської Федерації на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (надалі за текстом - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 5 Постанови обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.

В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.

При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає в особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, у позовній заяві позивачем вказано, що у результаті зазначених подій, а саме у зв`язку із загибеллю сина, йому завдано моральну шкоду.

Внаслідок втрати близької людини, спричиненою протиправними діями відповідача, позивачу моральною шкодою внаслідок смерті та психотравмуючими факторами, внаслідок такої негативної події, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок, саме через військову агресію відповідач позбавив життя рідного сина позивача, за що має нести відповідальність, адже така втрата є довічною. Смерть зруйнувала звичний уклад родини позивача, позбавила його моральної опори, сенсу і радості повсякденного життя. Усвідомлення того, що син - молода, талановита людина, загинув у розквіті сил, виконуючи свій обов`язок перед Батьківщиною.

Після смерті сина позивач втратив можливість вести звичне життя, його переслідують нав`язливі спогади, відчуття пустоти та тривоги. Постійне відчуття болю і глибока скорбота є прямим наслідком протиправних дій держави-агресора, яка позбавила позивача життя рідної дитини.

Втрата рідної людини зумовлює сильні моральні страждання.

Розмір моральної шкоди, яка була спричинена такими діями, позивач оцінює 20 000 000 грн (476 529 доларів США 72 центи).

Судом встановлено, що позивачу завдано моральної шкоди за обставин, викладених у позовній заяві та підтверджених дослідженими у ході судового розгляду доказами.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до вимог «Правила суду - компенсація шкоди», які використовуються ЄСПЛ при розгляді справ із компенсації шкоди, зокрема, підпункт 15 пункту 3 цих Правил, установлено, що заявники, які бажають отримати компенсацію за нематеріальну шкоду, мають право вказати суму, яка на їхню думку, була б справедливою. Заявник, який уважає себе жертвою більш одного порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може вимагати або одну одноразову суму, яка покриває всі передбачувані порушення, або окрему суму щодо кожного передбаченого Конвенцією порушення.

При вирішенні вимог позивача про компенсацію завданої моральної шкоди, а також розміру цієї шкоди, суд застосовує практику ЄСПЛ та керується розміром задоволених вимог заявників по схожих спорах, що розглядалися ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ «Хачукаєви проти Росії», «Сагаєва та інші проти Росії», «Ісламова проти Росії», «Султигов та інші проти Росії».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2022 року № 760/17232/20-ц (61-15925 св 21) зазначено наступне: «Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка переглядається», Верховний Суд врахував таке: предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Таким чином, російська федерація є суб`єктом, внаслідок збройної агресії якого проти України та окупації частини території України порушено низку прав та свобод громадян України, зокрема, особистих прав позивача, та, відповідно, саме російська федерація є суб`єктом, на якого покладено обов`язок з відшкодування завданих цими діями збитків.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд бере до уваги, що в результаті збройної агресії російської федерації проти України позивач зазнав моральних страждань. Завдана моральна шкода обумовлена втратою близької йому людини – сина.

Смерть рідної людини є невідновлюваною втратою та беззаперечно тягне за собою вимушені негативні зміни у житті позивача.

Моральна шкода виявилась у погіршенні емоційного, психологічного та матеріального стану та продовжує завдавати моральних страждань.

Тому при визначенні грошової компенсації моральної шкоди, враховуючи висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 638/3891/22 (провадження № 61-8795св 23), у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 686/14579/23 (провадження № 61-8229св24), у постанові від 18 грудня 2024 рокуу справі ; 686/29638/23 (провадження 61-10754св24) - щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди за рахунок російської федерації внаслідок збройної агресії проти України, суд приходить до наступного. Дійсно внаслідок військової агресії рф проти України особа може зазнавати (зазнала) моральної шкоди; законодавець в статті 23 ЦК передбачив відкритий перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру грошової компенсації (характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості); розмір грошової компенсації моральної шкоди завданій особі внаслідок військової агресії рф проти України може відрізнятися, залежно від того, на які обставини завдання моральної шкоди посилається позивач та які обставини враховані судом при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги характер моральної шкоди - безповоротна втрата близької людини через діяння відповідача, чим порушені нормальні життєві зв`язки у родині позивача, тривалість негативних вимушених змін у його житті, оскільки усвідомлення втрати сина спричинило позивачу психологічну травму та призвело до моральних страждань, враховуючи неможливість усунення негативних наслідків, ступінь вини відповідача, що визнаний агресором на міжнародному рівні, на думку суду свідчить, що такі непоправні наслідки не могли не завдати значних страждань позивачу, тому суд вважає, що розмір компенсації на користь ОСОБА_1 у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) грн 00 коп, що є еквівалентом 476 529 доларам США 72 центам за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.11.2025, є співмірною заподіяній моральній шкоді позивачу та відповідає вимогам розумності і справедливості.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позивач при поданні позову звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України такий підлягає стягненню з відповідача держави російська федерація на користь держави України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Російської Федерації в особі представницького органу Міністерства юстиції російської федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, 14, ідентифікаційний код 103773968834) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_19 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) грн 00 коп, що є еквівалентом 476 529 доларам США 72 центам за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.11.2025.

Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації в дохід держави судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua