Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №195/2088/25 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №195/2088/25

1-кп/195/13/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону — ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025041590000219 від 12.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не маючого на утриманні дітей та осіб які перебувають на соцільному забезпеченні, військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого техніка мінометної батареї мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні — старшого солдата, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи з необережності, 12 листопада 2025 приблизно о 15 год. 40 хв., в порушення вимог Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (концентрація алкоголю в крові 1,49 ‰), керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в світлий час доби здійснював рух від с.Сергіївка в напрямку с.Привільне Нікопольського району, Дніпропетровської області, де під час руху по прямій ділянці дороги не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, і, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, а в подальшому виїхав на ліве узбіччя, де відбулося зіткнення з деревами в лісосмузі, внаслідок чого пасажиру автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми — струс головного мозку, садно та підшкірна гематома в потиличній ділянці, перелом 6-7 ребер праворуч по лопатковій лінії.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 при заданому механізмові ДТП визначалась виконанням вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen Sharan» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному звязку з даною дорожньо-транспортною подією.

Невиконання водієм ОСОБА_4 вищезазначеного пункту Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, у результаті якої пасажиру ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закрито черепно-мозкової травми — струс головного мозку, садно та підшкірна гематома в потиличній ділянці, перелом 6-7 ребер праворуч по лопатковій лінії. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більше як 21 день), п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 12 листопада 2025 приблизно о 15 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння він керував технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Sharan» , в світлий час доби здійснював рух від с.Сергіївка в напрямку с.Привільне Нікопольського району, Дніпропетровської області, не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, а в подальшому виїхав на ліве узбіччя, де відбулося зіткнення з деревами в лісосмузі, внаслідок чого пасажиру ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження. ОСОБА_4 пояснив суду, що він щиро розкаюється у вчиненому. Він є військовослужбовцем призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, просить суворо не карати та надати можливість продовжити службу у Збройних Силах України.

Потерпілий ОСОБА_5 до суду не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, претензій матеріального та морального характерудо обвинуваченого не має, свідчення надані ним на досудовому слідстві підтримує, не заперечує проти призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавленням волі. Цивільний позов не заявлено.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об`єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об`ємі.

У суду немає сумнівів у тому, що обвинувачений дає правдиві свідчення добровільно.

Так як обвинувачений свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст.349 КПК України, наслідки якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений своїми необережними діями будучи особою, яка керує транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У силу ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме Нікопольським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони. Спиртних напоїв та наркотиків не вживає. Має гарні відносини з усіма членами родини, приязно спілкується зі своїми батьками. Не підтримує звязків з особами, які ведуть антисоціальний спосіб життя. Вітвіцький є військовослужбовцем, долучився до лав ЗСУ в березні 2022, офіційно одружений з липня 2025 року. Виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не становить високу небезпеку для суспільства. Ризик небезпеки оцінюється як середній. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімалізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення: встановлення обов`язку виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягається вперше, виключно позитивно характеризується по місцю служби, бажає продовжити службу в ЗСУ і виконувати свій громадянський обов`язок по захисту країни, наявність пом`якшуючих обставин, як щире каяття, потерпілий прохає суд суворо не карати обвинуваченого, претензій матеріального та морального плану до обвинуваченого не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, суд вважає можливим призначити ОСОБА_4 мінімальне основне покарання, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.

Санкція ч.1 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Підстав для застосування ч.2 ст. 69 КК України судом не встановлено , а отже суд вважає правильним призначити обвинуваченому додаткове покарання передбачене санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки.

При цьому, відповідно до положень ст. 58 КК України, замінити ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження строком на один рік із відрахуванням в доход держави у розмірі десяти відсотків із суми грошового забезпечення.

За приписами ч. 1 ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Відтак, на підставі аналізу матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що перебування ОСОБА_4 на теперішній час в місцях позбавлення волі не відповідатиме вимогам реалій сьогодення, у зв`язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього дію ст. 58 КК України та замінити покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців із відрахуваннями 10% із суми грошового забезпечення в доход держави.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати покласти на обвинуваченого та стягнути на користь держави витрати пов`язані з проведенням експертиз.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік - на один рік службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням 10% із суми його грошового забезпечення в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Дніпропетровського НДЕКЦ МВС судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-25/44861-ІТ від 17.11.2025 в сумі 3565,60 грн. та судові витрати по кримінальному провадженню за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/104-25/44859-ІТ від 21.11.2025 в сумі 3565,60 грн.

Скасувати арешт з майна, а саме: транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN Sharan р.н. НОМЕР_2 , накладений ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі № 195/1806/25 (1-кс/195/242/25).

Речові докази: автомобіль марки VOLKSWAGEN Sharan р.н. НОМЕР_2 , що знаходиться у ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (с-ще Томаківка, вул. Казкова, 3А Нікопольського району Дніпропетровської області) — повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

02.03.2026