Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №199/15408/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 199/15408/25

Провадження № 2-а/191/57/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Форощука О.В.

за участю секретаря – Рибак М.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Погрібного Кирила Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Погрібного К.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29 жовтня 2025 року інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Погрібним К.А. було винесено постанову серії ІД01565259 про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме здійснення зупинки в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за адресою: м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого,1-А. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки у нього не було можливості бачити вказаний дорожній знак, так як він заїжджав до місця зупинки з боку ТРЦ «Мост-Сіті», а знак розташований з протилежного боку дороги і встановлений під кутом, який не дозволяє його побачити при заїзді або під час зупинки. Також дорожні знаки мають розміщуватися з правого боку дороги у напрямку руху, а у даному випадку знак встановлений з іншого боку, що не охоплює його напрямок руху. Також зазначає, що у вказаномцу місці немає додаткових позначень або розмітки, які б підтверджували заборону зупинки з того боку дороги, де він припарковав автомобіль. Також фактична зупинка автомобіля була здійснена з оівого боку дороги, де зупинка дозволена законом. Тим більше позивач вказує, що він не здійснював перешкод руху іншим транспортним засобам, не перетинав дорожню розмітку та не мав можливості бачити вказаний дорожній знак. Просить суд зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП щодо нього скасувати і провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

До початку судового засідання позивач надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.

Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, встановив наступне.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІДО №1565259 від 29 жовтня 2025 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно змісту постанови 29 жовтня 2025 року о 16 год. 09 хв. зафіксовано транспортний засіб Skoda Octavia, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за адресою: м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого, в районі буд. 1-А, чим порушив вимоги підпункту 3.34 пункту 3 розділу 33 Правил дорожнього руху і відповідальність за таке порушення передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ «Про дорожній рух» встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (зі змінами та доповненнями).

Згідно п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону №3353-ХІІ встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз`яснено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Проте, відповідачем не було спростовано тверджень позивача викладених у позовній заяві та не надано доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення, зокрема відповідачем не надано доказів фіксування адміністративного правопорушення, надані позивачем фотокартки місця розташування транспортного засобу Skoda Octavia, державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 , не доводять факту зупинки позивача в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Також не спростовані твердження позивача про те, що при заїзді до місця зупинки з боку ТРЦ «Мост-Сіті» відсутня можливість бачити вказаний знак, який розташований з протилежного боку дороги і встановлений під кутом, який не дозволяє його побачити при заїзді або під час зупинки.

Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає за умисне перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні оскаржуваної постанови належним чином, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 6, 7, 9, 77, ч.1 ст.122, ст.ст.241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ІДО №1565259 від 29 жовтня 2025 року за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Форощук