Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №205/1379/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/1379/26

Номер провадження3/205/722/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши матеріали, які поступили з Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який мешкає: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2025 року о 20.30 год., в м. Дніпро на вул. Набережна Заводська, біля е/о 516, пішохід ОСОБА_1 перед виходом на проїзну частину не переконався в безпеці, здійснюючи перехід проїзної частини на заборонений червоний сигнал світлофора, не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ TF699Р», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався з право на ліво за напрямком руху пішохода на дозволяючий зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдана матеріальна шкода.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив 4.14а Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав, зазначив, що він завжди переходить проїзну частину на дозволяючись сигнал світлофора, однак в день дорожньо-транспортної пригоди чітко не пом`ятає чи працював світлофор, в цей час доби було темно, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Захисник Приступко С.Д. в судовому засіданні зазначив, що вірогідно в цей день світлофор не працював, ОСОБА_1 переходив проїзну частину по пішохідному переходу, зазначив, що відеозаписи з камер відеоспостереження не зберіглися, також стверджував, що працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення не вірно вказано пункт ПДР України, просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 568965 від 17.01.2026 року. Зазначив, що 11 грудня 2025 року о 20.30 год., він рухався на автомобілі «ЗАЗ TF699Р», д/н НОМЕР_1 по вул. Набережна Заводська в м.Дніпро зі швидкістю приблизно 35-40 км на годину. Пояснив, що в цей день була мряка, дорога слизька, вже була темна доба, вулиці не освітлювались, однак світлофори працювали. Так, він рухався на дозволяючись зелений сигнал світлофора, а оскільки світлофори були з цифровим табло, то він чітко пам`ятає, що ще залишалося приблизно 25 секунд до завершення дозволяючого сигналу для водіїв, як в той момент він побачив силует пішохода та нажав негайно на гальма, почув удар, однак запобігти дорожньо-транспортну пригоду не зміг. Потерпілий зазначив, що громадянин ОСОБА_1 раптово вибіг на його смугу для руху. Потерпілий пояснив, що пішохід був одягнутий повністю в темний одяг, тому він його не бачив. Вважає, що пішохід ОСОБА_1 порушив вимоги п. 4.14 ПДР України. Окрім цього, заявив клопотання про допит свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , зазначив, що він 11 грудня 2025 року о 20.30 год. в м. Дніпро на вул. Набережна Заводська стояв біля початку пішохідного переходу з боку Червоного Каменю. Очікуючи знайомого, він побачив, як чоловік з сумками пробіг повз нього та вибіг на проїзну частину на заборонений для пішоходів червоний сигнал світлофора. При цьому, для водіїв на цей момент горів зелений сигнал світлофора. Свідок зауважив, що чоловік побіг по проїзній частині, пробігши три полоси для руху, він побачив як один автомобіль встиг зменшити швидкість, ймовірно побачивши пішохода. Проте, потерпілий ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом у попутному напрямку поруч із цим автомобілем, не міг бачити пішохода, оскільки той вибіг саме з-за цього автомобіля, який зменшив швидкість, тобто огляд потерпілого був обмеженим цим іншим автомобілем. Після чого він побачив зіткнення пішохода з транспортним засобом, яким керував потерпілий. Свідок пояснив, що в той час вуличного освітлення не було, на вулиці було темно і мряка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначив, що 11 грудня 2025 року приблизно о 20.30 год. в м. Дніпро на вул. Набережна Заводська потерпілий ОСОБА_2 рухався в другій полосі для руху, а він приблизно метрів за 10 позаду нього в третій смузі, при цьому, для водіїв горів дозволяючий зелений сигнал світлофора. Раптово в прожекторі фар він побачив силует пішохода, який біг по проїзній частині, а після відразу побачив, як відбулося зіткнення автомобіля, яким керував потерпілий ОСОБА_2 , з пішоходом, після чого він зупинився, щоб надати допомогу. Доповнив, що під час ДТП була темна доба, видимість дороги була погана, але ж світлофорні об`єкти працювали.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали, які поступили з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя прийшла до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 4.14а ПДР України, пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.

Вказана норма покладає на пішохода обов`язок проявляти підвищену обачність, об`єктивно оцінювати дорожню обстановку та утримуватися від виходу на проїзну частину у випадку, коли такий вихід може створити небезпеки або перешкоду для руху транспортних засобів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в статусі пішохода, вийшов на проїзну частину, не пересвідчившись належним чином у безпечності такого маневру, на заборонений сигнал світлофора. Факт ДТП, а саме наїзду транспортного засобу «ЗАЗ TF699Р», д/н НОМЕР_1 свідчить про те, що на момент виходу ОСОБА_1 на проїзну частину на ній перебував транспортний засіб, який рухався у межах видимості та створював реальну небезпеку для пішохода.

Доводи ОСОБА_1 про те, що перед виходом на проїзну частину він переконався у відсутності транспортних засобів, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються сукупністю інших доказів у справі, зокрема схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями водія транспортного засобу «ЗАЗ TF699Р», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 , свідків, які підтверджують факт руху транспортного засобу у момент виходу пішохода на проїзну частину.

Також, суддя вважає неспроможними пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника щодо вірогідності того, що світлофор не працював, оскільки це спростовується наданими в судовому засіданні поясненнями потерплого, свідків, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2025 року, фото таблицею до протоколу огляду місця події від 11.12.2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , виходячи на проїзну частину, не впевнився у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, чим порушив вимоги п. 4.14а Правил дорожнього руху України. Зазначене порушення є істотним та таким, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Попри невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими письмовими доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 568965 від 17.01.2026 року, рапортом інспектора УПП від 11.12.2025 року, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.12.2025 року, схемою до протоколу та фототаблицею, поясненнями потерпілого, свідків, матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п. 4.14а Правил дорожнього руху, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, встановлені судом обставини та досліджені докази, їх належна оцінка в сукупності, дають можливість прийти однозначного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає необґрунтованою позицію ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки така його позиція була спростована дослідженими судом доказами.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, ставлення правопорушника до скоєного ним адміністративного правопорушення, його наслідків тощо. При цьому, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі на користь держави в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подаються до відповідного апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя К.О.Скрипник