Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №176/787/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/787/26

провадження №1-кп/176/296/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, дітей не має, працюючого на посаді фахівця (ділянки) ТОВ «Нова Пошта» місто Жовті Води, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026041220000007 від 03.01.2026,

з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

13.12.2025 приблизно о 23 год. 25 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився поблизу супермаркету «АТБ», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, бульвар Свободи, буд. 51, де зустрів потерпілого ОСОБА_6 , з яким він був раніше знайомим.

У тому ж місці, приблизно у той самий час, між вказаними особами виник словесний конфлікт, у ході якого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, на ґрунті неприязних відносин, використовуючи при цьому малозначний привід, стоячи обличчям до потерпілого, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс множинні, не менше 5 (п`яти), удари кулаками своєї правої та лівої рук в область обличчя потерпілого, який намагався захищатися.

Надалі, ОСОБА_3 повалив потерпілого на асфальтне покриття, розташувався поверх нього та, діючи умисно, наніс не менше 2 (двох) ударів кулаками правої та лівої рук в обличчя ОСОБА_6 , після чого, особи котрі перебували поруч, відтягнули на деякий час ОСОБА_3 від потерпілого.

Проте, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_3 , діючи умисно, застосовуючи фізичну силу, здійснив кидок, таким чином, повалив на асфальтне покриття потерпілого ОСОБА_6 , після чого, знаходячись поруч з останнім, своєю правою ногою у взутті зверху до низу наніс потерпілому один удар в область правої сторони обличчя, в результаті чого потерпілий ОСОБА_6 втратив свідомість, перестав чинити спротив та ОСОБА_3 припинив наносити будь-які тілесні ушкодження.

Внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_3 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, відповідно висновку експерта № 03 «Е» / 74 від 07.01.2026, у вигляді:

-перелому основи черепа (мозкової частини великого крила клиноподібної кістки справа з переходом на овальний отвір),

-перелому задньої стінки правої клиноподібної пазухи, ускладненого гемосинуситом,

-перелому правої латеральної пластинки клиноподібної кістки,

-ангулярного перелому нижньої щелепи зліва без зміщення,

-садна на шкірі передньої поверхні лівого колінного суглобу по нижньо - внутрішній границі наколінника і далі вниз,

-саден на передній поверхні правого колінного суглобу по внутрішньому та зовнішньому краю наколінника та осадження надшкір`я,

-переривчастого садна на шкірі верхнього та середнього полюсів правої вушної раковини по зовнішній поверхні та синця на шкірі середнього полюсу,

-різаної рани зовнішнього слухового проходу правого вуха,

-розриву слухового проходу справа,

-осадження надшкір`я на шкірі правої вилиці, у заднього краю якого є 4-ри лінійних садна,

-саден на шкірі правої завушної ділянки голови.

Тілесні ушкодження, заподіяні потерпілому в області голови та обличчя, не підлягають розподіленню, оскільки отримані одночасно, а м`які тканини голови та обличчя, кістки мозкового скелету та кістки обличчя, оболонки мозку та речовина головного мозку являють собою єдиний морфо-фізіологічний комплекс, і за цими ознаками згідно з п. 2.1.1 «а», п. 2.1.2 та п. 2.1.3. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тяжких, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчиться смертю.

23 лютого 2026 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового провадження. При цьому, сторони домовились про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Потерпілим надана прокурору письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди роз`яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473, 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.

Потерпілий надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, з`ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинуваченому слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.

Сторони угоди /прокурор та обвинувачений/ домовились про призначення обвинуваченому узгодженого покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого має визначити суд, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту на підставі ухвали слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 року, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 лютого 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань-пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту на підставі ухвали слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 року, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речовий доказ: марлевий тампон зі змивом з плямами бурого кольору, який поміщено до паперового пакету НПУ – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя