Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №278/4643/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.02.2026

Справа № 278/4643/25

Провадження № 2-а/497/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить:

-поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1111 від 25.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, в зв`язку з тим що вказаний строк пропущено з поважних причин;

-визнати незаконною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1111 від 25.08.2025 року про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1111 від 25.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП він отримав 04.09.2025 року.

Зазначеною постановою його, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за нібито неявку у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, однак вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №1111 від 25.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП: «Під час розгляду матеріалів було встановлено, що громадянину ОСОБА_1 за адресою місця проживання було надіслано повістку про виклик №3883420 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, відповідно до якої йому належало з`явитися 26.06.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ».

Однак, по твердженню позивача 03.01.2023 року ним було уточнено його персональні дані в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме місце його проживання було визначено: АДРЕСА_2 .

Тому, направлення повістки за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_3 , не може вважатися оповіщенням його належним чином, оскільки за цією адресою він не проживає, не перебуває, та фактично повістку не зміг би отримати.

Окрім цього, відповідно до поштового повідомлення «Укрпошта» рекомендоване відправлення № 06 102 602 792 73 - ПОВІСТКА № 388420 від 14.06.2025 року було відправлено з відділення УКРПОШТИ 13.06.2025 року о 14.53 год.

Втім неможливо надіслати 13.06.2025 року рекомендованим поштовим відправленням № 06 102 602 792 73 повістку, яка буде створена і підписана лише на наступний день 14.06.2025 року.

З цих підстав вважає, що Постанова № 1111 від 25.08.2025 року про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гри. у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.210-1 КУпАП є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач також просить враховуючи положення ст. 21 КАС України, ст. 289 КУпАП та ту обставину, що оскаржувану постанову йому було вручено лише 04.09.2025 року, про що свідчить відмітка у постанові про отримання, та просить строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1111 від 25.08.2025 року пропущений ним з поважних причин - поновити.

Ухвалою від 16.02.2026 року відкрито провадження за даним позовом та призначено до судового розгляду на 15.30 годину 25.02.2026 року (а.с.60-61), про що повідомлено сторін по справі (а.с.62).

Цією ухвалою судом зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 надати до суду у строк до 23.02.2026 року: письмовий відзив, матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (постанова №1111 від 25.08.2025 року).

Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 16.02.2026 року на запит суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.59).

В судове засідання 25.02.2026 року:

Позивач не прибув, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.78).

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_7. до суду не прибула, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.99-104).

Окрім цього 25.02.2026 року представник відповідача надіслала відзив на позовну заяву, згідно якого в задоволенні позову просила відмовити.

Заперечуючи доводи позивача, представник відповідача посилалася на положення Закону України «Про оборону», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу».

Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 03.01.2023 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до п.30, п.30-1, п.30-2, п.30-3, п.34 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560), за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Генеральному штабі України було згенеровано повістку №3883420 від 14.06.2025р. про виклик громадянина ОСОБА_1 на 26.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повістку направлено Позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_3 .

Іншої адреси проживання Позивач до ТЦК, будь яким визначеним законом способом (особисте прибуття чи через застосунок Резерв+) не повідомляв, про що також вказують відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР), які наявні в матеріалах адміністративної справи №1111.

Відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 встановлено наступне: Рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК " під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу).

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК ".

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК ", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою" , яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Таким чином, за наявності в ТЦК листа з довідкою про причини повернення з підписом з проставленням відбитка поштового пристрою та відміткою "адресат відсутній за зазначеною адресою", вважається, що громадянин, в силу положень визначених Порядком №560, є належним чином оповіщеним.

Тож, з матеріалів справи видно, що представником АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, адресованому Позивачу, було проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою про причини повернення та зазначений лист з повісткою повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, у відповідності до вимог ч.2 п.41 Порядку №560 вважається, що громадянин ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а належним підтвердженням цього є проставлена відмітка про відсутність особи за вказаною адресою.

Отже, громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 23, 24 Порядку №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, Позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Представник відповідача стверджує, що посилання позивача на те, що «відповідно до доказів щодо його місця проживання, витягу про його персональні данні, які знаходяться в адмінматеріалах, 03.01.2023 року ним було уточнено його персональні дані, а саме місце його проживання було визначено Житомирський район, ОСТМ Барашівське кооп. Монтажний, 887…», не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки у відомостях з адмінматеріалів, на які посилається Позивач, відсутні дані про таку адресу проживання.

Водночас, довідка №70 видана правлінням ОСТ масиву «Барашівський», яку Позивач докладає до позовної заяви, видана йому лише 10.09.2025 року, а відтак на момент формування повістки (16.06.2025р.) так і на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення (20.08.2025р.), не існувало.

Поряд з тим, законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з метою військового обліку, цілей оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації, встановлено обов`язок військовозобов`язаних, призовників та резервістів щодо уточнення у визначений строк (з 18.05.2024 по 16.07.2024р.) своїх персональних (облікових) даних через мобільний додаток "Резерв+", центри надання адміністративних послуг або через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Так, зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-IX) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Тож, в супереч визначених законом вимог, Позивач не прибув в період з 18.05.2024 по 16.07.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення даних, також не уточнив дані іншим визначеним законом способом, про що свідчать відомості з ЄДРПВР.

Про адресу АДРЕСА_4 , Відповідачу стало відомо зі слів Позивача лише під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме 20.08.2025р., причому докази на підтвердження такого місця проживання Позивачем надано не було.

Відповідно, дії Відповідача здійснювалися на підставі наявної офіційної інформації та в межах наданих законом повноважень.

Щодо, зазначеної дати (13.06.2025р.) на рекомендованому повідомленні до відправлення. Позивачем не враховано положення нормативно-правових актів, що регулюють порядок відправлення поштової кореспонденції, якими передбачено право відправника самостійно формувати та заповнювати в електронному вигляді документи, необхідні для здійснення поштового відправлення. (п.57. Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, - Оператори поштового зв`язку: створюють для відправників можливості самостійного заповнення в електронному вигляді необхідних для відправки документів).

У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_15 здійснюючи централізоване формування та відправлення повісток територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, самостійно заповнює в електронному вигляді необхідні для відправки поштові документи.

Отже, дата такого технічного заповнення - 13.06.2025 року - є датою формування відповідних електронних відомостей для поштового відправлення та не є датою вручення чи повідомлення особи про виклик.

Вказана дата не має правового значення для визначення моменту оповіщення та не може розцінюватися як така, що суперечить вимогам законодавства щодо належного повідомлення про виклик.

Таким чином, доводи Позивача про порушення процедури оповіщення з посиланням на зазначену дату є безпідставними та не підтверджують протиправність оскаржуваної постанови.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м.Болград Одеської області є громадянином України (а.с.8-9), місце реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с.58-59).

Згідно довідки виданої правлінням Об?єднання садівничих товариств масиву «Барашівський» від 10.09.2025 року за №70, ОСОБА_1 являється членом садово-огороднього товариства «Монтажник» з 2011 року, земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0.0450 га. Наданій ділянці наявна забудова, в якій проживає ОСОБА_1 з сім?єю з 2011 року по теперішній час (а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства по зору безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА № 892931 від 07.02.2018 року (а.с.38).

Крім цього, позивач ОСОБА_1 є багатодітним батьком, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.05.2019 року зі строком дії до 06.06.2029 року.

Має трьох дітей:

- ОСОБА_2 , 2011 року народження;

- ОСОБА_3 , 2014 року народження;

- ОСОБА_4 , 2018 року народження (а.с.39).

За результатами досліджених матеріалів справи про адміністративне правопорушення №111 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.67-76) вбачається, що:

-на ім`я ОСОБА_1 14.06.2025 року адреса: АДРЕСА_5 , було сформовано повістку №3883420 про необхідність з`явитися: АДРЕСА_8 о 09:00 годині 26.06.2025 року для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.71);

- вказана повістка надіслана на ім`я позивача за адресою: АДРЕСА_5 рекомендованим листом №06 102 602 792 73 та в рекомендованому повідомленні значиться, що дата подання листа для відправки 13.06.2025 року о 14:53 годині (а.с.72 зворотна сторінка);

-рекомендований лист не було вручено адресу, повернувся з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.72);

-згідно трекінгу «Укрпошта» 26.06.2025 року рекомендований лист повернувся відправнику (а.с.73);

-20.08.2025 року оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдатом ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення №1111 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження: м. Болград Одеська область; сімейний стан: одружений; задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 ; місце роботи і посада: електрик; номер телефону НОМЕР_3 ; документ, що посвідчує особу: НОМЕР_4 . Суть адміністративного правопорушення: «20.08.2025 року о 11:40 годині громадянин ОСОБА_1 , 1986 року народження, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подання документів для оформлення відстрочки.

Встановлено, що громадянину ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за адресою місця проживання було надіслано повістку про виклик до ТЦК, де датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено 26.06.2025 р. Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик є день проставлення відмітки одержувач відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою про причини повернення рекомендованого повідомлення (трекінгу відправлень Укрпошта).

Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 за даною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений час не прибув, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки окрім того в подальшому не прибув в строк що не перевищує сім календарних днів. Тому було сформовано звернення №Е 2745726 від 06.07.2025 р. про розшук і доставку, що передбачене пунктом 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487 для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, окрім іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Отже громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушив вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю), порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.68).

25 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1111 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.75-76).

Зі змісту постанови вбачається, що « … громадянин ОСОБА_1 , 1986 р.н., 20.08.2025 року, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 з метою подання документів для оформлення відстрочки.

Під час розгляду матеріалів було встановлено, що громадянину ОСОБА_1 за адресою місця проживання було надіслано повістку про виклик №3883420 засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, відповідно до якої йому належало з`явитися 26.06.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик відповідно до довідки про причини повернення рекомендованого відправлення в якій зазначено: одержувач відсутній за вказаною адресою, що також підтверджується тренінгом про статус відстеження АТ «Укрпошта» в якому проставлено відмітку: «Повернення відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)».

Отже, ОСОБА_1 належним чином оповіщений про виклик, проте у визначений час по повістці не з`явився. Про наявність поважних причин неявки не повідомляв. Тому, встановленим порядком було направлено звернення №Е2745726 від 06.07.2025р. до органів Національної поліції про розшук і доставлення його до ТЦК та СП.

Громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, своїми діяннями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП» (а.с.75-76).

В даній постанові наявна відмітка про вручення постанови особі, відносно якої її складено ОСОБА_1 04.09.2025 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

На виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом відповідного районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932- XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, слід брати до уваги, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв особливий період.

Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі по тексту Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із п. 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом тощо.

На виконання п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту Закон №3543-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

За приписами абз. 9 та 12 ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються, зокрема, мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з приведених вище приписів Закону №3543-ХІІ, вбачається, що територіальному центру комплектування та соціальної підтримки надано право викликати повісткою громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

При цьому, відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, вказаним Порядком №560 уточнено, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може викликати особу для взяття на військовий облік, уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Тобто лише приписами Порядку №560 закріплено, що повісткою особа може викликатися для уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

За результатами досліджених доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: садове товариство Монтажник, остм «Баришівський» Житомирський район Житомирська область з 2011 року по теперішній час (а.с.7).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача підтверджує той факт, що позивач перебуває на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також представник зазначає, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення та на час його розгляду були відсутні докази про фактичне місце проживання позивача ОСОБА_1 , а відтак не зрозумілим є той факт, що уповноваженою особою на складання протоколу зазначено в графі «задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)»: АДРЕСА_4 та ця є адреса зазначена в постанові №1111 від 25.08.2025 року.

Тоді як відповідно до паспорту громадянина України позивача по справі ОСОБА_1 його задеклароване/зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 (а.с.69).

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний витяг з системи «Оберіг» (а.с.74) в якій наявні відомості відносно ОСОБА_1 .

З вказаного витягу слідує, що станом на 02.08.2021 року позивач обліковується за ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса проживання: АДРЕСА_3 . Підстава взяття на облік: (аб.2 ч.1 ст.18) які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Наступний запис датований 03.01.2023 року, здійснений в зв`язку з додаванням місця проживання/перебування, облік: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «початок проживання» - 03.01.2023 року; підстава взяття на облік: інший випадок. Графа місце проживання - не заповнена.

Тобто уповноважена особа, яка здійснювала внесення відомостей в реєстр та змінюючи військовий облік військовозобов`язаного не внесла в реєстр інформацію про фактичну адресу місця проживання цієї особи, хоча зобов`язана була це зробити.

В реєстрі також наявні відмітки за інші дати: 03.10.2024 року, 09.10.2024, 29.01.2025, 22.03.2025 здійснені саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата народження позивача ОСОБА_1 та номер телефону є незмінними, адреса місця реєстрації була оновлена з реєстру з ДМС.

Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечен ня оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (ст.1 Закону).

Згідно ст.3 названого Закону основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

2. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 3,4 Порядку №559 відомості що зазначені у військово-обліковому документів громадянина України, який перебуває або виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на балку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на банку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через:електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

Уразі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Реєстрі, громадянин України для внесення для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення о районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносять протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації.

Таким чином, з аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних, резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), щодо адреси реєстрації і місця проживання, тощо, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

А відтак, обов`язок внести актуальну інформацію про фактичне місце проживання позивача покладається законом саме на уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При зверненні позивача 03.01.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноважена особа зобов`язана була виконати обов`язок щодо внесення в реєстр усієї актуальної інформації щодо ОСОБА_1 , в тому числі фактичну адресу місця його проживання.

Складаючи протокол про адміністративне правопорушення та у подальшому приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_2 в протоколі та в постанові зазначив фактичну адресу місця проживання цієї особи як задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Тобто відповідач визнає той факт, що позивач фактично мешкає за цією адресою, а тому і повістку слід було б надсилати саме на актуальну адресу місця проживання ОСОБА_1 .

Слушними є доводи позивача в тій частині, що повістка була надіслана 13.06.2026 року згідно дати в поштовому рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, тоді як сформована і підписана була лише на наступний день 14.06.2025 року.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві суд розцінює критично, оскільки відповідач намагається перекласти відповідальність за неналежне внесення інформації в реєстр «Оберіг» на позивача.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п. 1 ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з абз. 8 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Позивач по справі ОСОБА_1 таку повістку не отримував та і не міг отримати оскільки вона надсилалася на адресу реєстрації, де позивач фактично відсутній, а не на фактичну адресу місця проживання.

У подальшому позивач самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 як тільки йому стало відомо про його розшук. Тобто позивач не затримувався і примусово не доставлявся до РТЦК, що свідчить про його свідому і відповідальну поведінку.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому дослідивши подані позивачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності №650 від 30.03.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

На переконання суду, встановлені обставини у сукупності свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.

Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подачу вказаного позову (а.с.6).

Оскаржувану постанову №1111 від 25.08.2025 року, позивач отримав 04.09.2025 року, про що наявна відмітка в самій постанові та в заяві позивача від 29.08.2025 року, яка була подана на ім?я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14-16, 76 зворотна сторінка).

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на те, що оскаржувану постанову позивачем було отримано 04.09.2025 року, до суду позовну заяву подано 11.09.2025 року в межах строку визначеного законом, суд дійшов до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо стягнення судових витрат:

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 N 3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі N 543/775/17, у якій відступлено від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.12.2016, згідно із якою за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір, сплаті не підлягає.

Зокрема, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Великою Палатою Верховного Суду вказано на те, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд касаційної інстанції виходив з положень ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір, яка передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028 грн.

Тобто, за звернення до Житомирського районного суду Житомирської області з даною позовною заявою підлягав сплаті судовий збір в загальному розмірі 605.60 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем за подання адміністративного позову був сплачений судовий збір у сумі 605.60 гривень (а.с.1), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 605.60 гривень.

Суд при складання вступної і резолютивної частини даного рішення допустив помилку, зазначивши, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави, яка підлягає виправленню з тих підстав, що судовий збір сплачений позивачем в силу вимог ч.1 ст.139 КАС України підлягає відшкодуванню саме позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72-77, 90, 132, 134, 241-246, 250-251, 268-272, 286, 292-293, 296, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши підстави його пропущення позивачем поважними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 № 1111 від 25.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_11 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 судові витрати в розмірі 605.60 гривень (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Повний текст судового рішення складено і проголошено о 08:45 годині 03.03.2026 року.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_1

-адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4

-адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_12

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в Одеській області: АДРЕСА_6 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_13

Представник відповідача ОСОБА_7: АДРЕСА_7 , тел: НОМЕР_6 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_14

Суддя С.В.Кодінцева