Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №466/10041/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10041/25

Провадження № 2/466/793/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, -

встановив:

адвокат Мелех Дмитро Орестович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якій просить ухвалити рішення, яким стягнути з страхової компанії 18629,23 грн. відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що 27.03.2025 року близько 12:40 у м. Львові, по вул. Мазепи, буд. 15 водій ОСОБА_2 , керуючи спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки “DAF FT XF 105”, р.н. НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом марки “KRONE SD”, р.н.. НОМЕР_2 не вчинив дій, а саме не закрив задні праві двері напівпричепу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями марки “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 , який був припаркований з правого боку дороги. Внаслідок ДТП автомобіль отримали механічні пошкодження, а власник автомобіля марки “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 05.05.2025 року у справі про адміністративні правопорушення № 466/3182/25 від 05.05.2025 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність водія спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки “DAF FT XF 105”, р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224540346, ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ "УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором ОСЦПВВНТЗ (потерпіла особа) від 01.04.2025 року та заявою щодо виплати страхового відшкодування.

06.06.2025 року ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування від страхової компанії у розмірі 43274,64 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР067583 від 06 червня 2025.

Станом на дату подання даної позовної заяви в суд позивач не отримала від ПрАТ "УСК» Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повної виплати суми страхового відшкодування, у зв`язку з чим звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 31.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.101).

21.11.2025 року представником відповідача надано відзив на позов. В обґрунтування якого зазначено, що за для визначення матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля позивача, страховиком було залучено суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ АК «Експерт-Сервіс».

Згідно Звіту № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.25 р. ТзОВ АК «Експерт-Сервіс» вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,4456 без ПДВ (вартість збитку) - склала 46 474,64 грн. При цьому підстава для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу: термін експлуатації ТЗ перевищує 7 років. Так згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля позивача - рік випуску даного автомобіля 2018. У Звіті № 1649/25 від 26.05.25 р. ТзОВ АК «Експерт-Сервіс» - прийнята дата виробництва автомобіля 01.01.2018 р.

Оскільки у оцінювача не було даних про календарну дату виготовлення КТЗ, він міг прийняти дату виробництва автомобіля 01.01.2018 р., що відповідає п.6.3 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». У зв`язку з чим, термін експлуатації автомобіля позивача на дату ДТП 27.03.2025 року перевищував 7 років, що було підставою для розрахунку коефіцієнта фізичного зносу.

Зазначає, що правовими підставами для проведення оцінки є договір про надання експертних та інформаційних послуг, укладений між ТзОВ АК “ЕКСПЕРТ СЕРВІС” та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Отже, такий порядок проведення оцінки узгоджений особою, яка залучила оцінювача - відповідачем, що відповідає п.5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». Крім того, даний акт огляду ТЗ № 1089/25 від 03.04.2025 р. був підписаний довіреною особою Позивача ОСОБА_3 , що означає, що він погодив всі зазначені в цьому акті огляду позиції і пошкодження.

Отже, такий порядок оцінки не вплинув на правильність проведеного дослідження та отримані результати. Звіт № 1649/25 від 26.05.25 р. ТзОВ АК «Експерт-Сервіс» відповідає «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», тому є належним і допустимим доказом та не може бути відхилений лише з формальних підстав.

Також згідно ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Сума франшизи згідно полісу страхування № EP-224540346 становить 3200 грн. Таким чином страхове відшкодування позивачу було визначено і сплачено в розмірі 43 274, 64 грн.

Відповідачем було сплачено страхове відшкодування у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

25.11.2025р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зазначає, що відповідач не виконав покладений на нього Законом обов`язок щодо належного збору інформації, зокрема не встановив фактичну дату випуску автомобіля Subaru XV, державний номер НОМЕР_3 . Неналежне виконання цих дій призвело до неповного з`ясування обставин страхового випадку та, відповідно, до невірного визначення розміру страхового відшкодування. Таким чином, бездіяльність страховика у частині збору необхідних відомостей свідчить про порушення встановлених законом вимог щодо належного розслідування страхового випадку. У зв`язку порушення страховиком порядку проведення оцінки збитків, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з`явились, однак представник позивача подав на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог та слухання справи без участі позивача та його представника.

В поданому відзиві представник відповідача просив розгляд справи проводити без участі представника страхової компанії.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

27.03.2025 року близько 12:40 у м. Львові, по вул. Мазепи, буд. 15 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль отримали механічні пошкодження, а власник автомобіля марки “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.05.2025 року у справі №466/3182/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено відповідне адміністративне стягнення. Постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 05.05.2025р. не оскаржувалась та набрала законної сили 16.05.2025 року (а.с.18-19).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 слідує, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Subaru XV», р.н. НОМЕР_3 (а.с.71).

Цивільно-правова відповідальність водія спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки “DAF FT XF 105”, р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224540346, ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з Повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку за договором ОСЦПВВНТЗ (потерпіла особа) від 01.04.2025 року та Заявою щодо виплати страхового відшкодування (копії додаються).

ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатила позивачеві страхове відшкодування у розмірі 43274,64 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР067583 від 06 червня 2025 (а.с.79).

Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 224540346 за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., франшиза – 3200,00 грн.

Відповідно до Звіту № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025 року зробленого на замовлення ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складових, що замінюється становить 66442,20 грн. Значення коефіцієнту фізичного зносу: 0,4456. Вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 , становить 46474,64 грн.

22.08.2025 року судовим експертом Холодцовим Дмитром Валентиновичем був складений Висновок експерта за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого (авторознавчого) дослідження № 22782 згідно якого:

1) ринкова вартість автомобіля SUBARU XV, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП (до ДТП 27.03.2025 року), становила 762858,54 грн.

2) вартість відновлювального ремонту автомобіля SUBARU XV, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становила 75440,64 грн.

3) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля SUBARU XV, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.03.2025 року, становила 75440,64 грн. (сімдесят п`ять тисяч чотириста сорок гривень 64 копійок). Згідно дослідницької частини Висновку експерта ПДВ становить 10336,77 грн.

Експертом встановлено, що згідно листа офіційного дилера ТОВ «СОДЖІТЗ УКРАЇНА» дата виготовлення досліджуваного автомобіля марки “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 є 24.07.2018 року – станом на дату ДТП – строк експлуатації становить 6,67 року.

На підставі вищенаведеного експертом встановлено, що коефіцієнту фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту становить показник 0.

Звіт № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025 року зробленого на замовлення ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі якого страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування не відповідає вимогам п.7.38. Методики.

Згідно п.7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 27 травня 2022 р № 2060/5/496) (далі Методика), значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу.) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 7 років - для інших легкових КТЗ.

Окрім того, Звіт № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025 року зробленого на замовлення ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» складено із порушенням п.5.1. Методики згідно якої, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Згідно п.5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» - визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Згідно акту огляду № 1089/25 транспортного засобу від 03.04.2025 року складений спеціалістом Гідей В.В. Звіт № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025 року складений оцінювачем ОСОБА_4 .. Обставин, які унеможливлювали надання оцінювачу ОСОБА_4 транспортного засобу для огляду - відсутні.

Отже, Звіт № 1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025 року складений із порушення п.5.1. Методики, а тому не може бути прийнятий судом в якості допустимого доказу, оскільки отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.

ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визнала дану події страховим випадком і виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування, як власнику автомобіля “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 у розмірі 43274,64 грн.

Отже, на підставі вищенаведеного ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов`язано здійснити доплату страхового відшкодування в сумі: 65103,87 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ) - (43274,64 (сума сплаченого страхового відшкодування) + 3200,00 (франшиза)) = 18629,23 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача повну виплату суми страхового відшкодування.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У матеріалах справи міститься відзив відповідача, згідно з яким останній зазначає щодо необґрунтованості позовної вимоги, оскількивідповідачем було сплачено страхове відшкодування у відповідності до ст.ст. 12, 29, 31, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004р.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди, оскільки страховиком порушено порядок проведення оцінки збитків, а твердження відповідача про безпідставне залучення експерта для проведення експертизи судовим експертом, оскільки відповідач здійснив оцінку пошкодженого ТЗ позивача є сумнівними, недостатніми та недопустимими доказами.

Законом не заборонено потерпілим для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки, передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).

Положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язок у з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Вказані вище висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59); від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), ВПВС неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик (19 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 350/1376/19, провадження № 61-10016св20 (ЄДРСРУ № 102892264).

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395).

Отже, позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат.

ПрАТ " Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визнала дану події страховим випадком і виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування, як власнику автомобіля “Subaru XV”, р.н. НОМЕР_3 у розмірі 43274,64 грн.

Отже, на підставі вищенаведеного ПрАТ " Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов`язано здійснити доплату страхового відшкодування в сумі: 65103,87 (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу без ПДВ) - (43274,64 (сума сплаченого страхового відшкодування) + 3200,00 (франшиза)) = 18629,23 грн.

Щодо твердження позивача про відшкодування збитків суд вважає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням».

Так, позивачем на підтвердження фактичних витрат на ремонт автомобіля «Subaru XV», р.н. НОМЕР_3 , надано звіт №1649/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.05.2025р., акт огляду №1089/25 транспортного засобу.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня2020 року у справі № 565/1210/19 та у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 911/286/20.

Відповідно до пункту 34.1 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний не пізніше двох робочих днів з моменту отримання повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування. До такого розслідування, зокрема, належить обов`язок страховика здійснювати необхідні запити, збирати інформацію та інші відомості, потрібні для своєчасного, повного та об`єктивного визначення розміру страхового відшкодування.

Отже, Закон прямо покладає на страховика обов`язок активно та належним чином проводити перевірку всіх обставин страхового випадку. Це включає, серед іншого, також визначення дійсної дати випуску автомобіля, якщо така інформація є суттєвою для правильного розрахунку страхових виплат.

У даному випадку страховик — ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп — не виконала покладений на нього Законом обов`язок щодо належного збору інформації, зокрема не встановив фактичну дату випуску автомобіля Subaru XV, державний номер НОМЕР_3 .

Неналежне виконання цих дій призвело до неповного з`ясування обставин страхового випадку та, відповідно, до невірного визначення розміру страхового відшкодування. Таким чином, бездіяльність страховика у частині збору необхідних відомостей свідчить про порушення встановлених законом вимог щодо належного розслідування страхового випадку.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що у позивача були відсутні підстави та право самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди згідно ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та на ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" не може покладатися обов`язку приймати до уваги дану експертизу та відшкодовувати витрати на її проведення, оскільки дані твердження не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 18629,23 грн., а тому позов підлягає повному задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 15000,00 грн., які підтверджуються договором №2Б/195 від 31.03.2025р., додатком №2 до договору про надання професійної правничої допомоги №2Б/195 від 31.03.2025р.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89, 133,137,141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 - 18629,23 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 23 копійки) відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу.

Стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 судові витрати: 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень) відшкодування витрат понесених у зв`язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження; 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) відшкодування витрат понесених у зв`язку з сплатою судового збору; 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) витрати понесені у зв`язку із правовою допомогою.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.02.2026р.

Суддя В. В. Свірідова