Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №450/4433/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4433/25 Провадження № 3/450/116/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 21.09.2025 року о 14 год. 45 хв. в с. Ков`ярі, на автомобільній дорозі М06 «Київ-Чоп» 557 км, керував транспортним засобом марки NISSAN X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірних покривів обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду та стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Подія зафіксована на нагрудний реєстратор 471887, 471888.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

04.02.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Чубиком Б. Г. було подано заперечення, відповідно до яких, ОСОБА_1 заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022р., Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призваний у Збройні Сили України у військову частину НОМЕР_2 із 29.03.2022р. Із 20.05.2022р. по 18.10.2024р. перебував у місцях несвободи, внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується довідкою Служби безпеки України від 29.102024р. №34/9-237д. Після звільнення з місць несвободи продовжив службу у в/ч НОМЕР_2 . У запереченнях зазначено, що 21.09.2025 року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за нібито відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Захист вказує, що працівниками поліції порушено спеціальну процедуру огляду військовослужбовців, передбачену ст.266-1 КУпАП, оскільки огляд повинен проводитися з урахуванням особливостей проходження військової служби та за участю уповноважених осіб Військової служби правопорядку. На думку захисту, протокол сам по собі не є доказом вини відповідно до ст.251 КУпАП, а обов`язок доведення покладається на орган, який його склав. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували факт відмови від огляду чи перебування особи у стані сп`яніння. Посилаючись на ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, практику ЄСПЛ (зокрема рішення у справі «Надточій проти України») та принцип презумпції невинуватості, захист зазначає, що всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи. У зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення просить суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Чубик Б. Г., в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460629 від 21.09.2025 року; рапортом від 21.09.2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі серії ЕНА № 5773073 від 21.09.2025 року; відеозаписом.

Твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що у зв`язку з перебуванням останнього у статусі військовослужбовця до нього мав застосовуватися порядок огляду, передбачений ст.266-1 КУпАП, а тому проведений огляд є недійсним, а його результати недопустимими доказами, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного:

ст. 266-1 КУпАП врегульовано спеціальний порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а також щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння у громадських місцях або в інших місцях, заборонених законом.

Вказані норми передбачають спеціальну процедуру огляду осіб зазначеної категорії виключно у випадках, пов`язаних з виконанням ними обов`язків військової служби або перебуванням у місцях, визначених законом. Такі положення були запроваджені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-IX від 13 грудня 2022 року з метою врегулювання порядку огляду на стан сп`яніння військовослужбовців у зв`язку з особливостями проходження військової служби.

Разом з тим, у разі якщо військовослужбовець поза виконанням обов`язків військової служби, зокрема під час перебування у відпустці або вирішення особистих питань, керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, працівники поліції мають право зупиняти такий транспортний засіб і проводити огляд водія на стан сп`яніння у загальному порядку.

Такі дії відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У даному випадку встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, виконуючи функції водія, та не перебував при цьому у процесі виконання обов`язків військової служби, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було правомірно проведено в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 15 КУпАП, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Судом також не встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460629 від 21.09.2025 року, у якому викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , був складений не уповноваженою особою.

Суд критично оцінює заперечення сторони захисту, щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і розцінює їх як намагання ухилитися від відповідальності. Ці заперечення спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяІ. І. Мельничук