Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №445/3420/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3420/25

Провадження № 1-кп/445/215/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілих ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт від 18.12.2025 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141210000419 від 20.09.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого фізичною особою - підприємцем,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286КК України,-

в с т а н о в и в :

20.09.2025 року, близько 11 години 31 хвилини, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки FIAT SCUDO, д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись ним правою смугою руху автодороги Тернопіль-Львів-Рава-Руська, траса M-09 між населеними пунктами с. Ясенівці та с. Галицьке Золочівського району Львівської області у напрямку до м. Львова, допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3, 10.1, 14.2 а), в) Правил дорожнього руху, які виразились в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем марки FIAT SCUDO д.н.з. НОМЕР_1 , нехтуючи вимогами правил дорожнього руху, усвідомлюючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, маючи об?єктивну змогу завчасно перед зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перед початком обгону не переконався, що жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону, не переконався у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на до статній для обгону відстані, розпочав обгін ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху в результаті чого відбулося зіткнення із мотоциклом марки BMW 1G13/0M11/A р.н. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_6 , який рухався попутньо, позаду автомобіля на зустрічній смузі руху та здійснював обгін. Внаслідок порушення вимог п. 10.1, 14.2 а), в) Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , водій мотоцикла марки BMW 1G13/0M11/А, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правого IV ребра, розриву паренхіми правої нирки, підкапсульної гематоми правої нирки, забою правого наднирника, які по ознаці тривалого розладу здоров?я відноситься до середнього ступеня тяжкості, а також пасажир цього ж мотоцикла ОСОБА_7 , отримала сукупний перелом тіла ліктьової та променевої кісток, закритий перелом правої ліктьової кістки в середній третині зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий перелом правої променевої кістки в середній третині зі зміщенням кісткових фрагментів, які по ознаці тривалого розладу здоров?я відноситься до середнього ступеня тяжкості.

Такі дії обвинуваченого кваліфікуються за ч.1 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений обставини вказані в обвинувальному акті визнав повністю та підтвердив їх у своїх показах, просить суворо його не карати, у вчиненому розкаюється, щиро шкодує за вчинене та наслідки, що настали, в результаті його неправомірних дій, вказав, що шкоду потерпілим добровільно відшкодував, у зв`язку з чим останні не мають до нього жодних претензій. Вказує, що займається волонтерською діяльністю, а тому просить не застосовувати відносно нього покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Захисник обвинуваченого, просив не призначати обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на обставини справи, думку потерпілих, його вид діяльності, волонтерську допомогу ЗСУ.

Потерпілі та їх представник в судовому засіданні просили не призначати обвинуваченому суворого покарання. Додатково потерпілі вказали, що з обвинуваченим вони примирилися, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, оскільки останній повністю добровільно відшкодував їм заподіяну шкоду, просили скасувати арешт накледений на марки BMW 1G13/0M11/A р.н. НОМЕР_2 , що належить потерпілій ОСОБА_7 .

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та потерпілих, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За змістом п. 20 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 286 КК України, суд керується положеннями ст. 50, 65, 66 КК України та принципами справедливості, індивідуалізації та достатності покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаюється у вчиненому, раніше судимого за ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу, який сплачено 01.10.2024 року, на досудовому слідстві сприяв розкриттю кримінального правопорушення, шкодує про вчинене, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, повністю відшкодував потерпілим завдану шкоду, як результат останні до нього претензій не мають, з ним примирилися, обставини, що пом`якшують покарання, на думку суду, є щире каяття та сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування шкоди, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Окрім того, суд враховує, що волонтерська діяльність обвинуваченого безпосередньо пов`язана з керуванням транспортними засобами, зокрема із доставкою та переправленням автомобілів для потреб Збройних Сил України. Обвинувачений здійснює активну волонтерську діяльність на підтримку ЗСУ, неодноразово отримував подяки за внесок у забезпечення обороноздатності держави. Суд бере до уваги й те, що батько обвинуваченого загинув у 2022 році під час виконання бойового завдання, будучи командиром стрілецької роти, що свідчить про глибоку особисту мотивацію обвинуваченого до підтримки оборони держави.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити основне покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, що є достатнім та необхідним для досягнення мети покарання.

Щодо призначення додаткового покарання суд зазначає наступне.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає обов`язкове призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Обвинувачений в судовому засіданні просив не застосовувати до нього додаткове покарання, мотивуючи це характером своєї підприємницької та волонтерської діяльності. Однак, суд зазначає, що санкцією ч.1 ст. 286 КК України передбачено позбавлення права керування транспортними засобами, як обов`язкове додаткове покарання, і підлягає призначенню незалежно від волевиявлення сторін, оскільки вказана нормає є безальтернативною. В цій частині також не можуть бути застосовані положення ст. 69 КК України, оскільки така заборона фактично передбачена ч. 2 ст. 69 КК України, так як санкція ч. 1 ст. 286 КК України, передбачає основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, при визначенні строку такого покарання, суд керуючись принципами індивідуалізації та пропорційності, вважає за можливе призначити додаткове покарання у мінімальній межі даного покарання, що передбачене ст. 55 КК України, а саме 1 (один) рік позбавлення права керування транспортними засобами, що є необхідним і достатнім для досягнення превентивної мети покарання, водночас не створює надмірного втручання у право особи на підприємницьку діяльність та забезпечує баланс між приватним та суспільним інтересом.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Арешт на майно накладений в межах даного кримінального провадження слід скасувати.

Витрати понесені державою на залучення експерта в даному кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого, на підставі ст. 124 КПКУкраїни.

Керуючись ст.50, 65, 66, ч.1ст.286КК України, ст.100, 124, 349, 368-371,373- 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн. (п`ятдесят одну тисячу гривень 00 копійок) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 23.09.2025 року, на автомобіль Fiat Scudo р.н. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 ; на мотоцикл BMW 1G13/0M11/A р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 ; уламки пластику червоного кольору, які упаковано у сейфпакет №PSP0017157 - скасувати.

Речові докази: автомобіль Fiat Scudo р.н. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 - повернути власнику;

мотоцикл BMW 1G13/0M11/A р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 - повернути власнику.

уламки пластику червоного кольору, які упаковано у сейфпакет №PSP0017157 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення: судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" №СЕ-19/114-25/23314-ІТ від 17.10.2025 в розмірі 4457,00 грн., судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод" №СЕ-19/114-25/25137-ІТ від 20.09.2025 в розмірі 8914,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" №СЕ-19/114-25/23313-ІТ від 22.10.2025 в розмірі 4457,00 грн.; судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" №СЕ-19/114-25/23385-ІТ від 12.11.2025 в розмірі 6685,50 грн., а загалом 24 513,50 грн (двадцять чотири тисячі пятсот тринадцять гривень 50 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6ст. 376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1