Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №346/638/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/638/26

Провадження № 3/346/347/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області України, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.126 КУпАП, в якому вказано, що він вказаного дня о 21:40 год. в смт.Печеніжин, по вул. Незалежності, Коломийського району Івано-Франківської області, керував автомобілем марки «Ford Fusion», номерний знак « НОМЕР_1 », не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1 “а” ПДР України.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Його представник по довіреності, Тимофійчук С.М. під час розгляду справи вину ОСОБА_1 заперечила з підстав, вказаних у письмовому клопотанні, згідно з яким просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що матеріали справи не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а об`єктивну сторону ч.2 ст. 126 КУпАП становить саме керування транспортним засобом. Тобто, у діях неповнолітнього ОСОБА_1 , відсутній об`єктивний елемент складу адміністративного правопорушення. Також, в порушення вимог ст. 270 КУпАП та ч.2 ст. 33 Закону України “ Про Національну поліцію ” поліцейський не забезпечив участь законного представника неповнолітнього під час складання відносно нього протоколу, надання пояснень. Відтак, докази у справі є недопустимими. При цьому, лише рапорт не можу бути єдиним доказом зазначених в протоколі обставин.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Виходячи з вимог ст. 280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№579593 від 30.01.2026 року (а.с. 1), зазначено, що 30.01.2026 року о 21:40 год. в смт. Печеніжин, по вул. Незалежності, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fusion», номерний знак « НОМЕР_1 », не маючи права керування таким транспортним засобом.

В той же час, в порушення вимог ст.251 КУпАП, до протоколу не долучено жодного доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі, зокрема, пояснень свідків, відеозапису, де було б зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Ford Fusion», номерний знак « НОМЕР_1 ».

За таких підстав, викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а керування заперечується його представником, приймаючи до уваги те, що на орган, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, тому приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП. Наявність протоколу, без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість. В зв`язку з цим провадження в даній справі слід закрити.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Яремин М. П.