Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №214/1930/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1930/26

1-кп/214/827/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12026046750000039 від 06.02.2026 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх, неповнолітніх чи інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026, близько 20:00 години, ОСОБА_3 , знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення паспорта громадянина України, діючи умисно, з метою подальшого використання паспорта у власних цілях, скористався відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_4 та шляхом викрадення, заволодів паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 , виданий 15.11.2007 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, який знаходився на столі в кухні вказаної квартири.

Після чого, ОСОБА_3 розпорядився викраденим паспортом громадянина України на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.3 ст.357 КК України за ознаками: незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, який складений 25.02.2026 процесуальним керівником – прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_5 , надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Окрім того, згідно з заявою ОСОБА_3 від 24.02.2026 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. Також, ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (том 1 а.с.8).

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

У відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частинами 1 та 2 ст.382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст.85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій визнається щире каяття.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого їй кримінального проступку підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (том 2 а.с.29).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, раніше не судимий (том 2 а.с.31-34), на обліку в КП «Криворізька багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» у лікаря психіатра не перебуває (том 2 а.с.29) звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з 1997 по 2024 рік з приводу : психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності(Т.2 а.с.30).

При призначенні покарання суд враховує, що у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, у виді штрафу, в розмірі, передбаченому санкцією статті.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченої положень ст.69 КК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання судом не встановлено.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.357 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речовий доказ – паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 , виданий 15.11.2007 року Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_4 – залишити останній, дозволивши розпоряджатися ним на власний розсуд (том 2 а.с.25,26).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1