Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №751/831/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/831/26

Провадження №2/751/1231/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретар судового засідання Барбаш М. В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

представник відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка проходить навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення двадцяти трьох років.

Вимоги обґрунтовує тим, що позивач є повнолітньою донькою ОСОБА_2 . На момент подання позову їй 22 роки, вона є студенткою курсу Київського національного університету будівництва і архітектури, навчається на денній формі. Навчання платне, на контрактній основі, триває до 31.05. 2027 року.

Після розірвання шлюбу між батьками у 2011 році, позивач проживала разом із матір`ю та перебувала на її повному утриманні. Матеріальну допомогу на її утримання відповідач сплачував лише протягом короткого періоду, близько трьох років, у незначних розмірах, тоді як всі інші періоди виконання батьківських обов`язків, у тому числі аліментного, було відсутнє.

Наразі, через навчання вона немає можливості працевлаштуватися та самостійно забезпечувати свої потреби. Незважаючи на цей факт, протягом періоду навчання на 3-му та 4-му курсах, на денній формі навчання, відповідач жодної матеріальної підтримки їй не надавав. Лише протягом останніх, приблизно чотирьох місяців, матеріальна допомога надавалась епізодично, за відсутності його добровільної ініціативи, після численних конфліктів, що свідчить про небажання відповідача самостійно виконувати обов`язок щодо її утримання.

Крім того, відповідач здійснює на неї психологічний тиск, зокрема висловлює погрози відмовитися від неї як від доньки, у разі звернення за матеріальною допомогою.

Зазначає, що відповідач інших дітей немає, аліментів не сплачує, отримує пенсію, та з його слів працює на приватний бізнес. Вважає, що відповідач зможе щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 25% від усіх видів доходу.

18.02.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 25% від доходу, у разі задоволення позову визначити розмір аліментів у фіксованій грошовій сумі, 4000 гривень щомісячно (а.с.35-71).

Заперечення обґрунтовано тим, що позивач навчається на денній формі навчання та не працює, тому він не заперечує проти надання їй матеріальної допомоги в межах його реальних можливостей. Зазначає, що є особою з інвалідністю ІІІ групи та учасником бойових дій. Його основне та фактично єдине, стабільне джерело доходу є пенсія у розмірі 16260 гривень на місяць. Через стан здоров`я він потребує постійного медичного лікування. Зазначає, що немає стабільного додаткового доходу. Незважаючи на складні життєві обставини, він добровільно надавав доньці матеріальну допомогу. У 2025 році ним було сплачено 27500 гривень за навчання та здійснювалась щомісячна допомога. Вважає, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 4000 гривень щомісячно, забезпечить баланс інтересів сторін та дозволить йому виконувати свій батьківський обов`язок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У вступному слові, позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові. Додатково пояснила, що батько має приватний бізнес, робить масажі, має автомобіль. Вона проживає у гуртожитку у м. Києві, на вихідних їде додому, у м. Чернігів. Стипендії не отримує, навчається на контракті, за 1-й семестр заплатив батько. Мати тимчасово безробітня.

Відповідач та його представник у вступному слові позовні вимоги визнали частково, посилаючись на обставини зазначені у відзиві та додані докази. Відповідач просив стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, у розмірі 4000 гривень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України, 19.02.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення 24.02.2026 року о 08 годині.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження. (а.с.4).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 27.01.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до довідки Київського національного університету будівництва і архітектури № 619 від 09.12.2025 року, ОСОБА_1 є студенткою 5 курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва та архітектури денної форми навчання (а.с.10).

Відповідно до довідки Київського національного університету будівництва і архітектури № 645 від 28.01.2026 року, ОСОБА_1 є студенткою першого курсу другого (магістерського рівня) архітектурного факультету Київського національного університету будівництва та архітектури денної форми навчання. Навчання закінчується 31.05.2027 року (а.с.27).

Відповідно до довідки про доходи № 4275 8924 4229 0234, пенсіонер ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності, сума якої за період з 01.08.2025 року по 31.01.2026 року складає 97209 гривень 48 копійок (а.с.36)

ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.2019 року (а.с.46).

Згідно з випискою № 2577 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення КНП «Чернігівська міська лікарня № 3», ОСОБА_2 перебував в стаціонарі з 26.04.2024 року по 10.05.2024 року, з повним діагнозом : наслідки перенесеної мінно-вибухової травми (2018 року контузія г/мозку під час проходження військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини) (а.с.52).

Згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого 1-го неврологічного відділення № 13334 КНП «Чернігівська міська лікарня № 2», ОСОБА_2 перебував в стаціонарі з 06.08.2024 року по 13.08.2024 року, з повним діагнозом : наслідки перенесеної МВТ (2018 року контузія г/мозку під час проходження військової служби, пов`язаної із захистом Батьківщини) (а.с.51).

Згідно з випискою № 16956 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Чернігівська обласна лікарня», ОСОБА_2 перебував в стаціонарі в отоларингологічному відділенні з 20.08.2024 року по 27.08.2024 року, з повним діагнозом : Двобічна сенсоневральна втрата слуху справа ІІ ст., зліва ІІІ ст. (а.с.49-50)

Згідно з випискою № 0296 епікриз із медичної карти стаціонарного хворого відділення реабілітації та лікування хворих з неврологічними захворюваннями КНП ЧМЛ № 4, ОСОБА_2 перебував в стаціонарі з 10.02.2025 року по 17.02.2025 року, з повним діагнозом : наслідки перенесеної МВТ (2018 року контузія г/м під час проходження військової служби, пов`язана із захистом Батьківщини) у формі після травматичної енцефалопатії ІІ ст. з наявністю множинних вогнищ судинного астрогліозу, помірно вираженої зовнішньої гідроцефалії (МРТ 2024р) зі стійким лікворо-динамічними кризами середнього ступеню тяжкості (при поступленні 10.02.2025 року, в стаціонарі 14.02.2025), вегетативною дисфункцією з пароксизмальним перебігом, стійкою вираженою цефалгією, емоційно-вольовою нестійкістю церебрастенією. Поширений остеохондроз, спондилоартроз з переважним ураженням шийного та поперекового відділів, стійкий полірадікулярний та мязевотонічні синдроми. Післятравматична невропатія лівого великогомілкового нерва. Двобічна сенсоневральна втрата слуху справа ІІ ст., зліва ІІІ ст (а.с.47-48).

Відповідач надає позивачу матеріальну допомогу у виді грошових переказів, що підтверджується дублікатами чеків (а.с.37-44, 53-71)

Відповідно до дублікату чеку від 17.02.2026 року, ОСОБА_2 08.09.2025 року здійснив оплату за навчання ОСОБА_1 у Київському національному університеті будівництва і архітектури у розмірі 27500 гривень (а.с.40).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

4) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

5) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

При вирішенні питання про стягнення аліментів, суд враховує, що повнолітня дитина ОСОБА_1 , навчається на денній формі, ніде не працює та немає самостійного доходу; стан здоров`я відповідача ОСОБА_2 , який також є особою з інвалідністю ІІІ групи, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності, тобто має постійне джерело доходу, з дитиною не проживає, надає матеріальну допомогу позивачу, інших обставин та докази на їх підтвердження, які б суд врахував при визначенні розміру аліментів сторони суду не надали.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дитині, тому суд керуючись статтями 182, 191, 199-201 Сімейного кодексу України вважає за можливе стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, на період її навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи з дня подання позову до суду, що у повній мірі відповідає засадам розумності, справедливості та добросовісності.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 звільнений від сплати судових витрат, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.02.2019 року, судовий збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 4, 12, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісяця, на період її навчання на архітектурному факультеті Київського національного університету будівництва і архітектури, до досягнення двадцяти трьох років, до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 28.01.2026 року.

Судовий збір у розмірі 1331 гривні 20 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя С. М. Ченцова