Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №172/2213/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/333/26 Справа № 172/2213/24 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року у цивільній справі номер 172/2213/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.04.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 була укладена угода №491003104. Відповідно до умов вказаного вище договору банк надав позичальнику кредит в сумі 13274,05 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 10.04.2023 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 32% річних. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання, однак відповідачка не виконала умови кредитного договору і станом на день формування позовної заяви її заборгованість за договором становить 23116,56 грн, з яких: 11486,74 грн – заборгованість за тілом кредиту; 10723,47 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 906,53 грн – заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Крім того, 27.05.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 була укладена угода №500817536. Відповідно до умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 29389,61 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 28.05.2023 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 23%. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання, однак відповідачка не виконала умови кредитного договору і станом на день формування позовної заяви її заборгованість до договором становить 45468,18 грн, з яких: 25760,59 грн – заборгованість за тілом кредиту; 17467,48 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 2240,11 грн – заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Право вимоги до позивача за вказаними кредитними договорами перейшло на підставі договорів №2 від 17.05.2021 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс», №18-05/2021 від 18.05.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», №10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами №491003104 від 09.04.2019 року, №500817536 від 27.05.2019 року у розмірі 68584,74 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Із вказаним заочним рішенням суду не погодився позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 року у справі №172/2213/24 та винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, здійснити розподіл судових витрат, заявлених в суді першої інстанції та стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Доводами апеляційної скарги наведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом були невірно застосовані норми матеріального права та не були дотримані норми процесуального права під час ухвалення рішення.

Позивач та попередні кредитори нараховували відсотки за користування кредитом в межах погодженого сторонами строку кредитування: за договором №491003104 по 09.04.2023 року; за договором №500817536 по 27.05.2023 року.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову з наведених вище обставин справи, не встановив, проте зазначив, що матеріали справи не містять доказів сплати фактором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь клієнта ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» ціни продажу відповідно до умов договору про відступлення (купівліпродажу) прав вимоги від 10.01.2023 №10-01/2023, що є однією з умов набуття прав вимоги за кредитними договором, укладеними між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 .

Факт оплати за договором відступлення, у відповідності до п. 7.2 договору підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, згідно з яким сторони у відповідності до ст. 601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акту, в тому числі і за договором відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року №10-01/2023 в сумі 5312491,59 грн.

Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року №10-01/2023 за своєю правовою природою є оплатним договором відступлення права вимоги, а не договорами факторингу, оскільки за укладеними договорами жодна зі сторін не передала грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату.

Від відповідачки ОСОБА_1 відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 09 квітня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту №491003104 у АТ «Альфа-Банк», а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено наступні умови: сума кредиту – 13274,05 грн, процентна ставка – 32% річних, строк кредиту – 48 місяців (а.с. 31зв-32, 32зв)

Також, 09 квітня 2019 року відповідачкою підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (а.с. 31).

Факт надання кредитних коштів у розмірі 13274,05 грн за кредитним договором №491003104 підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 (а.с. 39-45).

Згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором №491003104 станом на 17.05.2021 року становить 16147,73 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11486,74 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 4660,99 грн ( а.с. 45зв).

27 травня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту №500817536 у АТ «Альфа-Банк», а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено наступні умови: сума кредиту - 29389,61 грн, процентна ставка – 23% річних, строк кредиту – 48 місяців (а.с. 28-28зв, 29).

Також, 27 травня 2019 року відповідачкою підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (а.с. 27).

Факт надання кредитних коштів у розмірі 29389,61 грн за кредитним договором №500817536 підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 (а.с. 33-38).

Згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 17.05.2021 року становить 33455,99 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25760,59 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 7695,40 грн ( а.с. 38зв).

17.05.2021 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу №2. Відповідно до п. 2.3 право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. Сума за договором факторингу була сплачена згідно з платіжним дорученням від 17.05.2021 року (а.с. 50-52зв).

З реєстру боржників за договором факторингу №2 від 17.05.2021 року вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» набуло права вимоги за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 16147,73 грн та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 33455,99 грн, укладеними з ОСОБА_1 (а.с. 53-54зв).

18.05.2021 року між ТОВ «Вердикт - Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» (клієнт) укладено договір факторингу №18-05/21, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «основні договори» або «основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сума за договором факторингу була сплачена згідно з платіжними дорученнями від 16.06.2021 року, 17.06.2021 року, 26.07.2021 року (57-59зв, 60-61).

18.05.2021 року між сторонами договору №18-05/21 підписано акт прийому – передачі реєстру боржників (а.с. 59зв).

Відповідно до додатку №1-1 до договору факторингу №1805/21 від 18.05.2021 року, характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами від 18.05.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 16147,73

грн та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 33455,99 грн (а.с. 61зв-63).

Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором

№491003104 станом на 10.01.2023 року становить 22210,21 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11486,74 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 4660,99 грн, нарахованих відсотків за кредитним договором у розмірі 6062,48 грн (а.с. 47).

Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 10.01.2023 року становить 43228,07 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25760,59 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 7695,40 грн, нарахованих відсотків за кредитним договором у розмірі 9772,08 грн (а.с. 46).

10.01.2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги, відповідно до якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-10зв).

10.01.2023 між сторонами договору підписано акт прийому – передачі реєстру боржників (а.с. 10зв).

На підтвердження проведення розрахунків у повному обсязі за договором №10-01/2023 надано акт зарахування зустрічних вимог підписаний ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 11-11зв).

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №491003104 станом на 13.11.2024 року обчислюється у розмірі 22210,21 грн та складається з: 11486,74 грн заборгованості за тілом кредиту у розмірі, 10723,47 грн – заборгованості за відсотками за користування кредитом, 906,35 грн нарахованих за період з 10.01.2023 року по 09.04.2023 року відсотків за кредитним договором за процентною ставкою32% річних (а.с. 49).

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 13.11.2024 року обчислюється у розмірі 45468,18 грн та складається з: 25760,59 грн заборгованості за тілом кредиту у розмірі, 17467,48 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2240,11 грн нарахованих за період з 10.01.2023 року по 27.05.2023 року відсотків за кредитним договором за процентною ставкою 23% річних (а.с. 48)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту переходу до позивача прав вимоги за кредитними договорами.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний договір відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ч. 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 3 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Також у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Визначаючи різницю між договором відступлення права вимоги та договором факторинку Великою Палатою Верховного Суду від 16 березня 2021 року у наведеній вище постанові висловлено висновок, що якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09 квітня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту №491003104 у АТ «Альфа-Банк», а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено наступні умови: сума кредиту – 13274,05 грн, процентна ставка – 32% річних, строк кредиту – 48 місяців.

Також, 09 квітня 2019 року відповідачкою підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк».

Факт надання кредитних коштів у розмірі 13274,05 грн за кредитним договором №491003104 підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором №491003104 станом на 17.05.2021 року становить 16147,73 грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 11486,74 грн, за відсотками за користування кредитом - 4660,99 грн.

27 травня 2019 року відповідачка ОСОБА_1 підписала оферту на укладення угоди про надання кредиту №500817536 у АТ «Альфа-Банк», а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено наступні умови: сума кредиту - 29389,61 грн, процентна ставка – 23% річних, строк кредиту – 48 місяців.

Також, 27 травня 2019 року відповідачкою підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» (а.с. 27).

Факт надання кредитних коштів у розмірі 29389,61 грн за кредитним договором №500817536 підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 17.05.2021 року становить 33455,99 грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 25760,59 грн, за відсотками за користування кредитом - 7695,40 грн.

Спірні кредитні договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

17.05.2021 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу №2. Відповідно до п. 2.3 право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. Сума за договором факторингу була сплачена згідно з платіжним дорученням від 17.05.2021 року.

З реєстру боржників за договором факторингу №2 від 17.05.2021 року вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» набуло права вимоги за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 16147,73 грн та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 33455,99 грн, укладеними з ОСОБА_1

18.05.2021 року між ТОВ «Вердикт - Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» (клієнт) укладено договір факторингу №18-05/21, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «основні договори» або «основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії. Сума за договором факторингу була сплачена згідно з платіжними дорученнями від 16.06.2021 року, 17.06.2021 року, 26.07.2021 року.

18.05.2021 року між сторонами договору №18-05/21 підписано акт прийому – передачі реєстру боржників.

Відповідно до додатку №1-1 до договору факторингу №1805/21 від 18.05.2021 року, характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами від 18.05.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 16147,73 грн та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 33455,99 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №491003104 станом на 10.01.2023 року становить 22210,21 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11486,74 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 4660,99 грн, нарахованих відсотків за кредитним договором у розмірі 6062,48 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 10.01.2023 року становить 43228,07 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25760,59 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 7695,40 грн, нарахованих відсотків за кредитним договором у розмірі 9772,08 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги, відповідно до якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором.

10.01.2023 року між сторонами договору №10-01/2023 підписано акт прийому – передачі реєстру боржників.

На підтвердження проведення розрахунків у повному обсязі за договором №10-01/2023 надано акт зарахування зустрічних вимог підписаний ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал».

Згідно з пунктами 1.1., 1.2 договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги сторони погодились, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги). Сторони визнають, що жодне з положень цього договору, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням первісного кредитора новим кредитором.

Відтак, оскільки самим договором не передбачено надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, апеляційний суд вважає, що ознаки договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги не відповідають ознакам притаманним договору факторингу, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те що вказаний вище договір за своєю правовою природою є договором факторингу та про необхідність подання позивачем доказів проведення фінансування за цим договором.

Отже, позивач є таким, що набув права грошової вимоги за договорами про надання кредиту №491003104 від 09 квітня 2019 року та №500817536 від 27 травня 2019 року, укладеними з ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №491003104 станом на 13.11.2024 року обчислюється у розмірі 22210,21 грн та складається з:

11486,74 грн заборгованості за тілом кредиту у розмірі, 10723,47 грн – заборгованості за відсотками за користування кредитом, 906,35 грн нарахованих за період з 10.01.2023 року по 09.04.2023 року відсотків за кредитним договором за процентною ставкою 32% річних.

Згідно з розрахунком ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №500817536 станом на 13.11.2024 року обчислюється у розмірі 45468,18 грн та складається з: 25760,59 грн заборгованості за тілом кредиту у розмірі, 17467,48 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2240,11 грн нарахованих за період з 10.01.2023 року по 27.05.2023 року відсотків за кредитним договором за процентною ставкою 23% річних.

Тому, на думку апеляційного суду, в даному випадку надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачкою умов кредитних договорів та наявності у відповідачки відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачкою доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 22210,21 грн та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 45468,18 грн є обґрунтованими.

Наведені в апеляційній скарзі доводи заслуговують на увагу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції – підлягає скасуванню, з ухваленням судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за подання позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 7), позовні вимоги підлягають задоволенню, тому понесені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в повному обсязі

Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 2906,88 грн (а.с. 114), тому з відповідачки ОСОБА_1 користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.

Щодо заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат апеляційний суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою – п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції надано:

договір про надання правової допомоги №02-09/2024-3 від 02.09.2024 року (а.с. 22-23);

заявку на надання юридичної допомоги №10 (а.с. 25);

витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 12.11.2024 року, в якому зазначено послуги та їх вартість у розмірі 16000,00 грн (а.с. 26);

Платіжна інструкція №0476040002 від 19.11.2024 року на суму 12800,00 грн (а.с. 24)

Виходячи з наведеного, враховуючи складність справи, яка на думку апеляційного суду не є складною, апеляційний суд вважає, що заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає частковому задоволенню та є обґрунтованою у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 01 травня 2025 року – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за кредитними договорами №491003104 від 09 квітня 2019 року у розмірі 22210,21 грн (двадцять дві тисячі двісті десять гривень 21 копійки) та №500817536 від 27 травня 2019 року у розмірі 68584,74 грн (шістдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 74 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 42649746, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн та апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн, а всього 6056,00 грн.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 42649746, судові витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем під час розгляду справи у суді першої

інстанції в розмірі 3000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: