Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №177/1329/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/87/26 Справа № 177/1329/25 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Мудрак М.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Мудрак М.М. на постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з протоколом про адміністративне правопорушення), АДРЕСА_2 (згідно з додатковими поясненнями), РНОКПП НОМЕР_1 ,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови ОСОБА_1 , 07.05.2025 о 19 год. 20 хв., у порушення п. 2.9 а) ПДР України, керував транспортним засобом марки ВАЗ-21074, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 86 км автодороги Т-0434, поблизу с. Коломійцеве Криворізького району Дніпропетровської області, у стані наркотичного сп`янінні, що підтверджується висновком медичного огляду КП «ДБКЛПД» ДОР № 711.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 605 гривень 60 копійок.

З таким судовим рішенням не погодився захисник Мудрак М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального й процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом не було належним чином перевірено обставини складання адміністративного протоколу та не надано оцінки доказам, поданим стороною захисту. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки з матеріалів справи не вбачається законності зупинки транспортного засобу та дотримання поліцейськими вимог Закону України «Про Національну поліцію» і Правил дорожнього руху. Захисник вважає, що зупинка автомобіля ОСОБА_1 була безпідставною і незаконною, адже поліцейські не повідомили конкретну причину зупинки, як того вимагає закон. Також зазначає, що огляд на стан сп`яніння було проведено з порушенням вимог закону, зокрема без належного повідомлення особи про вид дослідження, без пломбування зразків та з порушенням послідовності оформлення медичних документів. Вказує, що висновок про стан сп`яніння складено з грубими порушеннями — раніше, ніж акт медичного огляду, що суперечить установленій процедурі та робить документ недійсним і недопустимим доказом. Захисник також зазначає, що адміністративний протокол було складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП — його фактично оформлювала одна посадова особа, а підписала інша, що свідчить про процесуальну підробку. Аналогічно недопустимим є направлення на медичний огляд, оскільки воно оформлене заднім числом і не відповідає фактичним обставинам події. Крім того, захисник вказує на порушення ст.10 Конституції України та Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», адже поліцейські під час фіксації правопорушення використовували недержавну мову, що порушує право особи на спілкування українською. Вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 , а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження — закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по цій справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247КУпАП.

Захисником Мудрак М.М. були поданні заперечення на протокол та клопотання про виклик свідків.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставини, для підтвердження яких сторона захисту просить викликати свідків, не спростовують установленого факту перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду та результатами лабораторного дослідження, проведеними у порядку, визначеному законом. Питання наявності чи відсутності стану наркотичного сп`яніння належить до сфери спеціальних знань.

З огляду на достатність та належність наявних у справі доказів, відсутність істотних суперечностей між ними, а також відсутність підстав вважати, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, апеляційний суд не вбачає необхідності у допиті свідків, оскільки допит свідків є правом, а не обов`язком суду.

Таким чином, клопотання захисника про виклик та допит свідків у суді апеляційної інстанції задоволенню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторін по справі, суд апеляційної інстанції, вважає апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін за таких підстав.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 331992 від 16.05.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 07.05.2025 через виявлені ознаки сп`яніння – дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродня блідість; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння КП «ДБКЛПД» ДОР № 711 від 07.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 07.05.2025 перебував у стані опіоїдного сп`яніння; довідкою від 16.05.2025 про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 ; даними з рапорту інспектора ВРПП КРУП ГУНП у Дніпропетровській області від 16.05.2025; посвідчення водія серії серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ; свідоцтво серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-21074, р/н НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 ; фототаблицею.

Носієм інформації на якому відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів поліцейських, на яких зафіксовано обставин зупинки транспортного засобу ВАЗ-21074, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з поліцейськими, інспектором встановлено реакцію зіниць у водія, про що він повідомив та запропонував останньому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі. На проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 добровільно та беззаперечно погодився. У медичному закладі проведено тестування на встановлення у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, відібрання сечі з метою лабораторного дослідження та огляд лікарем-наркологом. Після проведення тестування з оцінки психічного стану ОСОБА_1 лікар повідомив, що у водія вбачається жвава реакція зіниць та тремор пальців рук, що може бути і ознакою перевтоми, однак без лабораторного дослідження вказувати про наявність стану сп`яніння, зарано.

Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що суд першої інстанції повно дослідив усі доводи сторони захисту, заявлені під час розгляду справи, які збігаються з доводами апеляційної скарги. Суд першої інстанції надав обґрунтовані відповіді на ці доводи, виклавши чіткі причини їх неприйняття, та не встановив підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції досліджено протокол про адміністративне правопорушення, направлення на медичний огляд, висновок медичного огляду, рапорт інспектора поліції, відеозаписи з нагрудних камер, письмові пояснення та заперечення захисника, а також клопотання про призначення експертизи. У постанові наведено мотиви відхилення доводів захисту, зокрема щодо призначення повторної експертизи та допустимості доказів. Таким чином, твердження апелянта про неповноту дослідження доказів не відповідають дійсності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання визнання дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу протиправними як окремого управлінського рішення не є предметом розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Водночас суд у межах даного провадження оцінює допустимість та належність доказів, отриманих у ході такого втручання. Особа не позбавлена права оскаржити дії працівників поліції в порядку адміністративного судочинства або звернутися до правоохоронних органів у разі наявності ознак кримінального правопорушення.

Крім того, з рапорту інспектора поліції вбачається, що зупинку транспортного засобу здійснено на підставі ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху. Зазначені обставини також підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер. Доводи апелянта про відсутність законних підстав для зупинки є суб`єктивним припущенням та спростовуються матеріалами справи.

З досліджених відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомляли водія про причину зупинки та підстави для проведення огляду на стан сп`яніння. Будь-яких істотних порушень прав особи під час фіксації правопорушення судом не встановлено. Твердження апелянта не підтверджені належними доказами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, огляд проведено у закладі охорони здоров`я, уповноваженому на проведення таких оглядів, лікарем-наркологом відповідно до вимог Інструкції, із проведенням лабораторного дослідження. Процедура огляду зафіксована на відеозаписі, істотних порушень порядку його проведення не встановлено.

Відповідно до Інструкції, висновок складається на підставі акту медичного огляду після проведення лабораторних досліджень. З матеріалів справи вбачається, що лабораторне дослідження проведено, складено акт медичного огляду № 711, після чого видано медичний висновок. Обставини щодо дат оформлення документів не свідчать про недійсність висновку, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку складання протоколу та медичного висновку саме в день направлення на огляд.

Наведені апелянтом аргументи про недопустимість доказів по справі мають суб`єктивний характер, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують законності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння є безпідставними.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, огляд проведено у закладі охорони здоров`я, уповноваженому на проведення таких оглядів, лікарем-наркологом відповідно до вимог Інструкції, із проведенням лабораторного дослідження. Процедура огляду зафіксована на відеозаписі, істотних порушень порядку його проведення не встановлено.

Відповідно до Інструкції, висновок складається на підставі акту медичного огляду після проведення лабораторних досліджень. З матеріалів справи вбачається, що лабораторне дослідження проведено, складено акт медичного огляду № 711, після чого видано медичний висновок. Обставини щодо дат оформлення документів не свідчать про недійсність висновку, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку складання протоколу та медичного висновку саме в день направлення на огляд.

Наведені апелянтом аргументи про недопустимість доказів по справі мають суб`єктивний характер, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують законності і обґрунтованості висновків суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість висновку медичного огляду у зв`язку з його нібито складенням раніше, ніж акт огляду є необґрунтованими. Будь-яких об`єктивних доказів фальсифікації чи істотного порушення процедури стороною захисту не надано. Сам по собі порядок датування документів не свідчить про їх недопустимість за відсутності доказів порушення прав особи чи спотворення результатів дослідження.

Направлення на огляд оформлено 07.05.2025, що узгоджується з даними відеозапису та іншими матеріалами справи. Доказів його оформлення заднім числом стороною захисту не надано.

Щодо доводів про порушення вимог ст.256 КУпАП при складанні протоколу та підписання його іншою особою. Протокол про адміністративне правопорушення містить усі необхідні реквізити, передбачені ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою службовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Істотних порушень, які б унеможливлювали встановлення обставин правопорушення чи порушували право на захист, судом не встановлено. Посилання апелянта на підробку документів не підтверджені жодними належними доказами.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про обмеження права ОСОБА_1 на використання державної мови або про порушення його процесуальних прав у зв`язку з мовою спілкування. Навіть у випадку використання працівниками поліції іншої мови під час спілкування, це саме по собі не є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими за відсутності встановленого порушення права на захист чи неможливості розуміння суті обвинувачення.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджений відеозаписом. Факт перебування у стані наркотичного сп`яніння підтверджується висновком медичного огляду № 711, складеним у встановленому законом порядку. Сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, не знайшли свого підтвердження. Такі твердження апелянта суд розцінює як спробу уникнути адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вчиненні якого встановлена вина ОСОБА_1 .

Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді міського суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Мудрак М.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя