Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №638/4018/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/4018/26

Провадження №1-кп/638/1414/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Шевченківський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши без проведення судового розгляду у судовому засідання в приміщенні суду в м. Харкові, в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026226240000101 від 15.02.2026 з обвинувальним актом у відношенні :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у с. Базаліївка, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, військовозобов`язаного, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3 14 лютого 2026 року, близько 11 години 25 хвилин перебував за місцем мешкання у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де між ним та його дружиною потерпілою ОСОБА_4 раптово виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків, під час якої у підсудного ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Після чого підсудний ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, кулаком лівої руки наніс потерпілій ОСОБА_4 удар в область обличчя, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 , а саме : саднення на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи справа із синцем на шкірі верхньої губи справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до приписів ст. 12 КК України вчинене підсудним ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч. 1 КК України класифікується як кримінальний проступок.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.

Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов з клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За змістом письмової заяви, складеної у присутності захисника ОСОБА_6 , що долучена до обвинувального акту на виконання вимог ч.ч. 2, 3 ст. 302 КПК України, підсудний ОСОБА_3 беззаперечно та добровільно визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з приписами ч. 2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку.

При цьому прокурор, в присутності захисника роз`яснив підсудному ОСОБА_3 зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_6 підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, просив призначити йому міру кримінального покарання у виді штрафу на користь держави.

Крім того, за змістом письмової заяви, складеної потерпілою ОСОБА_4 , що долучена до обвинувального акту на виконання вимог ч.ч. 2, 3 ст. 302 КПК України, потерпіла ОСОБА_4 згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з приписами ч. 2 ст. 302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку.

При цьому прокурор роз`яснив потерпілій ОСОБА_4 зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого потерпіла підтвердила роз`яснення її вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи позицію учасників судового провадження, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, наявні підстави для розгляду вказаного обвинувального акту у спрощеному провадженні у відповідності до положень ст.ст. 381-382 КПК України.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами досудового розслідування.

Обставини, що встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, щодо вчинення яких ОСОБА_3 беззаперечно та добровільно визнав свою винуватість, свідчить про те, що своїми умисними діяти підсудний ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-кримінальний проступок, передбачений ст. 125 ч. 1 КК України, а саме : умисне легке тілесне ушкодження.

При визначенні підсудному ОСОБА_3 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення-кримінального проступку, данні про особу підсудного, який раніше судимим не був та до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює, на диспансерному обліку в ОНД не перебуває, перебуває на диспансерному обліку КНП «ОПБ №3», за висновком судово-психіатричної експертизи №127 від 26.02.2026 ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; під час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебував у стані вищезазначеного психічного розладу та не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання підсудного ОСОБА_3 судом визнається щире каяття.

У відповідності до п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд, при призначенні ОСОБА_3 виду та розміру кримінального покарання, враховує дані про особу підсудного ОСОБА_3 , наявність обставин, які як пом`якшують, так і обтяжують покарання підсудного, відношення до скоєного кримінального правопорушення, щире каяття, безумовне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює встановлені під час дізнання обставини і добровільно у присутності захисника, усвідомлюючи свої дії та керуючи ними, надав згоду щодо розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Крім того, суд приймає до уваги, обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, стан здоров`я підсудного ОСОБА_3 , який на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 КК України перебував у стані обмеженої осудності, що не є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності за скоєне, однак, приймаючи до уваги, що на теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, що не є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру, як того передбачають приписи ч. 2 ст. 20 КК України, однак вказані обставини враховуються судом при призначенні підсудному ОСОБА_3 виду та розміру кримінального покарання.

Також судом приймає до уваги, те що потерпіла ОСОБА_4 до підсудного будь-яких претензій матеріального та морального характеру не має, про що свідчить відсутність цивільного позову, та враховує майновий стан підсудного та наявність відповідного доходу, про що підсудним було зазначено у своєї письмовій заяві про визнання винуватості та під час допиту його у якості підозрюваного, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливо з застосування до нього найменш суворого виду кримінального покарання визначеного санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу на користь держави у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_3 не обирався.

Потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Речовий доказ : флеш-носій з відео фіксацією події від 14.02.2026 з відео реєстраторів поліцейських УПП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - підлягає подальшому зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Запобіжний захід у відношенні засудженого Богомаз не обирався.

Речовий доказ : флеш-носій з відео фіксацією події від 14.02.2026 з відео реєстраторів поліцейських УПП, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - підлягає подальшому зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до приписів ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до приписів ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Шевченківський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених приписами ч. 1 ст. 394 КПК України. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1