Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №620/10307/25 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 620/10307/25

Номер провадження 2-а/749/6/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ адміністративну справу №620/10307/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: поновити строк звернення до суду із заявою про скасування постанови №398 від 18 квітня 2025 року скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №398 від 18 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 28 серпня 2025 року поштовою листівкою отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, з якої було з`ясовано, що 18 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №398 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на накладено на нього штраф у сумі 17000,00 грн. Позивач стверджує, що а ні особисто, а ні засобами поштового зв`язку, а ні в будь-який інший спосіб від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 повістки/розпорядження/виклику та/або будь-якого іншого повідомлення на 13 квітня 2025 року до вказаного органу в зазначений час не отримував. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

17.12.2025 року через засоби електронного поштового зв`язку від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним передбаченого законодавством обов`язку під час проведення загальної мобілізації у мовах триваючої протягом десяти років збройної агресії російської федерації проти України відповідає завданням, визначеним в ст. 1 КУпАП, відповідає ступеню вчиненого ним правопорушення, а також направлене як на виховання самого правопорушника з метою запобігання вчинення ним інших адміністративних правопорушень під час здійснення мобілізації, так і на запобігання вчиненню аналогічних правопорушень іншими особами. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, оскільки всі громадяни були зобов`язані вчинити активні дії спрямовані на уточнення своїх облікових даних у період з 18 травня 2024 по 16 липня 2024 року, що позивач не зробив. Незрозумілими є посилання позивача на ті обставини, що він не отримував жодної повістки, адже його було притягнуто до адміністративної відповідальності не внаслідок неявки за викликом, а у результаті не оновлення ним своїх облікових даних у строк визначений законодавством. Також не заслуговують на увагу твердження позивача на той факт, що йому не було відомо про дату та час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, адже вказане твердження спростовується наявністю підпису позивача у відповідній графі протоколу, де зазначено, що розгляд справи відбудеться об 11-45 18.04.2025 в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи. (Паперовий варіант відзиву на позовну заяву надійшов до суду 29.12.2025)

19.12.2025 року від позивача надійшло пояснення по справі, де зазначив, що на даний час має кісту головного мозку, страдає на приступи епілепсії (2-3р. в місяць), має сенсорно-моторний розлад, є інвалідом третьої групи. Оновити свої облікові дані вчасно не зміг за станом здоров`я, не пам`ятає, що його визивали і повістки не присилали. В підтвердження перенесеної травми просив залучити медичні документи.

24.12.2025 року від позивача надійшло уточнююче клопотання по справі, де зазначив, що має дві відстрочки від мобілізації: він є опікуном над інвалідом другої групи, батьком ОСОБА_3 з 2015 року; в 2019 році у нього була черепно-мозкова травма. 24.01.2023 року він пройшов медичну комісію, висновком якої є – непридатний до військової служби за станом здоров`я ст. 75-Б. В територіальному центрі йому було повідомлено, що наступна комісія через два роки – в 2025 році. Вважав, що свої персональні дані повинні уточняти тільки придатні до військової служби чоловіки. 03 січня 2025 року позивача затримали працівники поліції в м. Чернігів, які відвезли в обласний територіальний центр, тримали дві доби, а потім дали підписати протокол, який позивач підписав не читаючи, щоб відпустили, та вручили повістку на проходження ВЛК. 09 січня 2025 року позивач пройшов медичну комісію, згідно якої його визнали непридатним про проходження військової служби за ст. 75 А та 23 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 витребували оновити дані по обстеженню головного мозку, МРТ призначено було на 23 липня 2025 року. Через деякий час позивачу запропонували зробити обстеження раніше для оновлення медичних даних. 21.04.2025 року позивач пройшов комп`ютерне обстеження головного мозку в Корюківській ЦРЛ. Висновком обстеження є непридатність до військової служби ст. 75А та 23Б. Від проходження медичного обстеження ніколи не ухилявся. Усі вказівки ІНФОРМАЦІЯ_4 виконував вчасно, тому позивач вважав, що всі його дані в порядку. Просить суд прийняти клопотання до матеріалів справи та врахувати пояснення при розгляді справи по суті.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, наддали заяву про розгляд справи без участі, підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові та просили їх задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади адреса місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 24.06.2004 року є АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 13.04.2024, уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 13.04.2025 о 16-15 було виявлено, що в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-IX не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених законодавством способів, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст, 210-1 КУпАП.

Повідомлено в присутності та під особистий підпис ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11-45 18.04.2025 кабінет №404 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

До протоколу додається: витяг з Єдиного державного реєстру «Оберіг», в якому вбачається, що двірка даних відносно ОСОБА_1 оновлені при особистій явці 08.01.2025, 15.04.2025, 21.04.2025.

Відповідно до постанови № 398 від 18.04.2025, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 13.04.2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 в умовах обсобливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, в порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-IX не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених законодавством способів. на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не прибув, жодних пояснень з приводу викладених в протоколі обставин не наддав. Таким чином, у мовах особливого періоду ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи доводи щодо належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували той факт, що позивач не вчинив дій щодо уточнення своїх даних жодним із передбачених законом способів (через ТЦК та СП, ЦНАП або електронний кабінет) саме у вказаний період з 18.05.2024 по 16.07.2024, суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.

Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, суд зазначає, що у позивача виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити військово-облікові дані.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Таким чином, законодавець визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються.

Відповідачем не додано до матеріалів справи та не доведено той факт, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 , як держателя ЄДР призовників, військовозобов`язаних та резервістів - не мали можливості отримати персональні дані ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно - комунікаційними системами, реєстрами тощо.

В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не надано доказів, що позивач перебував з дня набрання чинності Закону 18.05.2024 р. та на протязі наступних 60 днів на території, яка знаходиться в юрисдикції відповідача. Навпаки, з відомостей протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається реєстрація місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , що передбачає перебування позивача на обліку у другому відділенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, відповідач не надав доказів, що мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Надаючи оцінку доказам, встановленим фактам та відповідним правовідносинам, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є неправомірною, а тому позовні вимоги в цій частині позовної заяви є обґрунтованими.

Разом з тим, під час розгляду справи, судом було встановлено низку процесуальних порушень під час розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме відповідач зобов`язаний довести правомірність свого рішення та дотримання процедури. Матеріали справи, не містять доказів, які б беззаперечно підтверджували дотримання відповідачем усіх процедурних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024. Протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції, складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення. Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо.

Журнал має бути прошитий, пронумерований, підписаний посадовою особою та скріплений печаткою, внесений до номенклатури справ.

Ведення журналу здійснює посадова особа, призначена наказом керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.

Дослідивши копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 13.04.2025 року суд встановив, що протокол складений водієм 3 відділення в.о. ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_5 .

З метою перевірки обставин щодо складання протоколу про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2025 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 надати у судове засідання копії, належним чином заверені, доказів: посадових інструкцій, наказів, розпоряджень або інших документів, в яких зазначені повноваження особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення №398 від 13.04.2025 – водія 3 відділення в.о. ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_5 ; копію матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

02.02.2026 року до суду надіслано витяги з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №248 та №700.

Дослідивши зміст надісланих матеріалів, суд встановив, що відповідачем відповідачем не надано оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та не доведено дотримання процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 9 ст. 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених статтею 2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, оскільки вказана інформація та відповідні докази відповідачем не були надані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів дотримання відповідної Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024

Отже, у ході судового розгляду справи відповідачем як суб`єктом владних повноважень всупереч положенням ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено факт належного складення протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою, з огляду на що слід дійти висновку, що відповідачем не дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що оскаржувана постанова відповідача прийнята не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, допущені порушення при її прийнятті є суттєвими та мають своїм наслідком її скасування.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 77, 139,229, 242,247, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 398 від 18 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадціть) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М. С. Чигвінцев