Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №734/812/26
Суддя: Бузунко О. А.
Провадження № 3/734/689/26 Справа № 734/812/26
ПОСТАНОВА
іменем України
02 березня 2026 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Деснянської Спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інструктора 3 навчального механізованого взводу 7 навчальної механізованої роти 2 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за фактичним місцем розташування в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2024 № 159 ОСОБА_1 зараховано до списків частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду інструктора 3 навчального механізованого взводу 7 навчальної механізованої роти 2 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Статтями 29, 32, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що сержант ОСОБА_1 за своїм військовим званням є начальником для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу. При цьому, в силу вказаних в цьому абзаці вимог Статуту молодший сержант ОСОБА_1 ,окрім іншого, наділений повноваженнями щодо виховання та навчання підлеглих військовослужбовців однієї з ним військової частини, має право та зобов`язаний вимагати від підлеглих військовослужбовців дотримання військової дисципліни, повинен доповідати старшому командиру про допущення порушення дисципліни військовослужбовцями, має право клопотати перед вище стоячим керівництвом підрозділу та особисто заохочувати і накладати стягнення на підлеглих військовослужбовців однієї з ним військової частини.
Таким чином, сержант ОСОБА_1 є військовим начальником, який постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до примітки ст. 172-15 КУпАП, є військовою службовою особою.
У свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 4, 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, сержант ОСОБА_1 , окрім іншого, зобов`язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), проводити роботу щодо змінення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, своєчасно готувати і надсилати до вищого штабу відповідні донесення, з пошаною ставитися до підлеглих, знати ділові та морально-психологічні якості кожного підлеглого йому військовослужбовця.
У свою чергу, відповідно до вимог ст.ст. 4, 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, сержант ОСОБА_1 ,окрім іншого, зобов`язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), проводити роботу щодо змінення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, своєчасно готувати і надсилати до вищого штабу відповідні донесення, з пошаною ставитися до підлеглих, знати ділові та морально-психологічні якості кожного підлеглого йому військовослужбовця.
Статтями 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі; військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 1244 Закону України «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», інструктор навчального взводу навчальної роти відповідає за якість проведення занять та ефективність навчання особового складу інструкторами навчального взводу, навчання і виховання військовослужбовців рядового і сержантського (старшинського) складу, їх військову дисципліну, охайний зовнішній вигляд, фізичну підготовку, правильне зберігання і експлуатацію озброєння, техніки та іншого майна взводу, внутрішній порядок у підрозділі, правильне несення служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу в добовому наряді.
Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов`язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України сержант ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, при наступних обставинах.
Так, 12.02.2026 безпосереднім командиром ОСОБА_1 – головним сержантом батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 визначені завдання на день, згідно функціональних обов`язкі в, а саме: організація внутрішнього порядок у підрозділі, підтримання побуду у підрозділі, слідкуванням за несення служби військовослужбовцями рядового і сержантського(старшинського) складу в добовому наряді військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 .
Однак, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 інструктор 3 навчального механізованого взводу 7 навчальної механізованої роти 2 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, будучи військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби, 12.02.2026 у період часу з 09 год 00 хв по 15 год 00 хв на території військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_1 , покладені на нього службові обов`язки та визначені завдання на день не виконував, а саме: не займався організацією внутрішнього порядок у підрозділі, не підтримував побут у підрозділі, не слідкував за несенням служби військовослужбовцями рядового і сержантського (старшинського) складу в добовому наряді військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а проводив час на власний розсуд, не виконуючи обов`язки військової служби, вживаючи наркотичні речовини.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, допустив недбале ставлення до військової служби, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП – недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності та визнання вини.
Адвокатом Климовим О. Ю. до судового засідання були подані письмові пояснення, в яких він просить розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 , а також звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю та обмежитись усним зауваженням, а провадження закрити, так як у діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на невиконання службових обов`язків, його дії не були спрямовані на підрив військової дисципліни, а об`єктивний стан здоров`я істотно вплинув на можливість належного виконання функціональних обов`язків у конкретний день.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Диспозиція ст. 172-15 КУпАП містить спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 червня 2024 року №159;
- копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 лютого 2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ,
- іншими доказами.
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000,00 грн.
При цьому, суд не знаходить підстав для закриття провадження в справі за малозначністю та винесення усного зауваження, оскільки стан здоров`я ОСОБА_1 був обумовлений його перебуванням в стані наркотичного сп`яніння.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов`язане з проходженням військової служби, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua