Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №730/208/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/208/26

Провадження № 3/730/91/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді - Данько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою в АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 «5 лютого 2026 року в 15-00 год. за місцем свого мешкання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічного характеру, виражався нецензурною лайкою, чим була завдана психологічна шкода, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, але в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, заяви про відкладення слухання справи не подав.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просить розгляд справи провести без її участі та надала письмові пояснення, де вказує, що вона особисто скарг на сина не подавала, поліцію не викликала. Під час візиту працівників соціальних служб у неї був синець на обличчі, який виник від падіння за декілька днів до їх візиту. Вона їм пояснила, що в силу свого віку вона погано тримається на ногах і при відключенні світла погано орієнтується в темряві. Представники соціальної служби безпідставно викликали поліцію та звинуватили її сина. Вона пояснювала поліцейським, що суперечки між нею та сином виникають на побутовому рівні, як і у всіх родинах. Просить закрити справу за відсутності факту порушення.

Суд вважає за можливе провести розгляд цієї адміністративної справи в межах наявних доказів за відсутності вказаних учасників, участь яких не є обов`язковою, що не є порушенням прав цих осіб, передбачених ст.268, 269 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Частина 1 стаття 173-2 КУпАП у редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує на те, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання шкоди фізичної або психологічної шкоди.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється батьків та дітей.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , чим завдана шкода її психічному здоров`ю.

На підтвердження вказаних обставин, до протоколу про адмінправопорушення додано:

- рапорт про реєстрацію заяви ЄО за №473 від 05.02.2026, згідно якого 05.02.2026 о 14-40 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_3 , соціальний працівник, яка прийшла до підопічної, повідомила, що за адресою в АДРЕСА_1 , бабусю б`є син. Просить направити наряд поліції.

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , де вона вказує, що із сином у неї виник конфлікт у ході якого він виражався нецензурною лайкою, шкоди великої не наніс;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.02.2026.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вони є неналежними доказами на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що вони не містять інформації про настання будь яких наслідків для психічного здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , таких як побоювання за свою безпеку чи емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.

Факт настання, негативних наслідків для її психічного здоров`я внаслідок вищеописаних дій ОСОБА_1 потерпіла заперечує у свої письмових поясненнях до суду.

У письмових поясненнях наданих працівникам поліції, вона зазначає, що дійсно мав місце конфлікт між нею та сином, водночас шкоди великої від цього не настало.

Будь які інші докази, як то показаннями технічних приладів та технічних засобів, пояснення свідків, зокрема працівника соціальних служб у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд не може погодитись із наведеним у протоколі про адміністративне правопорушення формулюванням, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, оскільки всупереч вимог ч.2 ст.251 КУпАП не були надані належні та допустимі докази, передбачені ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження факту настання шкідливих наслідків для потерпілої ОСОБА_2 у вигляді заподіяння шкоди її психічному здоров`ю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події й складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з нього не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Данько