Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №728/1525/25 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1525/25

Номер провадження 1-кп/728/29/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 12025275500000033 від 01.05.2025 року відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, вдівця, пенсіонера, особи з інвалідністю 3 групи безстроково, утриманців не маючого, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.04.2025 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись на земельній ділянці, що розташована за адресою: с. Тиниця в кінці вулиці Польова Ніжинського району Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи в обох своїх руках палицю, наніс близько трьох ударів по лівому плечу, близько п`яти ударів по правому плечу, по правій руці близько шести ударів, а також наніс близько чотирьох ударів по спині ОСОБА_5 , після чого, ОСОБА_5 піднявся зі стільця та повернувся обличчям до ОСОБА_7 , а останній наніс ще близько двох по правій нозі; в результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді гематом обох верхніх кінцівок та правої гомілки, що відповідно до висновку експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи не значну стійку втрату працездатності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вини у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнав і показав, що 28.04.2025 року йому зателефонувала односельчанка ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_5 на земельній ділянці, яку він ( ОСОБА_7 ) використовує, випасає кіз. Взявши по дорозі палицю, з метою оборонятися від ОСОБА_5 , який має газовий балончик та носить його з собою, поїхав на город, де знаходився ОСОБА_5 . Був з вилами, оскільки їхав з іншого городу, де виконував його обробіток. Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не наносив. Натомість останній, після зауваження з приводу неналежного місця випасу худоби, схопив його за кишеню одягу, вдарив лобом в голову, потім бив по різних частинах тіла, погрожував. При цьому, у ОСОБА_5 у руках був ніж. В провадженні Бахмацького районного суду Чернігівської області перебуває на розгляді інше кримінальне провадження з приводу нанесення йому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, за яким він ( ОСОБА_7 ) визнаний потерпілим, а ОСОБА_5 обвинуваченим. Він особисто не наносив ударів ОСОБА_5 .

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, його вина підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив факт нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та показав, що 28.04.2025 року в обідній час випасав кіз. Раптом до нього ззаду підійшов ОСОБА_10 , який тримав в одній руці палицю, а в іншій вила, і нічого не пояснивши, почав бити його палицею, яку взяв обома руками, відкинувши вила, по всіх частинах тіла декілька разів, а потім по нозі. В подальшому він вихопив палицю у ОСОБА_7 . Підтверджує кількість та механізм нанесених йому ударів ОСОБА_7 , зазначених в обвинувальному акті. Просив призначити обвинуваченому покарання в максимальному розмірі.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердила факт конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і показала, що не була очевидцем вказаних подій. Від односельчанки ОСОБА_9 дізналася, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_7 , і останній лікувався в лікарні. Сутичка між ними сталася у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 випасав кіз на городі, яким користується ОСОБА_7 ОСОБА_9 повідомила дітей ОСОБА_7 , коли останнього побив ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що 28.04.2025 року зателефонував її чоловіку свекор ОСОБА_7 та повідомив, що його побив ОСОБА_5 . Разом з чоловіком ( ОСОБА_10 ) вони пішли на місце події, де ОСОБА_5 випасав кіз на городі, належному ОСОБА_7 . При цьому у руках ОСОБА_5 були ніж, газовий балончик та палиця. ОСОБА_7 був дуже побитий. ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_7 побив його та показав пошкоджене коліно.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що не був очевидцем подій. 28.04.2025 року в обідній час до нього додому за адресою АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_7 та попросив зателефонувати його синові, оскільки його телефон розрядився. При розмові ОСОБА_7 просив сина прийти та повідомив, що його побив ОСОБА_5 . Всі разом пішли на місце події, де ОСОБА_5 випасав кіз на чужому городі. У руках останній тримав ніж. ОСОБА_5 заперечував факт побиття ОСОБА_7 та пояснював, що це ОСОБА_7 побив його і показав ссадину на коліні. У ОСОБА_7 було розбите обличчя, він пояснював, що в ході сварки з ОСОБА_5 за неналежний випас худоби, останній розірвав йому куртку, повалив і бив. ОСОБА_7 може охарактеризувати як спокійного та адекватного. ОСОБА_5 ж не може охарактеризувати позитивно, оскільки на нього є нарікання з боку односельців.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердила факт конфлікту між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та показала, що 29.04.2025 року спілкувалася по телефону з ОСОБА_7 , який доводиться їй вітчимом. В ході розмови останній повідомив про побиття ОСОБА_5 та скаржився на погане самопочутя. Їхати в лікарню відмовився. Наступного дня вона викликала йому швидку, оскільки його стан значно погіршився. ОСОБА_7 внаслідок отриманих травм лікувався в лікарні, не повідомляв, що бив ОСОБА_5 та спричинив йому тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_15 , яка доводиться дружиною потерпілому, в судовому засіданні пояснила, що 28.04.2025 року чоловік пішов випасати кіз на земельній ділянці комунальної власності. З його слів їй стало відомо, що ОСОБА_7 побив ОСОБА_5 . Як пояснив останній: сидів на на стільці, кози занепокоїлися, він озирнувся і побачив ОСОБА_7 , який стояв позаду, та тримав вила і палицю в руках. Вила кинув, а палицею бив по всіх частинах тіла, потім по нозі. ОСОБА_5 вихопив палицю у ОСОБА_7 , отямився та пішов додому. На плечах і руках у чоловіка бачила синці, були пошкодження на нозі. Внаслідок отриманих ушкоджень чоловік звертався в лікарню за медичною допомогою.

Свідок ОСОБА_16 , який працює на посаді поліцейського СРПП № 1 ВП № 1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУН в Чернігівській області, в судовому засіданні показав, що за наслідками виклику ОСОБА_7 , виїздили на місце події; приїхала карета швидкої допомоги, надала медичну допомогу ОСОБА_7 ; ОСОБА_5 пояснював, що конфлікт між ними виник на полі з приводу використання земельної ділянки для випасу худоби; ОСОБА_5 пояснював, що захищався, та не бив ОСОБА_7 ; ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_5 побив його палицею, між ними неприязні стосунки; у ОСОБА_7 були тілесні ушкодження; у ОСОБА_5 не бачив тілесних ушкоджень зовні, останній повідомив що його побив палицею ОСОБА_7 внаслідок конфлікту.

Свідок ОСОБА_17 , який працює на посаді інспектора СРПП № 1 ВП № 1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУН в Чернігівській області, в судовому засіданні показав, що за наслідками виклику ОСОБА_7 , виїздили разом з ОСОБА_16 на місце події: с. Тиниця вул. Польова; приїхала карета швидкої допомоги, надала медичну допомогу ОСОБА_7 , який вказував, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_5 внаслідок конфлікту; з`ясовували, за яких обставин були нанесені тілесні ушкодження; ОСОБА_7 пояснював, що зробив зауваження ОСОБА_5 з приводу випасу худоби, однак останній агресивно відреагував та наніс тілесні ушкодження; у ОСОБА_7 він особисто не бачив тілесних ушкоджень, оскільки його відразу забрала швидка допомога; ОСОБА_5 з тілесних ушкоджень показував синці на руках, нозі, точно не пам`ятає.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується також матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким 01.05.2025 року розпочато кримінальне провадження за № 12025275500000033 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, де зазначено, що 01.05.2025 року до відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що 28.04.2025 року близько 14 год 00 хв, перебуваючи в с. Тиниця, отримав тілесні ушкодження (а.к.п.1);

- протоколами про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.04.2025 року та 01.05.2025 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_5 29.04.2025 року та 01.05.2025 року звернувся до ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області та повідомив про те, що 28.04.2025 року близько 14 год 00 хв в кінці вулиці Польової в с. Тиниця, на пасовищі, з невідомих на те причин ОСОБА_7 побив його палицею по тулубу, завдавши йому тілесні ушкодження, зокрема і у вигляді синців на нозі та правій руці (а.к.п. 10, 12);

- висновком експерта за № 45 від 06.05.2025 року за наслідками проведеної судово-медичної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були встановлені тілесні ушкодження у вигляді гематом обох верхніх кінцівок та правої гомілки; орієнтовна давність виникнення відмічених тілесних ушкоджень становить не пізніше 11 години 40 хвилин 30 квітня 2025 року. Більш категорично висловитися про давність їх утворення не є можливим через відсутність повної описової характеристики ушкоджень і наданих медичних документах. В утворенні їх могла мати місце не однократна (в загальній кількості не менше п`яти) дія тупого чи тупих предметів по механізму удару, при цьому місцем прикладання травмуючої сили були обидві верхні кінцівки та права гомілка потерпілого, а особливості їх характеру та локалізації не виключають можливості виникнення за умов, викладених у постанові про доручення проведення судово-медичної експертизи, а сам: «…наніс ОСОБА_5 близько 5 ударів в область його лівого плеча та близько 5 ударів в область його правого плеча. В цей час ОСОБА_5 хотів піднятися зі стільця, але від отриманих ударів упав на землю обличчям, а ОСОБА_7 продовжував хаотично бити палицею по тілу ОСОБА_5 , в тому числі по його правій нозі…» та виключають можливість одномоментного утворення в умовах падіння на площині, в тому числі, якому могло передувати можливе прискорення тіла (удар або поштовх); за ступенем тяжкості вони як в комплексі так і окремо, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які не спричинили короткотривалий розлад здоров`я чи незначну втрату працездатності (а.к.п. 22-23);

- відеозаписом з боді - камери поліцейських ВП № 1 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, які 29.04.2025 року виїздили за викликом в с. Тиниця, який записано на диск CD, який було прослухано та переглянуто в судовому засіданні, та протоколом його огляду від 05.05.2025 року, на якому відображено три відео, на яких: 1) ОСОБА_7 вказує, що його побив ОСОБА_5 ; 2) ОСОБА_18 - дружина потерпілого зазначає обставини, які повідомив їй чоловік з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , говорить, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 побилися; 3) ОСОБА_5 повідомляє, що ОСОБА_7 почав його бити; (а.к.п. 25-27);

- постановою від 05.05.2025 року, якою відповідно до статті 98 КПК України визнано речовим доказом диск з відеозаписами з боді-камер працівників СРПП за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а.с.28);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.05.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого останній показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та пояснив обставини виниклого між ними конфлікту (а.к.п.29-31, 32-34).

Проаналізувавши вищенаведені докази разом з матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_7 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно; вина у скоєному в судовому засіданні доведена повністю належними та допустимими доказами, а їх сукупність не залишає розумного сумніву у його винуватості, у зв`язку з чим доводи захисника щодо необхідності ухвалення виправдувального вироку на підставі ч.1 ст. 373 КПК України не заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує характер вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи безстроково, пенсіонер, його сімейний стан, вину не визнав, добровільно не відшкодував заподіяної шкоди потерпілому, а також думку потерпілого ОСОБА_5 з приводу призначення покарання обвинуваченому.

Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_7 не настало тяжких наслідків.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_7 характеризується позитивно.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, визначивши його в максимальному розмірі, оскільки таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді громадських та виправних робіт, які передбачені санкцією ст. 125 ч. 1 КК України, обвинуваченому не може бути призначено, з урахуванням положень ч.3 ст.56 КК України та ч.2 ст. 57 КК України, оскільки ОСОБА_7 досяг пенсійного віку.

Цивільних позовів по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: диск з відеозаписом з боді-камер працівників СРПП за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається потерпілому, обвинуваченому, його захиснику, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1