Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №127/3232/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3232/26

Провадження № 3/127/726/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 26.01.2026: «26.01.2026 о 23:00 год у м. Вінниця по вулиці Льва Толстого, 13, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв позаду. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим ОСОБА_1 порушив п.10.9 ПДР».

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання SMS-повістки та повістки за адресою місця проживання. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 26.02.2026 ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 127/3232/26.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З диспозиції статті 124 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Означена норма є бланкетною, тобто відсилає до конкретних ПДР, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

Відповідно до пункту 10.9 ПДР «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

За диспозицією статті 124 КУпАП: між діями водія з порушення ПДР та спричиненим ДТП з пошкодженнями має буди необхідний причинно-наслідковий зв`язок.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 від 26.01.2026, він зазначає, що 26.01.2026 виїжджав із двору будинку в якому мешкає. Зважаючи на те, що дзеркала та вікна автомобіля були вкриті льодом (температура повітря (-1 градус)). ОСОБА_1 відкрив переднє вікно та попросив допомоги у незнайомого громадянина, так як виїжджав з двору заднім ходом. ОСОБА_1 зазначає, що рухався повільно, постійно спостерігав за дорожньою ситуацією праворуч від нього, так як мав намір виїхати з двору на вул. Степана Бандери і рухатись по вулиці Степана Бандери у напрямку вулиці Гоголя. ОСОБА_1 чітко бачив, що на частині вулиці Степана Бандери, на яку він мав намір виїхати з двору заднім ходом транспортних засобів не було.

Далі у поясненнях від 26.01.2026 ОСОБА_1 зазначає, що у такий спосіб (з допомогою сторонньої особи) автомобіль під керуванням ОСОБА_1 виїхав з двору, перебував біля виїзних воріт ОСОБА_1 відчув, що його автомобіль зіткнувся з перешкодою. Саме в цей момент в дворі будинку ОСОБА_1 здійснював поворот автомобіль служби таксі Фольксваген, який у дворі мав забрати пасажирів. В результаті маневру зазначеного авто (VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 ), водій якого не оцінив дорожню ситуацію та погодні умови, а також обрав занадто велику швидкість, при здійсненні заїзду у двір відбулось зіткнення автомобілів.

Зміст письмових пояснень ОСОБА_1 вказує на дотримання ним в якості водія автомобіля TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 вимог пункту 10.9 ПДР.

В письмових поясненнях ОСОБА_2 від 26.01.2026 зазначає, що він 26.01.2026 припаркував автомобіль VOLKSWAGEN CADDY у дворі за адресою: вулиця Льва Толстого, 13, місто Вінниця. Водій автомобіля TOYOTA CAMRY здавав заднім ходом. ОСОБА_2 сигналив йому, свідки показували щоб не їхав, однак водій все одно здав назад та пошкодив автомобіль ОСОБА_2 ..

В письмових поясненнях ОСОБА_3 від 26.01.2026 зазначає, що водій TOYOTA CAMRY, виїжджаючи з двору не побачив, що водій VOLKSWAGEN CADDY вже заїжджав, та врізався у автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, водій якого сигналив, а очевидці свистіли, що є перешкода, але водій TOYOTA CAMRY не зреагував і в`їхав у VOLKSWAGEN CADDY заднім ходом.

Суд оцінює письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як такі, що категорично заперечуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.01.2026.

Водій автомобіля VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 є учасником ДТП, а відтак, такою ж зацікавленою особою, як і водій TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .. А тому, у випадку категоричного заперечення одним водієм пояснень іншого водія, суд не може надати переваги жодному з них.

Пояснення ОСОБА_3 суд відхиляє, оскільки в самих своїх поясненнях ОСОБА_3 не вказує, яке вона має відношення до ДТП, а з матеріалів справи, як-то: з пояснень ОСОБА_2 , пояснень ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи – не вбачається роль і участь ОСОБА_3 в означеній дорожньо-транспортній події, і тому в суду відсутні відомості про те, чи дійсно ОСОБА_3 відомі обставини події та за яких умов.

Окрім Схеми місця ДТП від 26.01.2026 та письмових пояснень обох учасників ДТП ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), які протилежні за змістом один одному, а також пояснень ОСОБА_3 , відомості про причетність якої до ДТП взагалі відсутні,інших доказів особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, суду не надано.

На схемі місця ДТП від 26.01.2026 року зафіксовано взаємне розташування автомобілів в момент ДТП. Означене розташування автомобілів може відповідати як поясненням водія автомобіля VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так і протилежним їм за змістом поясненням водія TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ..

Відеозапису з місця ДТП та будь-яких інших достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні 26.01.2026 року ДТП – матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших достатніх доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.

Таким чином, при наявності двох протилежних версій, одна з яких достатньо не підтверджена матеріалами справи, а інша достатньо не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Дослідивши всі матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.9 ПДР та вчиненні внаслідок цього 26.01.2026 року ДТП – виявилась не доведеною достатніми доказами у справі. Надані докази викликають у суду обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП виявилась не доведеною достатніми доказами у справі, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: