Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №127/4003/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4003/26

Провадження № 3/127/894/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №083161 та №083162 від 04.02.2026, вбачається, що 04.02.2026 о 00 год. 50 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру: штовхав, давав стусани, висловлював образи та нецензурну лайку в бік потерпілої, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих діяннях не визнав. По суті справи суду повідомив, що будь-якої шкоди психологічного чи фізичного характеру, як дитині, так і дружині він не заподіював.

Так, дійсно 04.02.2026 між ним та дружиною відбувся словесний конфлікт на побутовому ґрунті в ході якого дружина під впливом душевного хвилювання викликала поліцію, яка по приїзду не встановлюючи будь-яких обставин справи, склала вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення. Натомість в той же день, він з дружиною порозумілись та надалі продовжують спільно проживати однією сім`єю.

Потерпіла ОСОБА_3 надала суду лист в якому зазначила, що дійсно 04.02.2026 у їх сім`ї відбувся конфлікт під впливом сильного душевного хвилювання в результаті збігу накопичених життєвих проблем, особистої психологічної кризи у наших сімейних стосунках, відсутності нашого взаємного та спільного порозуміння з пошуку шляхів виходу з тяжких сімейних обставин.

Разом з тим, в результаті вищевказаного конфлікту, як її, так і їхній спільній дитині, не було завдано будь-якої (жодної) психологічної чи фізичної шкоди здоров`ю. А тому, потерпіла ОСОБА_3 просила суд закрити провадження у справі щодо її чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №083161 та №083162 від 04.02.2026, вбачається, що 04.02.2026 о 00 год. 50 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру: штовхав, давав стусани, висловлював образи та нецензурну лайку в бік потерпілої, чим завдав фізично-го болю та психологічних страждань.

Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Склад адміністративного правопорушення – це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено наступне:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14);

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За змістом статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У даному випадку, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_3 , як зазначено у протоколі, вчинення діянь психологічного та фізичного характеру завдано шкоди здоров`ю потерпілій.

Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Разом з тим, потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що внаслідок вказаного конфлікту будь-якої шкоди фізичному або психічному здоров`ю, як її, так і її спільній дитині не було завдано.

Факт написання ОСОБА_3 заяви про вчинення правопорушення автоматично не утворює склад правопорушення у виді домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

На думку суду, працівники поліції з певним формалізмом віднеслись до своїх обов`язків щодо повного та всебічного розгляду заяви ОСОБА_3 з метою підтвердження чи спростування сказаного ОСОБА_3 , склали матеріали про адміністративні правопорушення та направили їх до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, на суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 9, 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: