Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №760/29090/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/29090/25 2/760/3278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з квітня 2015 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім часом, сімейне життя між ними поступово погіршувалися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Вони мають різні погляди на шлюб та сімейне життя. З лютого 2024 року спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе і є таким, що суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2025 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, в якій відповідачу в порядку статті 178 ЦПК України встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. 16 лютого 2026 року представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду невідомо.

12 лютого 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача, в якій просила розглядати справу у відсутність відповідача та його представника та проти розірвання шлюбу не заперечував.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що 30 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно 09 серпня 2016 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 895.

Після реєстрації шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13 січня 2017 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.

Відповідач позовні вимоги визнав про що зазначив у заяві.

Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просить відновити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_6 ».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований від 30 квітня 2015 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 895.

Відновити позивачу ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. М. Ішуніна