Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №754/17912/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/17912/24

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4440/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Скрипки О.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором позики к розмірі 93 772,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 1-5).

На обґрунтування позову зазначав, що 05.04.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3558060424.

Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.2 Договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 14 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, 2.6.2, 2.6.3 цього договору, його додатків.

Основні умови договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. Тип кредиту - кредит; п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. Дати надання кредиту: 05.04.2024 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; п. 2.6.2. Знижена процентна ставка 1,7% в день.

Посилався на те, що ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок у розмірі 14 000 грн.

Однак, відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість перед позивачем у розмірі 93 772,00 грн., з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 79 772,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими по 20.12.2024 року включно (а.с. 1-5).

23.06.2025 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог, вказуючи на відсутність доказів того, що укладення кредитного договору відбулось в порядку, визначеному чинним законодавством, в тому числі немає доказів проведення ідентифікації, підписання кредитного договору кредитодавцем тощо. Відповідач стверджував, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору, що свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимим доказами факту отримання ним від позивача будь яких коштів. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що нарахування процентів за кредитним договором не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» встановлюється максимальна процентна ставка у розмірі 1 %, а позивач не привів норми договору позики відповідно до вказаної норми, а тому умови договору в цій частині є нікчемними. Посилаючись на викладені обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 87-94).

24.06.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача - ОСОБА_2 , в якій вказувала на наявність належних доказів укладення договору, надання відповідачу кредитних коштів, а також обґрунтованість нарахування відсотків, в зв`язку із чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 96-101).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3558060424 від 05 квітня 2024 року у розмірі 61 824,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 47 824,00 грн - заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1597,09 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 125-131).

Не погодившись з рішенням районного суду, 08 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 136-153).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції витребувано додаткові докази по справі, однак, позивачем під час звернення до суду з вказаним позовом не зазначалось про неможливість подання будь-яких доказів, крім того, суд не встановлював додатковий строк для подання доказів. Клопотання про витребування доказів було подано більше нід через шість місяців після подання позову, відтак, таке клопотання подано з порушенням строку та без обґрунтування вжиття заходів направлених на отримання доказів самостійно.

Вказував, що в матеріалах справи відсутня оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація, чи проходила особа, яка нібито уклала кредитний договір, ідентифікацію, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи, яка нібито проходила ідентифікацію по прийняття пропозиції, відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладенні договору.

Матеріали справи не містять жодного доказу укладення договору між сторонами в порядку, визначеному законодавством.

Вважав, що суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок доведення обставин не укладення договору в електронному вигляді на відповідача, оскільки позивач мав надати суду відповідні докази, як особа, в розпорядженні якої мають перебувати такі докази, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування коштів на його рахунок.

Також, позивачем не надано до суд жодного доказу, який би свідчив про отримання відповідачем коштів, проте, судом першої інстанції вказана обставина була проігнорована. Звертав увагу, що з наданої квитанції утримувачем коштів є АТ «Сенс Банк», а не ОСОБА_1 .

При цьому, виписка по рахунку відповідача отримана районним судом із порушенням норм процесуального права, а тому не повинна братись до уваги.

Посилався на те, що ЗУ «Про споживче кредитування» встановлюється максимальна процентна ставка у розмірі 1 %, а позивач не привів норми договору позики відповідно до вказаної норми, а тому умови договору в цій частині є нікчемними (а.с. 136-153).

Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Так, про розгляд справи апеляційним судом 26 лютого 2026 року апелянт ОСОБА_1 був сповіщений 17 грудня 2025 року повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення. Позивач ТОВ «Іннова Фінанс» та його представник- Шведка Д.І. про розгляд справи апеляційним судом 26 лютого 2026 року були сповіщені 17 грудня 2025 року, кожен окремо, повідомленням до Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (а.с. 163-166).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2024 року між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 3558060424, який підписаний останнім електронним підписом з одноразовим ідентифікатором q2kpprggg 05.04.2024 08:44 (а.с. 34-44).

Згідно п 2.1 договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери).

Згідно п. 3.1.договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Договором визначені основні умови щодо надання коштів у позику:

п 2.3 Сума кредиту - 14 000 грн.;

п. 2.4. Тип кредиту - кредит;

п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;

п. 3.2. Дати надання кредиту: 27.10.2024 року або наступний за ним календарний день;

п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору;

п. 2.6.2. Знижена процентна ставка 1,7 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо позичальник 05.05.2024 року сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки. є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки».

п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів;

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі;

Згідно умов п. 2.5.1 договору у позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в Особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності позичальника;

Відповідно до вимог п. 2.6.3 договору, протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для позичальника у випадку та на умовах: визначених в п. 2.6.2 договору та/або умовами Програми лояльності та/або умовами Правил та/ або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій позичальнику, зокрема, у випадку отримання позичальником знижки на стандартну процентну ставку.

Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору, та вказаний договір підписаний сторонами.

16.05.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір про надання послуг з приймання та переказу платежів №160523/1, відповідно до якого клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send (а.с. 6-10).

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 14 000 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19818-1354-98978885, з якої вбачається, що 05.04.2024 року о 08:44 було здійснено переказ на суму 14 000 грн., платник - ТОВ «Іннова Фінанс», надавач платіжних послуг платника ТОВ ФК «Контрактовий дім», призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова фінанс» поповнення картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с. 26).

Також, виконання позивачем умов договору підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 03.09.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250825/96090-БТ з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту НОМЕР_3 . З долученої до листа виписки по рахунку відповідача вбачається зарахування 05.04.2024 року грошових коштів в розмірі 14 000,00 грн.(а.с. 121-122).

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» свого обов`язку за спірним кредитним договором.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що стороною позивача не було доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору, передання грошових коштів від кредитодавця позичальнику за кредитним договором, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором q2kpprggg (а.с. 34-44).

Зі змісту договору слідує, що відповідач при його оформленні зазначив свої персональні дані.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача - НОМЕР_2 , про що свідчить кредитний договір, в якому зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , ідентифікаційний код, паспортні дані, відомості щодо його місця проживання, номер телефону та його банківський рахунок.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах, шляхом підписання кредитного договору , та інших супутніх документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором q2kpprggg.

Отже, підписанням кредитного договору про надання грошових коштів у позику № 3558060424 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором q2kpprggg відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про усі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 14 000 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 19818-1354-98978885, з якої вбачається, що 05.04.2024 року о 08:44 було здійснено переказ на суму 14 000 грн., платник - ТОВ «Іннова Фінанс», надавач платіжних послуг платника ТОВ ФК «Контрактовий дім», призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова фінанс» поповнення картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с. 26).

Також, виконання позивачем умов договору та отримання кредитних коштів позичальником ОСОБА_1 підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 03.09.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250825/96090-БТ з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту НОМЕР_3 . З долученої до листа виписки по рахунку відповідача вбачається зарахування 05.04.2024 року, тобто у день укладення кредитного Договору, обумовлених останнім грошових коштів в розмірі 14 000,00 грн. (а.с. 121-122).

Вищевказане свідчить про те, що позивачем свої зобов`язання виконано та надано відповідачу кредитні кошти. Проте відповідач не виконав своїх зобов`язань, викладених у договорі позики, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідачапро те, що представником позивача подано клопотання про витребуваннядоказів, однак, на думку апелянта, дане клопотання не відповідає нормам цивільного процесуального закону та не підлягало до задоволення, оскільки сторона позивача про неможливість подання доказів разом із позовною заявою суду не повідомляла, та доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу суду не надала, будь-якого клопотання про продовження пропущеного строку на подання доказів позивачем не подано, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 179 ЦПК у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.3-5 ст.178 ЦПК відзив повинен містити:1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Положення вище викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідь на відзив на позовну заяву за своєю суттю містить пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення із посиланням на відповідні докази та норми права.

У свою чергу, проаналізувавши надану ТОВ «Іннова фінанс» відповідь на відзив, колегія суддів зауважує, що пояснення та клопотання про витребування доказів були надані позивачем на спростування доводів, викладених відповідачем у відзиві на позов, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення такого клопотання та прийняття до уваги витребуваних доказів під час вирішення спору у даній справі.

Клопотань про витребування електронного доказу з метою перевірки достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа (кредитного Договору) сторони по справі не заявляли, а у суду відсутні сумніви у достовірності наданих доказів укладання вищевказаного кредитного Договору та отримання позичальником за вищевказаним Договором кредитних коштів. Крім того, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не збирає докази по справі з власної ініціативи, оскільки не наділений такими повноваженнями процесуальним законом.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом першої інстанції розміру заборгованості за процентами, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Так, Законом України «Про внесення змін по деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими відповідно встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) 1,5 %.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зі змісту підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 32 Закону України «Про законотворчу діяльність» встановлено, що перехідні положення нормативно-правового акта - це порядок переходу від існуючого регулювання до регулювання, передбаченого нормативно-правовим актом.

Тобто, вимоги пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24.12.2023) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.

Водночас у справі, що переглядається, договір про надання грошових коштів у позику № 3558060424 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено 05 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати денну процентну ставку лише у розмірі 1 %.

За таких обставин, апеляційний суд з метою встановлення дійсного розміру заборгованості за процентами уважає за необхідне здійснити перерахунок такої, виходячи із встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки - 1 %.

Отже, враховуючи викладене, розмір заборгованості за процентами у цій справі становить 36 400 грн (14000 (тіло кредиту) х 1% (розмір процентної ставки) х 260 (кількість днів у періоді).

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 50 400 грн (14000 (тіло кредиту) + 36 400 грн (заборгованість за процентами)).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

На підставі наведеного, колегія суддів уважає за необхідне частково задовольнити вимоги апеляційної скарги та змінити рішення суду в частині визначення суми заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 3558060424 від 05 квітня 2024 року, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» 50 400 грн. заборгованості за вказаним договором, з яких 14000 - заборгованість за тілом кредиту, 36 400 - заборгованість за процентами.

Щодо судового збору.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржуване рішення дійшов висновку про зміну рішення суду, судові витрати підлягають перерозподілу.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено в загальній сумі на 52,39 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 634,54 грн. (а.с. 33) за розгляд справи судом першої інстанції, тому рішення суду в цій частині також підлягає зміні шляхом зменшення.

Крім тогою, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 839,36 грн. (18,48 % задоволених вимог апеляційної скарги).

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року - змінити, шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 3558060424 від 05 квітня 2024 року з 61 824 грн. до 50 400 грн., з яких 14 000 - заборгованість за тілом кредиту, 36 400 - заборгованість за процентами, а також зменшити витрати по сплаті судового збору до 634,54 грн.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ - 44127243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 839,36 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 02 березня 2026 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов