Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №756/2646/26 — Оболонський районний суд міста Києва

27.02.2026 Справа № 756/2646/26

Справа № 756/2646/26

№ 1-кп/756/1235/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 21.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000042, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Києві, громадянин України, здобув середню освіту, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований у ТОВ «ПРОМОУШН АУТСОРСИНГ» на посаді експедитора, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

Так, встановлено, що він, 06 грудня 2025 року, близько 23 годин, перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час в одній з кімнат вищевказаної квартири знаходилась неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спілкувались зі своєю сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей же день та час, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, у ході якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 вирішила допомогти своїй сестрі та втрутилась у конфлікт між останньою та ОСОБА_3 .

Тоді ж, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до неповнолітньої ОСОБА_4 , між ОСОБА_6 та неповнолітньою ОСОБА_4 , розпочався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення неповнолітній ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, 06.12.2025, близько 23 год. 20 хв., ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, умисно, із застосуванням фізичної сили повалив неповнолітню ОСОБА_4 на підлогу, взяв її за волосся та протягнув по підлозі, після чого наніс близько 6 ударів кулаками обох рук та ногами в область голови останньої.

У подальшому, ОСОБА_5 руками відтягнула ОСОБА_3 від ОСОБА_4 , з метою припинення нанесення ним тілесних ушкоджень останній.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 умисно спричинив неповнолітній ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме: синці в лобній ділянці ліворуч з переходом на верхнє повіко лівого ока, на повіках лівого ока з переходом на лівий скат носа в верхнє-середній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на внутрішній поверхні лівого передпліччя на межі середньої та нижньої третини, на внутрішній поверхні правого плеча в верхній третині, на зовнішній його поверхні в середній третині, на лівій молочній в проекції верхнє-внутрішнього квадранту, на тильній поверхні правого передпліччя в середнє-нижній та в нижній третинах, на тильній поверхні правої кисті в проекції 1 п`ясної кістки та проксимального кінця З п`ясної кістки, що за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я), чим реалізував свій протиправний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за №12026105050000042 від 21.01.2026 року вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками - «умисного легкого тілесного ушкодження».

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_3 , був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_7 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.

ОСОБА_3 , в поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 125 КК України за ознаками - «умисного легкого тілесного ушкодження»

Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, даних про особу обвинуваченого, а саме який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, спокій громадян не порушує, веде нормальний спосіб життя, скарг від мешканців будинку не надходило.

Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням викладених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних, які характеризують особу обвинуваченого: який раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, спокій громадян не порушує, веде нормальний спосіб життя, скарг від мешканців будинку не надходило, наявності обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Саме така міра покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною, достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Потерпілою у кримінальному провадженні визнано - неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Законний представник неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 50, 51, 53, 65 КК України, ст. ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 26 КВК України він має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документів про сплату штрафу.

Запобіжний захід не обирати.

Матеріали кримінального провадження № 12026105050000042 залишити при матеріалах справи № 756/2646/26, провадження № 1-кп/756/1235/26.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1