Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №752/28487/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/28487/25

Провадження №: 3-зв/752/2/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 березня 2026 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дмитрук Н.Ю., за участі секретаря судових засідань Гай А.В., заявника Устенка І.О. - представника потерпілого ОСОБА_3, особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , розглянувши заяву Устенка І.О. в інтересах ОСОБА_3 про відвід головуючому судді Бушеленко Оксані Валеріївні у справі № 752/28487/25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановив:

адвокат Устенко І.О. в інтересах ОСОБА_3 заявив відвід судді Бушеленко О.В. від розгляду справи № 752/28487/25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за знаками адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказана заява обґрунтовується наступним. Розгляд справи призначено на 12-25 год. 21.01.2026. До службового кабінету судді № 37 прибув потерпілий ОСОБА_3 та його представник. Перебуваючи безпосередньо біля дверей службового кабінету судді побачили, що о 12-20 год. суддя Бушеленко О.В. особисто відкрила двері свого кабінету та вийшла з нього побачивши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 сказала:- «О ви вже тут?» (що на думку потерпілого вказує на особисте знайомство судді та особи, що притягається до відповідальності) «Чому ви не сказали що вже на місці?». Потім розуміючи, що біля дверей знаходяться сторонні особи суддя Бушеленко О.В. запитала чи є хтось по цій справі. На вказане запитання він та потерпілий ОСОБА_4 повідомили, що так вони також в даній справі. Після чого, суддя запросила всіх до службового кабінету для розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Вказаний факт, на думку Устенка І.О. вказує, що суддя Бушеленко О.В. особисто знала особу що притягається до адміністративної відповідальності, що прямо вказує на позапроцесуальне спілкування між учасниками процесу.

Про те, що між суддею та особою, що притягається до адміністративної відповідальності склалися дуже довірительні відносини, на думку Устенка І.О. , свідчить фраза судді «Чому ви не сказали, що ви на місці?», вважає, що ця фраза поставила під питання неупередженість суду. Для представника потерпілого незрозуміло чому Суд так відноситься до сторони процесу, впізнає її, та виказує турботу про особу яка притягається до відповідальності.

В подальшому особа, що притягається до адміністративної відповідальності заявив клопотання про те, що він звернувся до приватного експерта та потребує час для надання до суду висновку автотехнічної експертизи. Суддя вказала так і запитала скільки часу необхідно для проведення експертизи, що на думку представника потерпілого є порушенням процесу. За свого досвіду зазначав, що сторона по справі має право надати докази своєї невинуватості. Однак як правило спочатку ставиться питання про призначення експертизи в судовому засіданні чи з`ясуванні позиції про надання доказів самостійно. Що в даному випадку взагалі проігноровано.

Вважав, що в даній ситуації є неприпустимим те, що суд сам має можливість призначити експертизу, однак особа, що притягається до адміністративної відповідальності не просить призначити цю експертизу, а просить час на надання висновку на що Суд погоджується. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності не надала жодних доказів, що він звернувся до експерта та те, що дане дослідження проводиться. При спілкуванні між особою, що притягається до відповідальності та судом складається враження, що вони завчасно домовились про такий сценарій розгортання події.

На клопотання представника потерпілого про виклик до суду експерта автотехніка ОСОБА_5 , що виконував у справі наявну експертизу Суд зазначив що не вбачає в цьому необхідності. За таких обставинах, вважають, що в діях судді Бушеленко О.В. вбачається зацікавленість в прийнятті рішення на користь ОСОБА_2 , що вказують ознаки про позапроцесуальне спілкування між суддею та особою, що притягається до адміністративної відповідальності та прихильність Суду до особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, на думку потерпілого суддя не може брати участь у даному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У судовому засіданні адвокат Устенко І.О. підтримав подану заяву, вважав, що суддя мала позапроцесуальне спілкування, порушила процес.

ОСОБА_2 , на якого складено протокол, вважав підстави для відводу надуманими.

Ознайомившись із змістом заяви про відвід, суд дійшов таких висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачає відводу судді, проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства мають відповідні статті про відвід, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосовувати аналогію права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому наявні підстави для розгляду заяви про відвід по суті.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (п.п. 66, 67) зазначено, що «Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255,с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).»

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Як на підставу, яка свідчить про упереджене судді Бушеленко О.В. ставлення, заявник посилається на те, що суддя в коридорі звернулась до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що на його думку свідчить про позапроцесуальне спілкування, задоволення клопотання про відкладення розгляду для надання часу особі, що притягається до адміністративної відповідальності отримати висновок експерта та відмову у задоволенні клопотання про виклик до суду експерта автотехніка ОСОБА_5 .

Разом із тим, суб`єктивне сприйняття висловів судді не є підставою для відводу та не може свідчити про її упередженість. Доказів позапроцесуального спілкування суддею із особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суду не надано.

Сама по собі незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями і діями судді, під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу, а всі зазначені обставини можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції, у разі оскарження учасником прийнятого суддею рішення за результатами розгляду справи у суді першої інстанції.

Наявність інших підстав, які передбачені законом, що виключають можливість участі судді Бушеленко О.В.. у розгляді даної справи, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ч.7 ст. 56Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 75, 81 КПК України, ст.ст. 268, 271 КУпАП України, суд,-

постановив:

Відмовити адвокату Устенку І.О. у задоволенні заяви про відвід головуючої судді Бушеленко Оксани Валеріївни від розгляду справи № 752/28487/25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Ю. Дмитрук