Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №703/7095/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/7095/25

1-кп/703/226/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Сміла Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250350000630 від 02 жовтня 2025 року, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське Покровського району Донецької області, громадянина України, українця, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, з угодою про визнання винуватості від 21 жовтня 2025 року,-

встановив:

ОСОБА_5 порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», перебуваючи з 15.07.2025 по теперішній час на превентивних обліках Національної поліції (в базі інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС України) за категорією «Кривдник», неодноразово в період часу з липня 2025 року по вересень 2025 року, перебуваючи за місцем спільного проживання з співмешканкою, по АДРЕСА_1 , на ґрунті сварок і конфліктів, що виникали на побутовому рівні, умисно, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство по відношенню до співмешканки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто ОСОБА_7 неодноразово, систематично, вчиняв по відношенню до співмешканки - ОСОБА_8 , дії виражені у формі психологічного і фізичного насильства, які виражалися у вчиненні сварок, висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, штовханині, що призвело до її психологічних страждань, вразливістю, підвищеної тривожності, втратою сну, напруженості, нестійкого і погіршеного настрою, фізичної слабкості та виснаженості.

Зокрема, 14.07.2025, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки - ОСОБА_8 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою в її адресу, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю. Працівниками поліції відносно нього 14.07.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.08.2025 у справі № 703/4627/25 ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

21.07.2025, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки - ОСОБА_10 , домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була заподіяна шкода її психологічному здоров`ю. Працівниками поліції відносно нього 21.07.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.08.2025 у справі № 703/4953/25 ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП.

06.08.2025, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки - ОСОБА_4 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав її словесно, внаслідок чого була заподіяна шкода її психічному здоров`ю. Працівниками поліції відносно нього 06.08.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі № 703/5277/25 ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Однак, ОСОБА_7 , не зупиняючись на вчиненому, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності, правильних висновків для себе не зробив та знову близько 17:30 30.09.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_10 , домашнє насильство, а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, хапав за волосся та штовхав на підлогу, спричинивши їй фізичний біль, що призвело до психологічних страждань, які виявилися у формі негативних переживань та емоцій.

Згідно висновку експерта № 627 від 10.10.2025 за результатами судово- психологічної експертизи ситуація вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_4 зі сторони її співмешканця ОСОБА_5 , має істотний психотравмуючий характер, про що свідчить підвищена вразливість, напруженість, нестійкий та погіршений настрій, фіксованість на сімейні проблеми, пов`язане з цим почуття загальної психоемоційної та фізичної слабкості та виснаженості, внаслідок чого остання, зазнала істотних психологічних (моральних) страждань, у вигляді значних змін в емоційному стані, в індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані судом за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного і психологічного насильства, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.

21 жовтня 2025 року прокурор Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250350000630 від 02 жовтня 2025 року, та обвинувачений ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_6 , у даному кримінальному провадженні, на підставі ст.468, 469, 470, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126-1 КК України, обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні в обсязі підозри, сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Крім того, сторони угоди: погодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, а саме – 2 роки пробаційного нагляду з застосуванням на підставі п.5 ст. 91-1 КК України обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці; наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди, які визначені у ст.476 КПК України, щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримала, просила її затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за фактичними обставинами, вказаними у обвинувальному акті, просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому покарання, визначене вказаною угодою.

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.

Суд переконався, що укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань очевидна.

Відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, а також розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Враховуючи вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ознаками ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного і психологічного насильства, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, суд ураховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального провадження, обставини,що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, відсутність судимостей.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд при призначенні покарання приймає до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному; особу обвинуваченого, який є не судимим, за місцем проживання характеризується посередньо.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Як обставини, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст.69 КК України.

Згідно з ч.1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_5 основне покарання у межах санкції ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п.4 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (ч.4 ст.59-1 КК України).

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України, є необхідним, законним, справедливим та цілком достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.374, 474, 475 КПК України, ст.65, ч.1 ст.382 КК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити у кримінальному провадженні №12025250350000630 від 02 жовтня 2025 року угоду про визнання винуватості, укладену 21 жовтня 2025 року між прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_6 , за наявності письмової згоди потерпілої ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 обмежувальний захід:

- направити для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

Роз`яснити, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений потерпілим, обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1