Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №711/669/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/669/26

Номер провадження2/711/1127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Єлісєєва Надія Олексіївна, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №331/26, а.с.1-4).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10 липня 2018 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №960.

Перебуваючи в шлюбі, в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позову, подружні відносини між сторонами припинені; сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причини розпаду сім`ї – це різниця характерів, відсутність між позивачем та відповідачем взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості.

Також позивач у позові зазначає, що, на її переконання, надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення не принесли жодних результатів.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 10.07.2018 з відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 02 березня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.21-22).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Єлісєєва Н.О. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: позивач ОСОБА_1 - шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви: АДРЕСА_1 , що отримана цим учасником справи 12.02.2026 (а.с.28); представник позивача адвокат Єлісєєва Н.О. – шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 08.02.2026 о 06 год 04 хв 35 сек (а.с.26 зворот).

Водночас, разом із позовною заявою представник позивача адвокат Єлісєєва Н.О. подала заяву про розгляд справи без участі як позивача, так і її представника, позовні вимоги підтримала повністю, а також не заперечила проти заочного розгляду справи (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 02 березня 2026 року о 08 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим, 02 березня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 10 липня 2018 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №960, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 10.07.2018 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.10).

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане повторно 08 серпня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом з`ясовано, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не подав до суду заяви про надання строку на примирення, тобто не виявив волі на продовження перебування у шлюбі з позивачем.

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача і відповідача та збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди одного з них (у конкретному випадку позивача) на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд дійшов висновку, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і спільне надалі життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення, станом на 05.01.2026, що роздруковане з порталу «Дія», позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи. У зв`язку з цим, позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, зокрема про розірвання шлюбу (а.с.9).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

У зв`язку з цим, суд, керуючись ч.6 ст.141 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», дійшов висновку, що з відповідача на користь держави належить стягнути розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за подання позовної заяви, а саме: 1331,20 грн (3328 грн х 0,4).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь держави судовий збір, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 липня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №960.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 02 березня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко