Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №240/23760/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23760/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

02 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач, Головне управління ДПС у Житомирській області, звернулось в суд із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 518997,67 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2025 позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Житомирській області.

За відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 518977,67 грн., із яких: 518977,67 грн. - основний платіж, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення №810939/1-2408-0615 від 20.07.2022 на суму 89950,70 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення №1041253-2412-0615 від 20.12.2022 на суму 429271,88 грн.

Дані зобов`язання не сплачено в строки, а тому вони набули статус податкового боргу, що спонукало позивача звернутися з цим позовом до суду.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 ст.269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

З урахуванням приписів пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно інформаційної бази даних ДПС України у користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0060га, кадастровий номер 1811000000:00:014:0695, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір оренди землі №б/н від 25.09.2020 між орендодавцем - Новоград-Волинською міською радою та орендарем - ОСОБА_1 укладено строком на 5 років (далі - Договір).

Відповідно до п.10 Договору передбачено, що з 01.01.2021 орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 412,10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься орендарем у строки, визначені Податковим кодексом України.

Розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, яка передана в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатись у бік зменшення.

Пунктом 11 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно пункту 12 Договору орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі тимчасового не використання земельної ділянки.

Тобто, укладаючи Договір оренди земельної ділянки комунальної власності, ОСОБА_1 був зобов`язаний сплачувати орендну плату згідно Договору та чинного законодавства України.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань утворилася податкова заборгованість по податковим повідомленням-рішенням по орендній платі в сумі 518997,67 грн., яка є предметом розгляду у цій справі.

Отже, на час проведення перевірки та винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень №810939/1-2408-0615 від 20.07.2022 на суму 89950,70 грн. та №1041253-2412-0615 від 20.12.2022 на суму 429271,88 грн. договір оренди був діючим, а ОСОБА_1 фактично був користувачем (власником) земельної ділянки, а тому був зобов`язаний сплачувати орендну плату згідно Договору та чинного законодавства України.

Вказані податкові повідомлення - рішення відповідачем в судовому порядку не скасовані, а тому податковий борг в сумі 518977,67 грн. вважається узгодженим.

Податкова вимога форми "Ф" №0001832-1307-0630 від 30.03.2023, яка була надіслана ГУ ДПС в Житомирській області на адресу відповідача, останнім в адміністративному та судовому порядках також не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Податкового кодексу.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання в загальному розмірі 518977,67 грн залишається не сплаченою, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.