Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №н/560/10337/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № н/560/10337/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

02 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.1996 N 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 11.01.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021, згідно з статтею 54 Закону України від 28.02.1991 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 06.06.1996 N 230/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2025, в якій просив скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, яким зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.01.2024 відповідно до статті 50, 54 Закону України від 28.02.1991 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмір 8,75 % мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Заява мотивована тим, що 04.11.2025 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі N 580/5022/24, якою зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплати з 18.11.2023 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що ця обставина впливає на правильній судового рішення у цій справі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.01.2025 в частині відмовлених позовних вимог скасувати, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявник як підставу перегляду посилається на постанову Верховного Суду, прийняту після ухвалення рішення у цій справі, якою у подібних правовідносинах зроблений інший висновок та задоволені аналогічні вимоги. Однак прийняття судом касаційної інстанції постанови не є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального закону, оскільки не є фактом, який існував на час розгляду цієї справи, а тому підстави для скасування судового рішення у цій справі та ухвалення нового рішення згідно із статтею 368 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляну на наступне.

Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Цей перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Так, під час розгляду справи № 560/10337/24 суд відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком як передчасної.

Заявник як підставу перегляду посилається на постанову Верховного Суду, прийняту після ухвалення рішення у цій справі, якою у подібних правовідносинах зроблений інший висновок та задоволені аналогічні вимоги. З даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що прийняття судом касаційної інстанції постанови не є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального закону, оскільки не є фактом, який існував на час розгляду цієї справи.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не є нововиявленими, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при розв`язанні спору, а відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що підстави для скасування судового рішення у цій справі та ухвалення нового рішення згідно із статтею 368 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Відтак, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відповідає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається апелянт, не є нововиявленими та відповідно не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку за нововиявленими обставинами, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.