Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №567/259/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/259/26

Провадження №3/567/185/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.155-1 КУпАП, -

встановила:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №547/ж12/1700-07-05-24 від 20.01.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину порушення встановленого законом порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме - проведення розрахункових операцій через ПРРО з роздрукуванням фіскальних чеків невстановленої форми та з порушенням використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної під категорії УКТЗ, чим порушила ч.1, 2, 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.07.1995, та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності на підставі даних матеріалів справи та провадження підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.ст.245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 ст.155-1 КУпАП, порушення якої ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При цьому, стаття 155-1 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.155-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому закон вимагає обов`язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.

Особою, яка складала протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вказані вище вимоги у повному обсязі дотримані не були.

Так, у протоколі зазначена дата, місце його складення, проте не зазначено час та місце вчинення правопорушення, а також не викладена в повній мірі суть правопорушення.

В порушення вказаних вимог протокол містить лише загальні посилання на обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного у ст.155-1 КУпАП та з фабули обвинувачення, викладеного у протоколі, не вбачається коли, які саме конкретні дії чи бездіяльність вчинила ОСОБА_1 . Водночас, з акту перевірки, з огляду на форму його заповнення, також неможливо встановити фактичні обставини, в яких контролюючий орган вбачає склад адміністративного правопорушення.

До протоколу, як доказ, долучено виключно акт фактичної перевірки, який є службовим документом, що фіксує результати перевірки. Згідно з послідовною позицією Верховного Суду акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним та достатнім доказом порушення, а має оцінюватися у сукупності з іншими доказами, проте будь-які інші докази до матеріалів справи не долучені.

Окрім цього суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній наказ чи направлення на перевірку, що не дозволяє констатувати той факт, що сама перевірка, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, проводилась у порядку, передбаченому законом.

Також в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості про посаду ОСОБА_1 та не долучено доказів, що підтверджують що вона є особою, яка відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснює розрахункові операції чи посадовою особою, до компетенції якої належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд звертає увагу, що торгівля передбачає дії, пов`язані з відчуженням товару або передачею його іншій особі, що має оплатний характер.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину те, що вона провела розрахункові операції через ПРРО з роздрукуванням фіскальних чеків невстановленої форми та з порушенням використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної під категорії УКТЗ.

Разом з тим, доказів проведення таких операцій ОСОБА_1 (чеків на продаж товару) до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відсутність достовірних даних у протоколі про адміністративне правопорушення про час та місце вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а також конкретної суті правопорушення, за відсутності в матеріалах справи достовірних даних, що підтверджували б дані обставини, дає підстави прийти до висновку про недоведеність факту порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, як це передбачено диспозицією ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, під час судового розгляду в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, тому на підставі наявних матеріалів справи суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 , що з огляду на положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Окремо суд зазначає таке.

Постановою Острозького районного суду від 16.02.2026 вказані матеріали були повернуті до ГУ ДПС у Рівненській області для доопрацювання.

Однак матеріали справи повторно надійшли на адресу суду без усунення вказаних у постанові недоліків.

Зазначені дії, як наслідок не сприяють запобіганню адміністративним правопорушенням і завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином судом встановлено, що порушення допущені ГУ ДПС в Рівненській області, при складанні протоколу та повторному направленні матеріалів справи, призвели до направлення вказаних матеріалів до суду з порушеннями.

Відповідно до ст.282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає необхідним довести до відома начальника ГУ ДПС в Рівненській області, для прийняття відповідних заходів реагування, усунення подібних порушень Закону та забезпечення дотримання службовими особами виконання покладних на них повноважень у точній відповідності із вимогами чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Звернути увагу начальника Головного управління ДПС у Рівненській області на допущені порушення законодавства працівниками ГУ ДПС у Рівненській області, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направлення матеріалів справи до суду.

Запропонувати начальнику Головного управління ДПС у Рівненській області усунути причини та умови, що сприяли допущенню вказаних порушень при складанні (оформленні) матеріалів працівниками ГУ ДПС у Рівненській області, у зв`язку з чим отримати пояснення від учасників подій та у випадку наявності підстав вжити передбачені законом заходи.

Про результати розгляду пропозицій та вжиті заходи повідомити Острозький районний суд Рівненської області протягом одного місяця з дня отримання копії постанови.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.