Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №557/1370/25 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 3/557/8/2026

Справа № 557/1370/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Д.В. Пацко, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління патрульної поліції в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396982 від 20 липня 2025 року, складеного інспектором поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області 20 липня 2025 року близько 02 години 00 хвилин, за адресою с. Бабин, автодорога М06 Київ-Чоп 306 км, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Alcotest Drager №6810», інвентарний номер 0611, було проведено за згодою водія.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду подав клопотання про закриття провадження у даній справі. У поданому клопотанні зазначив, що порядок притягнення його до адміністративної відповідальності було порушено, зокрема у частині дотримання вимог чинного законодавства при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Заявник вказав, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, однак письмового направлення для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я йому вручено не було, а можливість проходження такого огляду у встановленому законом порядку фактично не була забезпечена. Також зазначив, що відповідні процесуальні документи йому належним чином не вручалися, а порядок проведення огляду не відповідав вимогам законодавства.

Крім того, у клопотанні зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у сукупності підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим він просив закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, а також доводи, викладені у клопотанні ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому докази, отримані з порушенням встановленого законом порядку, не можуть бути покладені в основу висновків про винуватість особи.

Зі змісту ст.280 КУпАП вбачається, що при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи доведена винність конкретної особи. За відсутності належних і допустимих доказів, які підтверджують склад адміністративного правопорушення, суд позбавлений правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі можуть бути лише ті фактичні дані, які отримані у визначеному законом порядку. Показання технічних приладів та технічних засобів можуть визнаватися доказами виключно за умови суворого дотримання встановленої процедури їх застосування, зокрема забезпечення права особи на проходження альтернативного медичного огляду.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за цією нормою необхідним є беззаперечне доведення як факту перебування особи у стані сп`яніння, так і дотримання визначеної законом процедури проведення огляду.

У разі недотримання такої процедури, у тому числі в частині забезпечення можливості проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я, відсутні правові підстави для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння..

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає доведенню, зокрема, факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, підтверджений належними та допустимими доказами, отриманими з дотриманням встановленої законом процедури.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення « поза розумним сумнівом » ( рішення ЄСзПЛ « Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов`язані застосовувати положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що судові висновки можуть ґрунтуватися лише на доказах, які випливають із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року). Такі докази повинні відповідати стандарту доведення «поза розумним сумнівом», оскільки наявність сумнівів не узгоджується з цим стандартом (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п.161).

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не утворюють достатньо переконливої, чіткої та узгодженої між собою сукупності, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Інспектором поліції як докази у справі були надані: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №396982 від 20 липня 2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу 20.07.2025 року; матеріали відеофіксації з нагрудних камер працівників поліції, а також інші матеріали, долучені до протоколу.

Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стало встановлення працівниками поліції результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Alcotest Drager №6810», яким зафіксовано показник 1,07 проміле .

Разом з тим порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, а також відповідною Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України.

Згідно з положеннями ч.3 ст.266 КУпАП та п.6 Порядку №1103, у разі якщо результати огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, не можуть вважатися остаточними, працівники поліції зобов`язані забезпечити направлення водія до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду, що оформлюється шляхом складання та вручення відповідного письмового направлення.

Відповідно до матеріалів справи, письмове направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я складене та вручене не було, а відповідний документ у матеріалах справи відсутній. Факт належного направлення особи до закладу охорони здоров`я у встановленому законом порядку жодними матеріалами справи не підтверджується.

Суд також враховує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведений на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, за своїм правовим значенням не є тотожним медичному огляду, який проводиться в закладі охорони здоров`я уповноваженими медичними працівниками, та не може вважатися безумовним і остаточним доказом перебування особи у стані сп`яніння без дотримання подальшої процедури, передбаченої законом.

Згідно зі ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оцінивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не підтверджують з дотриманням встановленого законом порядку наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд враховує, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Водночас для доведення такого правопорушення необхідним є беззаперечне підтвердження як факту перебування особи у стані сп`яніння, так і дотримання визначеної законом процедури проведення огляду.

За відсутності належних та допустимих доказів, отриманих із дотриманням вимог закону, суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та надані докази, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази містять істотні суперечності та процесуальні недоліки, які унеможливлюють визнання їх належними та допустимими у розумінні вимог ст.251 КУпАП, а відтак — покладення їх в основу висновку про доведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи у їх сукупності, суд встановив, що працівниками поліції не забезпечено належної фіксації обставин, які інкримінуються ОСОБА_1 , а зібрані матеріали не підтверджують з дотриманням встановленого законом порядку наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283–285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

С у д д я Д.В. Пацко