Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №545/4487/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Суд: Полтавський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №545/4487/25

Суддя: Цибізова С. А.

Справа № 545/4487/25

Провадження № 2/545/456/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Цибізової С.А.,

за участю секретаря: Делії Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що 16.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №5199024, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 8 048,20 грн, з кінцевим терміном погашення не пізніше 16.07.2023 зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом. На підставі договору факторингу №2603 від 26.03.2024, укладеного між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023. Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість.

Просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023 у розмірі 12 999,95 грн, судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою належним чиномпро час та дату розгляду справи. Попередньо представник надала відзив на позов у якому заперечувала щодо позовних вимог посилаючись на те, що відповідач не заперечує відповідність копій паспорта та РНОКПП оригіналом, наявність на них засвідчення «копія вірна 09.07.2022р» з підписом, схожим на особистий підпис відповідача, проте ці документи згідно підпису були завірені майже за рік до дати укладення оспорюваного договору №5199024 від 16.06.2023. Обставин події 16.06.2023, зокрема, підписання кредитного договору не пам`ятає, внаслідок перенесеного інсульту та значного погіршення стану здоров`я у останні роки, має 2 групу інвалідності безтерміново. Відповідач не була обізнана про грошову вимогу, яка підлягає виконанню, а також про фактора, якому має бути здійснений платіж, що б дало можливість для досудового врегулювання спору без понесення сторонами судових витрат. Щодо витрат на правничу допомогу заперечувала посилаючись на те, що розмір витрат у розмірі 7 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та ціною позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Предметом спору у даній справі є повернення позичальником кредиту, сплата відсотків.

Предметом позову – стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 12 999,95 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При укладанні кредитного договору сторони керувались ч .1 ст.634 ЦК України. Відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №5199024 від 16.06.2023 (а.с.9-11).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором.

Згідно з п.1.2-1.3 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 тип кредиту: фінансовий кредит. Загальний розмір (сума) кредиту: 8 048,20 грн.

Відповідно до п.1.4-1.6 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 дата надання/видачі кредиту – в день укладання цього договору. Кредит надається строком на 30 днів (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 16.07.2023.

Згідно з п.1.7 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: за 1-й день користування кредитом – 10,0000%, з 2-го по 15-й день користування кредитом – 1,4000%, з 16-го по 30-й день користування кредитом – 3,0000%.

Згідно п.1.16 строк дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 року.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника. У випадку перерахування кредитних кошті на банківську картку – кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту укладення цього договору. У разі, якщо день укладення договору не співпадає з днем зарахування коштів – строк кредитування починається з моменту зарахування коштів на картку позичальника та відповідним чином переносяться строки в договорі.

Факт отримання відповідачем коштів підтверджується фіксальним видатковим чеком (РРО) від 16.06.2023 14:57:44 на суму 8048,20 грн.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.1 розділу ІІ Положення (у редакцій чинній на момент укладення кредитного договору) Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» проводилась видача кредиту як касова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій.

Фіскальний видатковий чек містить деталізацію операції, а саме: видача кредиту, договір №5199024 сума 8048,20 грн.

Таким чином, фіскальний чек є первинним документом, який містить необхідні реквізити, а тому суд відхиляє твердження представника відповідача про невідповідність фіскального чеку вимогам законодавства.

Окрім того, на сайті ДПС України через загальнодоступний пошук фіскального чеку (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/checkу) вбачається, що вищезазначений фіскальний видатковий чек міститься в Електронного кабінету державної податкової служби.

Враховуючи, що кредитний договір, графік платежів, заявку на отримання кредиту та паспорт кредиту, було особисто підписано відповідачем та у той самий день видано видатковий касовий чек на отримання кредиту у розмірі вказаному в договрі, а також те, що до позову позивачем долучено копію паспорту та коду відповідача, суд вважає що вони у своїй суупності свідчать про отримання відповідачем кредиту, а той факт, що копії паспорту завірені 09.07.2022 року та пояснення відповідача у відзиві, про те, що за станом здоров`я вона не пам`ятає подій 16.06.2023 року щодо отрмання кредиту зазначених обставин не спростовує.

Щодо відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.3.2.4. кредитного договру кредитодавець має право відступати права за цим договром в будь-який час протягом строку дії договору без згоди позичальника. Кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника про відступлення права вимоги протягом 10 днів з дня такого відступлення.

Встановлено, що 26.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладений договір факторингу №2603, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» (фактор) зобов`язується спалити ти ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (клієнт) суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за основними зобов`язаннями в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. договру дата відступлення права вимоги- робочий день в який фактом у повному обсґзі сплатив клієнту суму фінансування.

Згідно п.3.1. договору сума фінансування становить 256 507,64грн

Відповідно до платіжної інструкції від 26.03.2024 року №1095 ТОВ ФК «Артеміда-Ф» перерахувала на користь ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» 256 507,64грн згідно договру факторингу №2603 від 26.03.2024.

Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 03.10.2025 до договору факторингу №2603 від 26.03.2024 вбачається, що за договором №5199024 від 16.06.2023, боржником якого є ОСОБА_1 заборгованість становить 12 999,95 грн, з яких: 8048,20 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4951,75 грн – заборгованість за відсотками (а.с.27).

Таким чином, відступлення права вимоги відносно позичальника не суперечить умовам та строкам визначеним у кредитному договрі.

Щодо відсутності даних про отримання відповідачем повідомленя про відступлення права вимоги за кредитним договром від 16.06.2023 №5199024 вих.№140 від 26.03.2024 суд звертає увагу, що за умовами кредитного договру не зазначено форму такого повідомлення та , враховуючи наведені вище норми законодавства та положення кредитного договру, відстутність доказів отримання відповідачем такого повідомлення не спростовує перехід права вимоги за кредитним договром до позивача.

Згідно з вимогами статтей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності в судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає, що надання відповідачу кредит у розмірі 8048,20 грн за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023 та перехід права вимоги за цим договром до позивача є доведеним.

З матеріалів справи вбачається, що позичальником умови кредитного договору належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» за ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023 становить 12 999,95 грн (а.с.29).

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним договором на суму 12 999,45 грн.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 4 951,75 грн, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п.1.7 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: за 1-й день користування кредитом – 10,0000%, з 2-го по 15-й день користування кредитом – 1,4000%, з 16-го по 30-й день користування кредитом – 3,0000%.

Відповідно до п.1.4-1.6 кредитного договору №5199024 від 16.06.2023 дата надання/видачі кредиту – в день укладання цього договору. Кредит надається строком на 30 днів (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 16.07.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом вбачається, що заборгованість за відсотками становить 4951,75 грн, які нараховані в період з 16.06.2023 по 16.07.2023 (а.с.29).

Наведений розрахунок відповідачем не спростовано.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відсотки в розмірі 4951,75 грн позикодавцем нараховані в межах строку кредитування та є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача заборгованості за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023 у розмірі 12 999,95 грн, з яких: 8048,20 грн – заборгованість за тілом кредиту; 4951,75 грн – заборгованість за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 01.10.2025 між адвокатом Бачинським Остапом Михайловичем та Товариством «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладений договір про надання правової допомоги №251001-ЗШ (а.с.32-33).

Відповідно до п.п. 4.2 договору про надання правової допомоги №251001-ЗШ від 01.10.2025 у разі ухвалення судом рішення суду на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7 000,00 грн (а.с.32-33).

Згідно з розрахунком суми судових витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7 000,00 грн. У дану суму включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги №251001-ЗШ від 01.10.2025, розрахунок суми судових витрат, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи та вважає за необхідне, стягнути витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн.

Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності безтерміново (зв. а.с.59).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю ІІ групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та на підставі п. 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому законі підстави для стягнення з неї судового збору на користь позивача відсутні.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ №590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" компенсація судового збору у цивільних, адміністративних та господарських справах у розмірі, пропорційному задоволеним вимогам сторони, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають компенсації за рахунок коштів державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 244, 263, 265, 279 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, адреса місцезнаходження: вул. С. Бандери, 87, оф.54, м. Львів, 79013) заборгованість за кредитним договором №5199024 від 16.06.2023 у розмірі 12 999 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 95 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (код ЄДРПОУ: 42655697, адреса місцезнаходження: вул. С. Бандери, 87, оф.54, м. Львів, 79013) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» за рахунок держави 2422,40 грн судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С. А. Цибізова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua