Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №580/7159/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7159/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо не вірного розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення та суми індексації-різниці в місяці підвищення посадових окладів, березні 2018 року;

- установити, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 510,84 грн;

- установити, що розмір індексації-різниці грошового забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням вимог абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 склав 3952,31грн;

- визнати протиправними дії щодо не виплати їй індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.06.2019;

- стягнути з відповідача на її користь за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 кошти в сумі 62709,99грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 вирішено у задоволенні позову відмовити.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач здійснив невірний розрахунок індексації грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно з довідкою відповідача від 12.10.2020 №350/205/155/62341 про нараховане позивачу грошове забезпечення, оклад за військове звання у лютому 2018 року становив 120,00грн, а в березні-квітні 2018 року - 1270,00грн щомісячно, посадовий оклад у лютому 2018 року - 870,00грн, у березні 2018 року - 3660,00грн, у квітні 2018 року - 4790,00грн, надбавка за вислугу років у лютому 2018 року - 396,00грн, у березні 2018 року - 2465,00грн, у квітні 2018 року - 3030,00грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань у лютому 2018 року - 693,00грн, надбавка за особливості проходження служби у березні 2018 року - 739,50грн, у квітні 2018 року - 909,00грн, надбавка за роботу з таємними документами у лютому 2018 року - 130,50грн, у березні 2018 року - 549,00грн, премія у лютому 2018 року - 4176,00грн, у березні 2018 року - 2044,14 грн, у квітні 2018 року - 2634,50грн.

Витягом з наказу відповідача від 26.06.2019 №149 підтверджується, що позивач з 26.06.2019 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

На розгляді Черкаського окружного адміністративного суду знаходилася справа №580/4768/21 між тими ж сторонами. Рішенням від 06 січня 2022 року, яке набрало законної сили, вказаний суд позов задовольнив частково:

- визнав протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року;

- зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, застосувавши для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяці) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

- визнав протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум.

Представниця позивача 26.06.2024 звернулася заявою до відповідача, в якій просила добровільно виконати рішення суду у справі №580/4768/21.

Листом від 09.07.2024 №36/1869 відповідач на вказану заяву повідомив, що провів розрахунок індексації. За результатами розрахунку розмір підвищення доходу 6580,21грн (10727,61 - 4147,40) в місяці підвищення (березень 2018 року) перевищив розмір індексації (4463,15грн), що склалась в місяці підвищення доходу. Тому рішення суду виконав повністю.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що сукупністю доказів не підтверджено наявність обґрунтованих підстав для установлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням вимог абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 у сумі 3 952,31 грн та стягнення з відповідача на користь позивача за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 коштів в сумі 62 709,99грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на його право отримати індексацію грошового забезпечення.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Так, з 01.01.2015 положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078) діють зі змінами, внесеними Постановою №1013, і згідно з пояснювальною запискою до проєкту цієї Постанови, метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку №1078 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, з-поміж іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», а й надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця», яким уважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Водночас зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу), за новими правилами, не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за 1 чи 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 по 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Між тим, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо «фіксованої» суми індексації, необхідно зазначити, що у період існування спірних правовідносин з 01.03.2018 Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містили. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції та з 01.12.2015 в ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакціях постанов №1013, №141) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за спірний період та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справах №420/6982/21, №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22, від 09.05.2023 у справі №400/12702/21, №120/2234/22-а, №560/538/22, №580/8769/21, від 10.05.2023 у справі №260/5461/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21, від 27.07.2023 у справі №160/12028/22, від 03.08.2023 у справі №420/23183/21, від 15.08.2023 у справах №580/9339/21, №400/3784/22, №520/1800/22, від 17.08.2023 у справах №160/4155/22, №580/3967/22, від 28.08.2023 у справі №420/17338/22, від 07.09.2023 у справах №480/5766/22, №160/16084/22, №420/12787/22, від 26.09.2023 у справі №200/4531/22, від 27.09.2023 у справі №420/23176/21, від 09.11.2023 у справах №420/3131/22, №420/4325/23, від 30.11.2023 у справі №420/616/23, від 06.12.2023 у справі №160/16075/22, від 07.12.2023 у справі №360/381/23, від 20.12.2023 у справі №560/6693/22, від 21.12.2023 у справі №420/10945/22, від 05.02.2024 у справі №360/383/23, від 04.04.2024 у справі №160/4155/22,від 18.04.2024 у справі №280/4812/23, від 30.04.2024 у справі №360/700/23, від 06.06.2024 у справі №280/4745/23, від 27.06.2024 у справах №440/1497/22, №580/602/22 та ін.

Так, згідно матеріалів справи (а.с. 7), розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (А) склав 503,18 грн (10063,55 грн (лютий) - 10566,73 грн (березень)). При цьому, довідка відповідача щодо порівняння грошового забезпечення (а.с. 10) містить розрахунки, які не відповідають вимогам законодавства для цілей визначення розміру індексації-різниці, а тому відхиляється колегією суддів.

У свою чергу, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б) становить 4463,15 грн (1762 грн х 253,30% / 100).

Таким чином, сума можливої індексації за березень 2018 року ну перевищує суму підвищення доходу позивача за цей місяць, а тому позивач має право на отримання з березня 2018 року індексації-різниці згідно абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, що становить 3959,97 грн (4463,15 грн - 503,18 грн).

Суд першої інстанції застосував невірну методику розрахунку підвищення доходу позивача у березні 2018 року, що призвело до помилкового висновку про перевищення такого підвищення розміру можливої індексації.

Доказів виплати позивачу спірної індексації у спірний період з 01.03.2018 до 26.06.2019 відповідачем не надано.

Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Колегія суддів зауважує, що у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити індексацію-різницю за відповідний період виходячи із її конкретного розміру.

Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту шляхом визначення конкретної суми щомісячної індексації-різниці є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2025 у справі № 380/6610/24.

При ухваленні постанови та обранні способу захисту суд апеляційної інстанції також враховує положення частини другої статті 9 КАС, яка передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, оскільки позовні вимоги про виплату спірної індексації заявлені за період з 01.03.2018 до 26.06.2019, що становить 16 місяців, зважаючи на щомісячний розмір фіксованої індексації у 3959,97 грн, то на користь позивача належить стягнути 63359,52 грн індексації грошового забезпечення, визнавши про цьому протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати цих коштів.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 у розмірі 63 359,52 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 у розмірі 63 359 (шістдесят три тисячі триста п`ятдесят дев`ять) грн 52 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку