Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №361/9396/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9396/25

провадження № 3/361/3187/25

23.01.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката Щиголя М.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від начальника Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854999 від

31 липня 2025 року ОСОБА_1 31 липня 2025 року, близько 12 години 20 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно ОСОБА_2 , безпідставно перешкоджало йому у доступі до житла, в якому він зареєстрований, має право користування, чим обмежила у праві володіння спільним майном, чим спричинила психологічне емоційне напруження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 вину не визнала, заперечувала обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Стверджувала, що запропонувала місце для проживання ОСОБА_2 , проте останній відмовився там проживати, наполягав на проживанні у забудові не призначеній для проживання. Пояснила, що після смерті чоловіка ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом та стала власником частини будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 пропонувала йому місце для проживання в частині будинку, належній їй, проте він не погодився. Стверджував, що має право проживати в будинку по АДРЕСА_1 , оскільки зареєстрований за даною адресою, а ОСОБА_1 перешкоджає йому у проживанні в будинку. Пояснив, що він відбував покарання за кримінальне правопорушення до січня 2023 року, у зв`язку з чим був відсутнім за місцем реєстрації, після звільнення проживав у своєї матері за іншою адресою.

Адвокат Щиголь М.В. просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки остання не вчиняла домашнього насильства економічного характеру по відношенню до ОСОБА_2 . Будинок АДРЕСА_1 відповідно до витягу з технічного паспорту має три окремі виходи. ОСОБА_4 має звертатися до всіх співвласників будинку для того, щоб проживати у будинку. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854999 від 31 липня 2025 року не зазначається в яке саме житлове приміщення ОСОБА_1 перешкоджала доступу ОСОБА_2 та чи звертався він до інших співвласників з питання проживання у будинку. ОСОБА_1 як власниця частини будинку має право самостійно визначати місце для проживання членів сім`ї та інших осіб, у запропоноване нею місце ОСОБА_2 засилитися не погодився. З ОСОБА_2 відсутня домовленість з ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 про збереження місця проживання у разі його відсутності без поважних причин понад рік. Оскільки ОСОБА_2 був відсутнім понад рік без поважних причин понад рік, він втратив право на проживання по АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є членами родини, не проживають однією сім`єю та не ведуть спільне господарство. Дані правовідносини мають цивільно-правовий характер та мають розглядатися в цивільному порядку.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх повній сукупності, дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку). При цьому, відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до положень статей 7, 254, 279 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше яке на підставах і в порядку, встановлених законом; розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, судом зазначається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854999 від 31 липня 2025 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано об`єктивну сторону правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися безспірним, безсумнівним та достатнім доказом, оскільки оцінюються судом разом з іншими доказами у їх сукупності.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зауважує, що в обґрунтування обвинувачення, зазначеного у протоколі про адміністартивне правопорушення, до матеріалів справи не долучено прямих, безспірних й достатніх доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії в розумінні об`єктивної сторони частини першої статті 173-2 КУпАП. Так, ОСОБА_1 пропонувала потерпілому місце для проживання в частині будинку, належній їй, проте він не погодився, що підтвердив потерпілий у судовому засіданні. Однак потерпілий хотів проживати у прибудинковому приміщенні, яке не призначене для таких потреб, що він також не заперечував. З огляду на такі обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 не чинила щодо потерпілого домашнього насильства економічного характеру щодо перешкоджання у праві володінн (користування) спільним майном, а між сторонами виник конфлікт із-за триваючого цивільно-правового спору.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пунткту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З наведеного провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Керуючись пунктом першим частини першої статті 247, пунктом третім частини першої статті 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Анікушин