Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №355/210/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/210/26

Провадження № 3/355/146/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із ВП №1 (с. Баришівка) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.03.1998 Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

05.02.2026 до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання у даній справі призначені на 06.02.2026 та 24.02.2026. Були здійснені виклики (поштові повідомлення) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також було здійснено виклик потерпілої ОСОБА_2 .

У судове засідання 24.02.2026 ОСОБА_1 з`явився. Потерпіла ОСОБА_2 не прибула, повідомила по телефону про неможливість бути присутньою в судовому засіданні і просила провадження у справі закрити та не притягувати її сина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, зазначила, що після конфлікту до лікаря за медичною допомогою не зверталася.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен враховувати положення ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №854609 від 10.01.2026, о 18 годині 10 хвилин 10.01.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, чим могло бути завдано її психологічному здоров`ю.

По даному факту поліцейський з СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капрал поліції Артюх А. В. відносно ОСОБА_1 склала означений протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікувавши діяння, вчинені ним, за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, за яке особу було вже піддано адміністративному стягненню.

В свою чергу, за диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відтак, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян, які є малолітніми чи неповнолітніми особами.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілій особі (малолітній чи неповнолітній особі).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, чи, дійсно, внаслідок його дій, а саме ображання нецензурною лайкою, було завдано шкоду здоров`ю потерпілої.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду. Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак. У разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Отже, лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише в тому випадку, якщо вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

За фактичними обставинами цієї справи, за даними протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 полягали у діях психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , чим могло бути завдано шкоду її здоров`ю. Проте не було встановлено факт відсутності взаєморозуміння між ОСОБА_1 , як сином, та ОСОБА_2 , як матір`ю. Дійсно, мала місце словесна суперечка під час якої були висловлювання нецензурною лайкою, однак, не кожна суперечка чи конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунтісвідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №854609 від 10.01.2026 не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи – ОСОБА_2 - побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або такі дії могли завдали шкоди її психічному здоров`ю, тощо.

При цьому, до адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 10.01.2026 поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капралом поліції Артюх А. В., згідно із якими ОСОБА_2 пояснює, що 10.01.2026 перебувала вдома, де її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почав ображати її нецензурною лайкою, внаслідок чого викликала працівників поліції. Просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності (а.с. 7);

2) пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані 10.01.2026 поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капралом поліції Артюх А.В., згідно із якими ОСОБА_1 пояснює, що 10.01.2026 перебував вдома, до цього вживав алкогольні напої, та перебуваючи в такому стані, обізвав нецензурними словами матір ОСОБА_2 (а.с. 8);

3)протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складений 10.01.2026 поліцейським СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капралом поліції Артюх А. В. (а.с. 5-6);

4)електронний рапорт за ЄО №379 від 10.01.2026 (а.с. 3);

5)рапорт т.в.о. начальника СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Ігоря Проданова від 10.01.2026 р.(а.с. 2);

6)терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 10.01.2026 серії АА №822710 (а.с. 9).

7)паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , виданий Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області 05.03.1998 (а.с. 10-12);

8)постанова Баришівського районного суду Київської області від 27.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 (а.с. 13-14).

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння адміністративний матеріал не містить.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав пояснення суду про те, що дійсно 10.01.2026 року близько 18 години перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . До цього вживав алкогольні напої. Під час розмови з матір`ю ОСОБА_2 виникла суперечка з приводу побутових питань, під час якої висловлювався нецензурною лайкою. Інших дій стосовно ОСОБА_2 не вчиняв, жодної шкоди не завдавав. Чому матір прийняла рішення викликати працівників поліції, не може пояснити. Наразі примирився з матір`ю. Пообіцяв в подальшому бути стриманим та більше не висловлюватися нецензурними словами.

Суддя зауважує, що статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.

Разом з тим, як з адміністративного матеріалу, так і під час судового розгляду не встановлено обставин того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше того, потерпіла ОСОБА_2 просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки шкода їй не завдана.

Крім того, суду не надані докази, що у конфліктній ситуації зі сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинено дії, які б підпадали під поняття психологічне насильство, як і не встановлено обставин завдання шкоди потерпілій за наслідками таких дій. Суддя зауважує, що відповідні докази на підтвердження правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відсутні в адміністративному матеріалі. Не встановлено таких доказів і в судовому засіданні.

Відтак, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено, що дії ОСОБА_1 викликали будь-які інші наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської областіпротягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА