Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №642/6647/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 р. Справа № 642/6647/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Департаменту патрульної поліції про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Холодногірського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 по справі № 642/6647/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5990914 від 22.10.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі закрити.

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 позов задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5990914 від 22.10.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь на ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення.

Рішення Холодногірського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 по справі №642/6647/25 залишено без змін.

04.02.2026 Департамент патрульної поліції звернувся до апеляційного суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення в частині невирішеного в апеляційній скарзі питання щодо ставки судового збору, яка підлягала сплаті позивачем.

В обґрунтування заяви зазначив, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач висловлював в тому числі незгоду із стягнутим судом першої інстанції на користь позивача розміром судового збору, проте судом апеляційної інстанції у постанові від 28.01.2026 зазначене питання залишилось невирішеним.

Позивач не скористався правом на подання заперечень на заяву відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині розподілу судових витрат з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПП звернулось до суду апеляційної інстанції, в якій висловлювало незгоду як з рішенням суду першої інстанції по суті спору, так і щодо розподілу судових витрат.

За твердженням ДПП, позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір». Водночас, судом першої інстанції не враховано наведених обставин та безпідставно стягнуто на користь позивача судовий збір в повному розмірі.

З мотивувальної частини постанови суду вбачається, що судом апеляційної інстанції надано оцінку доводам апелянта лише по суті спору та залишено без змін судове рішення, яким задоволено позов та скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із закриттям провадження у справі.

Натомість, питання розподілу судових витрат залишилось невирішеним.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, ОСОБА_1 за подання позову сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, який стягнутий судом першої інстанції за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас, суд першої інстанції не звернув уваги, що при визначенні розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення застосуванню підлягають положення ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17), відповідно до яких ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даним позовом становить 605,60 грн. (0,2 х 3 028,00 грн).

Крім того, позовна заява подана ОСОБА_1 подана через систему «Електронний суд», а отже за її подачу мав застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачений ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, за подання позову до сплати підлягав судовий збір у розмірі 484,48 грн (605,60 грн х 0,8), проте позивачем сплачено 1 211,20 грн.

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1 211,20 грн. стягнута судом з відповідача по справі.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягали стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПП.

В свою чергу, надміру сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу на підставі заяви, поданої відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Натомість, суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про стягнення на користь позивача сплаченого судового збору в повному розмірі.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм процесуального права в частині вирішення питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови та його зміну в цій частині.

Колегія суддів зауважує, що додаткова постанова не скасовує чи змінює первісне рішення суду апеляційної інстанції, а лише доповнює його в частині невирішених доводів апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Департаменту патрульної поліції – задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову, якою рішення Холодногірського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 по справі № 642/6647/25 змінити в частині розподілу витрат зі сплати судового збору, виклавши абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б.

Судді П`янова Я.В. Бегунц А.О.