Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №296/126/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/126/26

2/296/90/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

06 січня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина перебуває на утриманні матері та проживає разом із нею. Матеріальне становище позивача є недостатнім для забезпечення повноцінного утримання дитини, зокрема покриття витрат на харчування, одяг, медичне обслуговування та освіту. ОСОБА_3 не має можливості самостійно забезпечувати свої потреби, оскільки навчається на денній формі навчання у Житомирському технологічному фаховому коледжі Київського національного університету будівництва та архітектури, що підтверджується договором про надання освітніх послуг від 01 серпня 2023 року №121 та довідкою від 29 жовтня 2025 року №1/1434.

На підставі наведеного позивач просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з навчанням в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дати звернення до суду з цим позовом та до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Ухвалою судді від 12 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися. Представник позивача заявою від 23 лютого 2026 року просить розгляд справи здійснювати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, заявою від 23 лютого 2026 року позовні вимоги визнав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що сторони є батьками повнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вид. 26 грудня 2007 року.

Копією довідки навчального закладу № 1/1434 підтверджено, що ОСОБА_3 є студентом 3 курсу денної форми здобуття освіти ВСП Житомирський технологічний фаховий коледж КНУБА з 1 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року, згідно наказу про зарахування №87-к/зо від 31 липня 2023 року.

Крім того, 01 серпня 2023 року між законним представником ОСОБА_3 – ОСОБА_1 та Київським національним університетом будівництва та архітектури в особі директора Відокремленого структурного підрозділу Житомирський технологічний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури укладено договір про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти №121, згідно якого зараховано вступника ( ОСОБА_3 ) на навчання на 1 курс, на основі базової середньої освіти, після виконання вимог прийому на навчання для здобуття фахової передвищої освіти, правил прийому та укладення договору.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина врегульовано главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201СК України). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Статтею 199 CК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як уже встановлено судом, син сторін ОСОБА_3 навчається за денною формою у Житомирському технологічному фаховому коледжі Київського національного університету будівництва та архітектури, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків.

Аналіз досліджених судом матеріалів справи дає підстави для висновку, що повнолітній син сторін, ОСОБА_3 , продовжує навчання у закладі освіти, який знаходиться у місті Житомирі, не працює (доказів протилежного суду не надано) та навчається за денною формою навчання. У зв`язку з цим він потребує матеріальної допомоги батьків для забезпечення належних умов проживання та навчання.

На підставі наведеного, враховуючи законні інтереси повнолітнього ОСОБА_3 , який у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги батьків, беручи до уваги рівність обов`язку батьків щодо матеріального утримання дітей, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі частину доходу відповідача щомісячно, які належить стягувати з відповідача в користь позивача щомісячно до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1 331,20 слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст.12,13, 77, 81, 89, 141,263, 264, 265,430ЦПК України, на підставі ст. ст.182,191,198,199,200 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 , 23 років, починаючи стягнення з 06 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять три) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК